Рішення № 106557242, 03.10.2022, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1428/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участюсекретаря судовогозасідання Кавалко В.С.

представника позивача адвоката Беляєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, поліцейський відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лукачик Ігор Михайлович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД№192462, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувану постанову прийнято поліцейським з порушенням вимог чинного законодавства, грубим порушенням прав ОСОБА_1 та за відсутності належних і допустимих доказів. Вказує, що жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення немає, на місці зупинки перевірка світлопропускної здатності тонованого скла автомобіля під керуванням ОСОБА_1 поліцейським не проводилась, що виключає порушення позивачем п.31.4.7 в Правил дорожнього руху, що ставиться йому у вину. Враховуючи вказане, вважає постанову від 11.08.2022 незаконною та просить її скасувати.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.08.2022 позовну заяву було залишено без руху, вказано на її недоліки та надано строк на їх усунення.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви,ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05.09.2022 відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання.

23.09.2022 від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказує на те, що оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою, оскільки позивач допустив порушенняп. 31.4.7 в Правил дорожнього руху(даліПДР), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.121 КУпАП, тому працівником поліції правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та винесено оскаржувану постанову, яка повністю відповідає вимогам законодавства. У відзиві на позов зазначено, що матеріали відеофіксації вчиненого позивачем правопорушення на даний час знищені згідно з нормами чинного законодавства. До відзиву додано фотозображення автомобіля із д.н.з. НОМЕР_1 . Представник відповідача просить справу розглянути за його відсутності та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Беляєва О.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, поліцейський відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лукачик Ігор Михайлович у судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгяду справи.

Згідно частини четвертої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

11.08.2022 поліцейським СРПП ВП № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лукачиком І.М. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №192462, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 11.08.2022 о 17 год 30 хв в м.Теребовля, по вул.Шевченка, водій керував транспортним засобом, на вітрове скло якого нанесено покриття, яке обмежує оглядовість з місця водія і погіршує його прозорість, а саме затоноване вітрове скло, чим порушив вимоги п.31.4.7 вПДР.

Не погоджуючись із винесеною постановою серії БАД №192462 від 11.08.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно допункту 1.3.ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Частиною 1 статті 121КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за частиною 1 статті 121КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється.

Правилами дорожнього руху України п.31.4.7 пп. в) в редакції на час виникнення спірних правовідносин, заборонено встановлення на скло додаткових предметів або нанесення покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю. При цьому, згідно примітки: на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.

Відповідно до п.2.2.4 ГОСТ 5727-88 Світлопропускання скла, забезпечуючих видимість для водія, повинно бути не менше 75% - для вітрового скла, 70% - для скла, яке не є вітровим, які входять до нормативного поля обзору та визначає передню оглядовість.

Такі ж вимоги містяться у ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги до безпеки технічного стану та методи контролю", згідно яких не допускається розміщувати предмети (за винятком талона технічного огляду в правій нижній частині вітрового скла та інших документів відповідно до законодавства) або наносити покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, відволікають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть стати причиною травмування учасників дорожнього руху. Як виняток, у верхній частині вітрового скла дозволяється використовувати смуги з прозорої кольорової плівки, ширина якої не перевищує мінімальної відстані між верхньою межею вітрового скла і зоною очищення склоочисників. За наявності зовнішніх дзеркал на легкових автомобілях дозволяється встановлювати на задньому склі жалюзі або шторки.

Світлопропускання вітрового скла має бути не менше 75 %, а всіх інших стекол - не менше 70 %. Світлопропускання стекол, які не належать до зони передньої оглядовості водія з його місця, може бути меншим 70 % за умови встановлення зовнішніх дзеркал з обох боків транспортного засобу.

Таким чином, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, за яке на позивача оскаржуваною постановою накладено штраф, інспектору поліції необхідно було встановити, що 11.08.2022 о 17 год 30 хв в м.Теребовля, по вул.Шевченка, позивач дійсно керував автомобілем, на вітрове скло якого нанесено покриття, яке обмежує оглядовсть місця водія і погіршує його прозорість, а саме затоноване вітрове скло, світлопропускання якого менше 75 %.

Проте, як встановлено судом, жодних вимірювань світлоспускання вітрового скла на автомобілі позивача ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , а також встановлення його відсоткового показника, під час його зупинки, інспектором здійснено не було. Доказів протилежного суду не надано.

Суд звертає увагу, що технічні несправності, перераховані в п.п. 31.4. ПДР мають бути підтверджені належним чином. Зокрема, повинен був бути складений відповідний акт перевірки технічного стану автомобіля, тощо. Однак, жодних актів перевірки автомобіля інспектор на місці зупинки не складав.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог статті 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010.

В оскаржуваній постанові вказано, що до постанови додається відео на вимогу суду С90330.

Разом з тим, представником відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до відзиву на позов не було додано доказів на підтвердження порушення позивачем, вказаних у оскаржуваній постановіпунктів ПДР. Відеозаписів подій, описаних у постанові, представником відповідача надано не було, оскільки згідно довідки №6307/114/01-2022 від 20.09.2022 запис було видалено, про що складено акт стирання відеозаписів №5 від 13.09.2022. На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП суду надано фотозображення автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому суд зазначає, що із вказаного фото неможливо встановити обставини, місце, час, чи перебував автомобіль у русі, % світлопропускання скла автомобіля.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог частини першої статті 2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другої статті 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог статті 62Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, для підтвердження порушення позивачем ПДР відповідач відповідно до вимог статті 251КУпАП зобов`язаний був надати відповідні докази. Проте, відповідач не надав жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення позивачемпунктів ПДР, за які позивача притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Єдиним наданим доказом порушення позивачемПДРта вчинення адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. При цьому суд зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

Враховуючи вказане вище, суд, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові від 11.08.2022 не підтверджується жодним допустимим доказом.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області не надано суду належних доказів на спростування доводів позивача, наявні у справі докази, зокрема постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив вказане у ній правопорушення, а будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушеннязакриттю.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі статті 139 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 72-77,90,139,241-246,255,268,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, поліцейський відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лукачик Ігор Михайлович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №192462 від 11.08.2022, згідно якої ОСОБА_1 а притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп, сплачений при поданні позову до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ 40108720;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, поліцейський відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Лукачик Ігор Михайлович, вул.Січових Стрільців, 13, м. Теребовля, Тернопільська область.

Повний текст рішення складено та підписано 03 жовтня 2022 року.

Суддя А.В. Мельник