Ухвала суду № 106556602, 30.09.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2214/22

Провадження № 1-кп/0182/844/2022

У Х В А Л А

30.09.2022 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2022 за № 12022041340000406 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Красноярськ, РФ, який не має за реєстрації, останнє місце фактичного проживання АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4

(в режимі ВКЗ з власного технічного пристрою),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ з ДУВП №4),

захисника ОСОБА_5

(в режимі ВКЗ з власного технічного пристрою),

в с т а н о в и в:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 09.04.2022 за № 12022041340000406 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 03.10.2022.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, що, при відсутності законних джерел доходів, може спонукати його вчинити нові злочини, ризик тиску на свідків, а також репутація обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків. Прокурор вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти продовження строків тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого підтримав позицію свого підзахисного.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України від 21.07.2011, „Осаковський проти України від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.

Також суд враховує наявність ризику тиску на свідків з метою зміни ними показань; репутацію обвинуваченого, який вчинив злочин - умисне вбивство людини, будучи у стані алкогольного сп`яніння; він не має місця реєстрації та фактично є безхатченком, бо адреса, за якою він останнім часом проживав АДРЕСА_1 є базою будівельних матеріалів, де обвинувачений та потерпілий працювали та мешкали у складському приміщенні; ОСОБА_3 не одружений, сім`ї та утриманців не має, а, отже не має і міцних соціальних зв`язків.

Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбаченіст. 177 КПК України,не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Оскільки наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, то вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на більш м`який; обставини, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі не змінились та не зменшились. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_3 міри запобіжного заходу.

Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 03.10.2022, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню.

Оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , спричинив загибель людини, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.

Керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на два місяці, тобто до 29 листопада 2022 р.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятиднів здня їїоголошення безпосередньодо Дніпровськогоапеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя: ОСОБА_1