Вирок № 106568791, 03.10.2022, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2467/22

Провадження № 1-кп/715/147/22

В ИР ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2022 смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022262020001805 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загально середньою освітою, здобувач освіти в Глибоцькому професійному лоцією, не одруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 03.06.2022 року з метою спричинення загибелі тварини придбав у мешканця с. Карапчів ОСОБА_6 . Надалі близько 17 год. 00 хв., на березі річки Сірет, в межах с. Карапчів Чернівецького району, Чернівецької області, ОСОБА_4 після вживання алкогольних напоїв у присутності свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисле направлений на жорстоке поводження з твариною, на спричинення загибелі тварини жорстоким способом, знущання над павичем, який відноситься до хребетних тварин, типу хордових, клас великі птахи, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, усвідомлюючи, що своїми діями завдає павичу біль та страждання та тілесні ушкодження, демонструючи задоволення від своїх дій та вихваляння перед присутніми, тим самим пропагуючи дії, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, активним способом, використовуючи фізичну силу з особливою жорстокістю, утримуючи павича правою рукою за шию, наніс ним 4 (чотири) удари об землю, чим спричинив тілесні ушкодження не сумісні із життям, які призвели до загибелі даної тварини.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.3 ст.299 КК України, а саме жорстоке поводження з твариною, що належить до хребетних, яке спричинило тварині тілесні ушкодження, які призвели до її загибелі, вчиненні у присутності неповнолітнього, з особливою жорстокістю та активним способом, та у пропаганді дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений показав, що 03.06.2022 року разом з друзями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 святкували релегійне свято ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході чого вживали алкогольні напої. Під час святкування у нього виникла ідея купити у громадянина ОСОБА_6 павича, якого приготувати та з`їсти. Купивши павича та повернувшись до друзів з павичем, будучи під дією алкоголю, чотири рази вдарив павича об землю, після чого обскубав його, приготували та з`їли. Не зміг пояснити чим була викликана така агресивна поведінка по відношенню до тварини. Вказав на те, що щиро розкаюється у вчиненому та просить пробачення у суспільства за свій вчинок. При призначенні покарання просив не позбавляти його волі та дати шанс виправитись.

Покази обвинуваченого повністю співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинуваченого не має. На даний обвинувачений щиро розкаються у вчиненому.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільна допомога у вигляді перерахунку грошових коштів ЗСУ України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , і встановлюючи ступінь його вини у вчиненому ним злочині, суд дає оцінку не тільки окремому вчинку обвинуваченого, а також і його особистості, наскільки вона проявилася у його злочинних діях, наскільки він має нахил до скоєння правопорушень. Окрім того, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 має 18 років, не одружений, дітей не має. Раніше не судимий. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. Проживає з мамою та бабусею. Мати та батько розлучились коли йому було дев`ять років, після чого батько почав проживати в сусідньому селі та створив нову сім`ю. Після розлучення батьків, з татом спілкується та підтримує добрі відносини. Здобув загальну середню освіту, оцінки посередні. В судовому засіданні повідомив, що улюбленим предметом в школі була географія. На момент скоєння злочину здобував освіту у Глибоцькому професійному ліцеї з професії «Слюсар-ремонтник; Тракторист машиніст сільськогосподарського виробництва; Водій автотранспортних засобів; Машиніст екскаватора одноковшевого». До скоєння злочину неофіційно працював на автосервісі чим і заробляв собі на життя. За місцем проживання і навчання характеризується з позитивною сторони.

Даючи оцінку особистості обвинуваченого суд вважає, що він не є особою суспільно небезпечною, яка здатна на системне вчинення кримінальних правопорушень. Допитуючи обвинуваченого в судовому засіданні, судом встановлено, що він фактично за своїм розвитком, ще неповнолітня дитина, хоча і має відповідний вік. Відповідаючи на питання суду, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що книжки в тому числі художню літературу практично не читає, щодо планів на майбутнє, які мав до скоєння злочину, чітко не зміг відповісти, обмежившись загальною відповіддю, що хотів працювати та заробити грошей на купівлю автомобіля. ОСОБА_4 очевидно не розумів всіх наслідків можливої кримінальної відповідальності за вчинення жорстокого поводження з твариною за порушення моральних засад суспільства в частині ставлення до тварин та тієї обставини, що жорстокість, виявлена до тварини, може стати нормою поведінки та пошитирись на взаємини з людьми. І це не є дивним, оскільки вихованням обвинуваченого вочевидь займались не в достатній мірі. Про це свідчить в тому числі мова, побудова речень, малий словарний запас слів, самі висловлювання, створення складних речень для пояснення своїх думок. Про певну дитячу, майже нерозумну для дорослої людини поведінку свідчать також і обставини при яких сколювалось правопорушення, які показують, що вчинення злочину обвинуваченим відбувалось з метою самоствердитись перед своїми друзями за рахунок завдання шкоди тварині.

