Постанова № 1065586, 15.10.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2007 р.

Справа № 5/72-92А.

за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідачів: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудекспорт»

2)Виробничо-комерційної фірми «Едельвейс»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.02.2006р. та стягнення одержаного за договором

Суддя Слупко В.Л.

Представники:

від позивача: Чепенюк О.В. –зав.юрид.сектором (дов.№2/01-032 від 11.01.2007р.)

від відповідача 1): Перчук В.І. –директор (прот. зборів №5 від 02.04.2007р.), Малюх О.О. –комерц.директор

від відповідача 2): Халус А.Г. –адвокат (дов.№1 від 26.09.2007р.)

Суть спору: Ковельська МДПІ просить визнати недійсним договір купівлі-продажу товарів (пиломатеріалів обрізних хвойних та листяних порід) від 20.02.2006р., укладений між Виробничо-комерційної фірмою «Едельвейс»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудекспорт»(Покупець), а також стягнути з відповідачів в доход Державного бюджету все отримане ними за договором: з ВКФ «Едельвейс»- 546400грн., з ТзОВ «Технобудекспорт»- 700222грн., посилаючись на те, що особи, які діяли від імені відповідачів при укладенні даної угоди мали умисел та переслідували мету завідомо суперечну інтересам держави та суспільства, зокрема ТзОВ «Технобудекспорт»- на вчинення правочину з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит, а ВКФ «Едельвейс»- з метою приховування доходів від сплати податків.

Як на підставу своїх вимог МДПІ посилається на акт планової документальної перевірки ТзОВ «Технобудекспорт»від 16.06.2007р., при здійсненні якої було встановлено, що ВКФ «Едельвейс»не здійснював поставку пиломатеріалів ТзОВ «Технобудекспорт», його свідоцтво платника ПДВ №326900096 було анульовано 17.03.2006р. за заявою директора ВКФ «Едельвейс»- Мельничука В.О.

У відзиві на позов ВКФ «Едельвейс»та його представник в судовому засіданні заперечують факт проведення будь-яких господарських операцій з ТзОВ «Технобудекспорт»та укладення з ним договору, а також заперечують виписку ВКФ «Едельвейс»податкових накладних, видаткових накладних та приходних касових ордерів, оскільки фірма не займається продажем пиломатеріалів та жодних коштів від ТзОВ «Технобудекспорт»не отримувала. Як пояснив в судовому засіданні представник ВКФ «Едельвейс»Халус А.С. фірма останні роки не здійснює торгівельну діяльність, а надає лише послуги з перевезення пасажирів. Ким і яким чином була використана печатка ВКФ «Едельвейс»на податкових накладних, видаткових накладних та приходних касових ордерах керівництву фірми невідомо, підписи не скріплено печаткою, а навпаки, нанесені на відтиск печатки.

ТзОВ «Технобудекспорт»та його представники в судовому засіданні проти позову заперечують, стверджують факт укладення оспорюваного договору та його фактичне виконання сторонами. Про анулюванння свідоцтва платника ПДВ ВКФ «Едельвейс»Мельничук В.С. не повідомляв керівництво товариства «Технобудекспорт». Отримання пиломатеріалів підтверджує послідуючим їх експортом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають частковому задоволенню.

Висновок суду грунтується на наступному:

При здійсненні Ковельською МДПІ планової документальної перевірки ТзОВ «Технобудекспорт»з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 18.03.2005р. по 31.12.2006р. (акт перевірки від 16.06.2007р.) було встановлено, що в період з березня по жовтень 2006р. товариство в бухгалтерському обліку відобразило отримання товарів від ВКФ «Едельвейс» згідно накладних та податкових накладних на загальну суму 700222грн., в т.ч. ПДВ –116703грн.80коп.

Частково податок на додану вартість в сумі 107273грн. включено до податкового кредиту по деклараціях з ПДВ:

- за березень 2006р. в сумі 13750грн.;

- за квітень 2006р. в сумі 28050грн.;

- за липень 2006р. в сумі 10792грн.;

- за серпень 2006р. в сумі 17523грн.;

- за вересень 2006р. в сумі 37158грн

Підприємством включено 536365грн. до складу валових витрат декларацій про прибуток підприємства, а саме:

- за І кв. 2006р. –68750грн;

- за ІІ кв. 2006р. –140250грн.;

- за ІІІ кв. 2006р. –327365грн.

Оплату за отримані пиломатеріали від ВКФ «Едельвейс»ТзОВ «Технобудекспорт»оформлено в квітні 2006р. –жовтні 2006р. у готівковій формі на загальну суму 546400грн. Для проведення розрахунків готівка видавалась під звіт директору ТзОВ «Технобудекспорт» Малюху О.О. та комерційному директору Іваненку С.М. Накази на відрядження та відрядні витрати пов’язані з відрядження працівників ТзОВ «Технобудекспорт»в с.Чорногузи Чернівецької області (адреса ВКФ «Едельвейс») на товаристві відсутні.

Станом на 31.12.2006р. кредитове сальдо по розрахунках з ВКФ «Едельвейс»становить 153822грн.80коп. на користь останнього.

