Рішення № 106553983, 29.09.2022, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1162/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа: Тульчинська міська рада

вимоги заявника: про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем

представник заявника: адвокат Зубар В.В.

свідок: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

26 серпня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просить встановити факт постійного проживання заявника із її матір`ю, спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Дану заяву обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати позивача. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

За життя матері заявник останні п`ять місяців з квітня 2018 року по 02.09.2018 року проживала разом з нею в АДРЕСА_1 доглядала за нею, а після смерті здійснювала поховання.

Заявник вважає що вчасно прийняла спадщину після смерті матері.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 29 серпня 2022 року відкрито окреме провадження у даній справі, справу призначено до розгляду на 29 вересня 2022 року.

Доводи учасників процесу.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Зубар В.В. заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник заінтересованої особи - Тульчинської міської ради у судове засідання не з`явився, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_1 дійсно на час відкриття спадщини постійно проживала із її матір`ю, ОСОБА_3 . Вказані обставини їй відомі, оскільки вона є сестрою ОСОБА_1 .

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши заявника, свідка, розглянувши заяву заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до заповіту від 27 липня 2016 року №83 ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 заповіла ОСОБА_1 земельну частку (пай), площею 1,96 га.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 26.01.1987 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Згідно рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 26.06.2018 року у справі №146/395/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, дошлюбним прізвищем ОСОБА_1 є прізвище ОСОБА_1 .

Згідно довідки №244 від 15.07.2022 року виданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка проживала і була зареєстрована АДРЕСА_1 . залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки (паю), що розташована на території Тульчинської міської ради с.Тиманівка, Тульчинського району Вінницької області, державний акт, серія НОМЕР_3 , площею 1,96 га, кадастровий номер 0524386200:01:002:0049. Після смерті гр. ОСОБА_3 , спадкоємцем на майно згідно заповіту є донька ОСОБА_1 . Іншим спадкоємцем передбаченим законом чи заповітом є донька померлої ОСОБА_2 . Факт прийняття спадщини гр. ОСОБА_1 перевірено на підставі спільного проживання на момент смерті з спадкодавцем гр. ОСОБА_3 в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І- ВН № 064039, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 1,96 га, на території Тиманівської сільської ради.

Згідно відповіді Тульчинської державної нотаріальної контори від 14.07.2022 року №624/02-11, на звернення ОСОБА_1 , останній відмовлено у оформленні спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами.

Також заявником підтверджено необхідність встановлення факту родинних відносин для прийняття спадщини.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, судом встановлено та доведено, що ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 , даний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами, даний юридичний факт має для заявника юридичне значення і впливатиме на оформлення спадщини, тому заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - факту постійного проживання зі спадкодавцем підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення (у справах, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення) судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судові витрати суд залишає за заявником.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 141, 263-265, 268, 273, 315, 319, 352 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Тульчинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , постійно проживала зі спадкодавцем, її матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 26.11.2008 року Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Тульчинська міська рада, адреса: 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул. М.Леонтовича, 1.

Повний текст рішення виготовлено:30 вересня 2022 року

Суддя: О. В. Пилипчук