Рішення № 106557137, 28.09.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1147/2022 Справа № 490/8941/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 додо ТОВ"ВЕРДИКТКАПІТАЛ",третя особа-приватний нотаріусІвано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу ЛичукТарас Володимировичпро визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягають виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВердиктКапітал» ,в якомупозивач проситьвизнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис,вчинений приватнимнотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу Івано-Франківськоїобласті ЛичукомТ.В. № 6572 від 06 квітня 2021 року про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 11724 грн 00 коп.; стягнути з відповідача суму незаконно стягнутого з нього грошового забезпечення за час виконання виконавчого напису № 6572 ВЧ НОМЕР_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що такий напис не підлягає виконанню з огляду на те, що зазначена сума заборгованості у виконавчому написі приватного нотаріуса не є безспірною, жодного розрахунку заборгованості з визначенням підстав нарахування на його адресу не надходило, він не отримав від кредитора письмової вимоги про усунення порушень та він взааглі не укладав ніяких договрів з ТОВ «Вердикт-Капітал». Про існування даного виконавчого напису він дізнався за місцем роботи у ВЧ НОМЕР_2 , коли надійшла постанова приватного виконаця про звернення стягнення на доходи боржжника від 18.08.2021 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2021 року відкрито провадження по даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, одночасно витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича завірені належним чином документи на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 6572 від 06.04.2021 року.

Вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконані, відповідчем не надано жодних доказів на підвтердження наданих нотаріусу документів для вчинення оскаржуваного виконавчого напису

Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківськогоміського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В пояснень не подав. На його адресу направлена ухвала суду від 03.12.2021 року про витребування доказів( матеріалів вчиненого виконавчого напису), але нотаріусом вимоги ухвали виконано не було, матеріали до суду не надано. Також приватним виконавцем Булахевич С.В. не виконані вимоги ухвали суду від 03.12.2021 року про витребування доказів.

Ухвалою суду від 14 липня 2022 року витребувано у

- приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича ;

- приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича ;

- Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВердиктКапітал» належнимчином завіренікопії виконавчогонапису ,вчиненого приватнимнотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу Івано-Франківськоїобласті ЛичукомТ.В. № 6572 від 06 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» заборгованості, а також копії усіх документів, на підставі яких було вчинено вказаний виконавчий напис.

Витребувано у ОСОБА_1 довідку з місця роботи про розмір стягнутих сум з грошового забезпечення під час виконання виконавчого напису № 6572 від 06.04.2021 року .

Вимоги ухвали суду про витребування доказів приватним виконавцем Булахевіч С.В. та приватним нотаріусом Личук Т.В, не виконані. Представником відповідача на вимоги ухвали суду про витребування доказів надана відповідь про відсутність у ТОВ «Вердикт Капітал`копій документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис.

21 липня 2022 року представником відповідача надано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень посилається на вчинення виконавчого напису у відповідності до вимог закону. Також зазначає про недоведеність позовних вимог щодо стягнення на користь ТОВ «Ведикт Капітал» сум за вказаним написом.

Відповідно до ч.10ст.84 ЦПК Україниу разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

06квітня 2021 року приватнимнотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. було вчинено виконавчий напис № 6572 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 11724 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 18.08.2021 року відкрито виконавче провадження та визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (в редакції чинній станом на 08 серпня 2020 року, далі - Закон № 3425-XII) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону № 3425-XII нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Частиною 1 статті 88 Закону № 3425-XII встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Тобто, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі слід перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таких висновків дійшов Верховним Судом у постанові від 06 травня 2019 року №320/7932/16-ц.

Щодо переліку документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису суд зазначає таке.

Статтею 87 № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік таких документів наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, якою затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Враховуючи ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року № К/800/6492/17 та № К/800/7651/17, до даних правовідносин має бути застосовано Перелік у редакції, чинній станом на 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Зі змісту доданих до матеріалів справи документів не вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є заборгованість позивача за нотаріально посвідченим договором кредиту. В своїх запереченнях відповідач взагалі не посилався навіть на підстави наявності в нього права вимоги до позивача. Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства.

Як викладено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Так, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, вочевидь не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Стосовно безспірності сум які були стягнуті за виконавчим написом, що оспорюється, суд зазначає таке.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 вказано, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Тобто, підсумовуючи викладене, під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Вердикт Капітал» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною ( стягувачем не зазначено, коли настав строк виконання кредитних зобов`язань в повному обсязі, не надано ні розрахунку тіла кредита , ні нарахування процентів чи штрафів за кредитом, ні періоду нарахування такої заборгованості ).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити в повному обсязі.

Виконавчий напис від 06.04. 2021 року щодо звернення стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» з позивача заборгованості за кредитним договором слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимог позову про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» суми незаконно стягнутого грошового забезпечення за час виконання виконавчого напису військовою частиною НОМЕР_1 , то у задоволенні цих вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

Так, позивачем не зазначено ні розміру такого стягнення, не надано жодного доказу з місця роботи про розмір сум, утриманих з його грошового забезпечення на примусове виконання вказаного виконавчого напису.

Так, позивач не надав суду жодного доказу про розмір стягнутих за виконавчим написом сум, не надав навіть доказів того, що приватним виконавцем в межах присусового виконання оспорюваного напису зверталося стягнення на його доходи саме на користь стягувача. Щодо витрат виконавчого провадження, то в цій частині позов пред`явлено до неналежного відповідача, приватний виконавець Булахевич С.В. навіть не є учасником процесу по даній справі.

Наведені висновки суду не перешкоджають позивачеві в разі усуненнія вказаних судом недоліків звернутися до суду в установленому законом порядку з вимогою до відповідачів про повернення безпідставно стягнутих сум.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, відповідно до приписів частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 грн. на користь держави.

Керуючись ст. ст.18,79-81, 141, 259,263-265,279,280,281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. № 6572 від 06 квітня 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 11724 грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ( код ЄДРПОУ 36799749) на користь держави судовий збір в розмірі 1362 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно стягнутих грошових сум - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.А. Гуденко