Ухвала суду № 106569049, 30.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 вересня 2022 року м. Київ № 640/16025/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/3127 від 17.11.2020 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі нової довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/3127 від 17.11.2020 року про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) шляхом їх безспірного списання судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

08 вересня 2022 року судом видано виконавчі листи № 640/16025/21.

23 вересня 2022 року до суду позивачем в порядку визначеному статтею 382 КАС України подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 25.11.2021 у справі № 640/16025/21.

Дана заява вмотивована тим, що відповідачем рішення суду не виконане і не вжито заходів щодо її виконання, що підтверджується листом пенсійного органу від 15.08.2022 року №17342-15252/Ф-09/8-2600/22.

Відтак, позивачка вважає, що наявні підстави для встановлення контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд приходить на наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві вчинити певні дії та з метою його примусового виконання судом видано виконавчі листи.

Однак, позивачкою не надано доказів звернення до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду, та у зв`язку з розглядом заяви не встановлено перешкод, які б заважали позивачці реалізувати своє право на звернення до виконавчої служби. З наявних матеріалів не вбачається нездатності позивачів самостійно звернутися до виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі № 640/16025/21.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда