Ухвала суду № 106555247, 03.10.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.10.2022

Справа № 334/4288/22

Провадження № 2/334/2605/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про направлення справи за підсудністю

03 жовтня 2022 м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО» /м. Київ, вул. Суркова, буд. 3-А/, про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсядо судуіз позовноюзаявою доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «ДІНЕРО», про визнання недійсним договору, у якому просить визнати недійсним договір № L4168274 від 23.10.2019 року між ОСОБА_1 та Тоариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО».

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріали поданої заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що заява підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Позовними вимогами позивача є визнання незаконним договору позики.

Звертаючись до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, позивачем подано позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ч.5ст.28 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживачів.

Згідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено, споживачем саме яких товарів, робіт та послуг відповідача він є. Позивач зазначає, що ніколи не звертався до відповідача та ніколи не укладав і не підписував з ним кредитного договору.

Перевіряючи твердження позивача про підсудність вищевказаного позову Ленінському районному суду м. Запоріжжя, як суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, суд виходить з наступного.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1ст.1 Закону №1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно дост.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено самеЗаконом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Але, як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача з позовом до суду не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», оскільки позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме, як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом.

А відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудністьза його зареєстрованим місцем проживання.

Згідно ч.2ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», юридична адреса: м. Київ, вул. Суркова, буд. 3-А.

З урахуванням наведеного вище, позовна заява підсудна Солом`янському районному суду м. Києва, як суду за місцезнаходженням відповідача юридичної особи.

Частиною 9ст.187ЦПК України передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно дост.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 р, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя, у зв`язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27,28,31,32,187,258-261,353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», про визнання недійсним договору - направити за підсудністю до Солом`янського районногосуду м.Києва /м.Київ, вул. Максима Кривоноса,25/.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: Коломаренко К. А.