Здійснення господарських операцій з ВКФ «Едельвейс»ТзОВ «Технобудекспорт»підтверджує податковими накладними, накладними та квитанціями до приходних касових ордерів.

Проте зазначені документи не являються належними та переконливими доказами, які підтверджували б факт здійснення господарських операцій з ВКФ «Едельвейс», оскільки:

1)свідоцтво платника ПДВ №32690096 ВКФ «Едельвейс», яке було видане йому 18.10.1999р. ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області було анульовано 17.03.2006р. за особистою заявою платника податку, про що ДПІ було внесено відповідні дані до Реєстру платників ПДВ з одночасним виключенням останнього з Реєстру.

Згідно із пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, а п.18 вказаного Порядку встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця.

Оскільки податкові накладні виписані не платником ПДВ, в них не вказано прізвище уповноваженої особи, зазначені податкові накладні є недійсними;

2)відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглядом наявних в матеріалах справи накладних встановлено, що на жодній з них не зазначено посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції та інших даних , які дали б змогу ідентифікувати особу. Відповідно відсутні правові підстави вважати, що накладні підписані особами, які належать саме до кола осіб, наділених таким правом;

3)слідчим відділом УСБ України у Волинській області по кримінальній справі №1327 встановлено, що товарно-транспортні накладні, видані Карпатським державним спеціалізованим лісовим господарством АПК на поставку лісоматеріалів ВКФ «Едельвейс», які ніби-то в послідуючому поставлялись ТзОВ «Технобудекспорт», є підробленими, що підтверджується висновками експертів, поставка лісоматеріалів Карпатським ДСЛ ВКФ «Едельвейс»не здійснювалась;

4)на квитанціях до прибуткових касових ордерів не вказано прізвищ головного бухгалтера та касира.

Згідно п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 касові операції оформляються прибутковими і видатковими касовими ордерами.

Прийом коштів до каси підприємства здійснюється за прибутковими касовими ордерами. Прибуткові касові ордери і квитанції до них заповнюються бухгалтером і підписуються головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Заповнений прибутковий ордер передається бухгалтером у касу підприємства касиру. Отримавши прибутковий ордер, касир зобов’язаний перевірити:

- наявність підпису бухгалтера;

- автентичність підпису;

- правильність оформлення;

- наявність перелічених у прибутковому ордері додатків.

Після прийому грошей касир зобов’язаний видати квитанцію до прибуткового касового ордера, яка є підтвердженням внесення грошей до каси підприємства. Ця квитанція має бути завірена підписами головного бухгалтера і касира, а також печаткою підприємства (п.3.3 Положення №637).

Відповідно до п.4.2 вказаного Положення усі надходження готівки відображаються в касовій книзі.

Проте перевіркою не зафіксовано надходжень готівки в касу ВКФ «Едельвейс». Як пояснив в судовому засіданні колишній директор ТзОВ «Технобудекспорт» Малюх О.О. він передавав кошти не в касу ВКФ «Едельвейс», а особисто Мельничуку В.О. при зустрічах у м.Ковелі та м.Львові, що Мельничук В.О. у своїх поясненнях категорично заперечує.

В зв’язку з тим, що квитанції до прибуткових касових ордерів оформлені з порушенням Положення №637 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони не є належними доказами, підтверджуючими факт оплати пиломатеріалів;

5)документи які б свідчили про перевезення пиломатеріалів у відповідачів відсутні;

6)постановою старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Волинській області Павлюком Р.С. 25.09.2007р. порушено кримінальну справу проти Мельничука В.О. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (службове підроблення) саме по накладних, податкових накладних та квитанціях до прибуткових касових ордерів, які оформлені на підтвердження господарських операцій між ВКФ «Едельвейс»та ТзОВ «Технобудекспорт».

Як вбачається із акта документальної перевірки ТзОВ «Технобудекспорт»в липні-серпні 2006р. відшкодовано з бюджету 58069грн.

Аналіз матеріалів справи в їх сукупності свідчить, що договір купівлі-продажу товарів від 20.02.2006р. між ВКФ «Едельвейс»та ТзОВ «Технобудекспорт», податкові накладні, накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів носять фіктивний характер та оформлені з метою завідомо суперечною інтересам держави з умислом посадових осіб ТзОВ «Технобудекспорт»узаконити походження лісосировини для оформлення сертифіката походження та отримання з державного бюджету значних сум коштів у вигляді відшкодування ПДВ та зменшення податкових зобов’язань по ПДВ та податку на прибуток.

Посилання ТзОВ «Технобудекспорт»на те, що ним експортувались пиломатеріали, жодним чином не підтверджує їх фактичного отримання саме від ВКФ «Едельвейс».

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Оскільки за угодою купівлі-продажу товарів фактично не відбулося передачі предмету договору та оплати, суд не вбачає за доцільне застосування визначених законодавством наслідків недійсності угод.

Керуючись ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

постановив:

Позов задоволити частково

1.Визнати недійсним договір купівлі-продажу товарів від 20.02.2006р. між ВКФ «Едельвейс»та ТзОВ «Технобудекспорт».

2.В решті позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.Л.Слупко

Дата виготовлення

повного тексту постанови

23.10.2007р.