Крім цього, даючи характеристику особі обвинуваченого, суд також враховує колективне звернення мешканців сіл Карапчів, Просіка, Йорданешти Чернівецького району Чернівецької області, яку підписали близько 250 людей. У зверненні мешканці вказаних сіл, вказують на те, що обвинувачений фактично виріс на їхніх очах, і його вчинок прояв агресії, є незрозумілим і шокуючим. Проте, як сусіді, вчителі, друзі, мешканці даних сіл вони також характеризують його як працьовитого, завжди відкритого у спілкуванні, чуйного і привітного який ніколи не відмовляв у допомозі. Нарікань на агресію ніколи не було і йому притаманні та людські якості, як доброта і чесність.

Необхідно відмітити, що на запитання суду ОСОБА_4 пояснив, що у нього є собака породи Хаскі на призвістко «Рембо», яку йому подарував батько після розірвання шлюбу з матір`ю. Собаку він любить, утримує та доглядає до цього часу. Крім цього, у нього в господарстві є домашня худоба, свині, птиця за якими він допомагає доглядати. Ці обставини, на думку суду також свідчать про те, що скоюючи злочин, обвинувачений мав на меті показати свою зверхність та самоствердитись перед своїми друзями за рахунок нанесення тілесних ушкоджень тварині, будучи під дією алкоголю. Проте ці дії мали одиничний характер.

Переходячи до питання обрання покарання, суд вважає, що і одиничне правопорушення не може бути залишене без належної та розумної відповіді держави, оскільки це і є гарантією забезпечення правопорядку в суспільстві. Натомість таке покарання не може бути марною жорстокістю і знаряддям злоби.

Нажаль традиційно і досі превалює думка, що покарання у вигляді позбавлення волі, є найкращим способом виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Не погоджуючись з такою думкою, суд вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі для обвинуваченого занадто суворе. Воно не буде відповідати ані вчиненому правопорушенню, ані особистості обвинуваченого. Разом з тим, санкція статті не передбачає іншого виду покарання. Вирок суду, окрім справедливості як загальнолюдської цінності, повинен ще і нести у суспільство дотримання законності. Відповідно суд призначає обвинуваченому покарання, що передбачено у санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, не погоджуючись з думкою прокурора, суд в даному випадку вважає за необхідне застосувати ст. 75 КК, і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном, на протязі якого обвинувачений буде перебувати під певним контролем держави та знаходитись у стані певного остраху за будь-які наступні життєві події. Поведінка такої піднаглядної людини, повинна бути більш виваженою, більш стриманою, більш контрольованою ніж звичайної людини, оскільки навіть незначне правопорушення може призвести особу до заміни покарання на реальне його відбуття.

Призначаючи покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 76 КК і покласти на обвинувачених певні обов`язки.

Загально відомо, що покарання повинно бути призначено кожній особі з урахуванням індивідуальних обставин, які встановлені під час судового розгляду. Суд погоджується з думкою, що тільки за допомогою покарань встановлених у кримінальному законі можливо виправити людину. Очевидно, що це процес, який потребує окрім тривалого часу і індивідуального підходу, ще й сукупність певних соціально-виховних заходів, які б могли окрім помсти від держави ще й нести розумні людські цінності.

А тому, враховуючи характер скоєного злочину, спосіб у який він був скоєний, а також скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння та справедливий суспільний осуд по відношенню до обвинуваченого з боку суспільства, суд вважає, що на обвинуваченого необхідно додатково покласти, окрім загальних обов`язків передбачених у ч. 1 ст. 76 КК, обов`язки передбачені п. 6 ч. 3 ст. 76 КК у вигляді дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, які будуть полягати у здійсненні волонтерської діяльності у притулку для тварин під час іспитового строку, а також на час іспитового строку під час проведення дозвілля утриматись від вживання алкогольних напоїв.

З огляду на характер скоєного злочину, особи обвинуваченого, у будь-якому випадку, такий вид обов`язків, як частина покарання повинен бути кориснішим і ефективнішим ніж будь-яке інше покарання, що передбачено у кримінальному законі.

Підстав для призначення покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України суд не знаходить.

Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченого ст. 50 КК, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Враховуючи вид покарання, суд вважає за можливим скасувати раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнити обвинуваченого з-під варти в залі суду.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язанні з залученням експертів, слід вирішити відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Взнати ОСОБА_4 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст.299 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 76 КК:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-дотримуватися встановленихсудом вимогщодо вчиненняпевних дій,а самездійснювативолонтерську діяльністьу притулкудля тварин(МКП"Центрстерилізації тварин" вулиця Південно-Кільцева, 47, Чернівці, Чернівецька область, 58000) не рідше двох разів на місяць протягом іспитового строку;

-на час іспитового строку під час проведення дозвілля утриматись від вживання алкогольних напоїв.

Скасувати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка обрана ухвалою Глибоцького районного суду від 19.09.2022 року звільнивши його з під варти в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 3398 (три тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 04 копійки.

Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон марки «Samsung A30», IMEI №1- НОМЕР_1 , №2- НОМЕР_2 , з сім картою МТС 3 НОМЕР_3 , який зберігається в камері зберігання ЦЗ ГУ НП в Чернівецькій області повернути власнику ОСОБА_4 .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

СУДДЯ: