Рішення № 106552675, 27.09.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022м. ХарківСправа № 922/1258/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м. Київ, 03083; код ЄДРПОУ 24185151), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік "Хітлайн" (вул. Мороховецька наб., буд. 2, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 37999261), про стягнення 51464,26 грн, за участю представників:

позивача - Сологуб С.А. (у режимі відеоконференції),

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" 10.08.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік "Хітлайн" про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 51464,26 грн, з яких основного боргу 41688,00 грн, пені 5482,26 грн, інфляційних витрат 3821,16 грн, 3% річних в сумі 472,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 1002 від 10.02.2022 та приписів чинного законодавства, не сплати за товар, поставлений позивачем згідно видаткової накладної № 814 від 22.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1258/22; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 27.09.2022 о 14:20.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 21.09.2022, відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: суму основного боргу в розмірі 41688,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 1593,19 грн; 3% річних у розмірі 232,99 грн (пеню в розмірі 5482,26 грн відповідач не визнав повністю), посилаючись на те, що договір про поставку металевих виробі (болтів) не був підписаний у лютому 2022 року у зв`язку з розбіжностями, які виникли між сторонами. Отже посилання позивача на п. 3.3 договору є недоречним, а період прострочення повинен розраховуватися з 28.05.2022 по 09.08.2022, відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, тобто після звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в претензійному порядку 27.05.2022. Також відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3000,00 грн.

26.09.2022 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій зазначив, що розробником проекту Договору поставки № 1002 від 10.02.2022 був саме відповідач. Позивач прийняв умови цього договору, що підтвердив своїм підписом. Розбіжностей, між сторонами щодо положень Договору не було, що вбачається з листування між сторонами після укладення Договору. Також позивач зазначив, що у разі задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає сума витрат на професійну правову допомогу, визначена Договором про надання професійної правничої допомоги № 2-05/22 та Додатковою угодою № 2, яка була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.09.2022, представник позивача, в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У лютому 2022 року на електронному майданчику Smart Tender Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік "Хітлайн" (відповідач) розмістило запит на комерційну пропозицію, відкритий тендер № 16026294 на придбання металевих виробів (болтів).

Згідно з повідомленням від 01.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (позивач) було визначено переможцем у вказаному тендері за позиціями:

1. Болт М 14х60 (DIN 933, оц.ПР) кількість 60000 шт, ціна за одиницю без ПДВ 5,92 грн, сума без ПДВ 35520,00 грн.

2. Болт М 6х100 (DIN 933, оц.ПР) кількість 500 шт, ціна за одиницю без ПДВ 1,40 грн, сума без ПДВ 700,00 грн.

Разом: 36220,00 грн, ПДВ 7244,00 грн. Всього з ПДВ 43464 грн.

В подальшому сторони погодили умови договору поставки вказаної продукції та 11.02.2022 на електронну адресу ТОВ "ТК "Технокомплект" надійшов Договір поставки № 1002 від 10.02.2022.

Того ж дня вказаний договір було підписано директором ТОВ "ТК "ТК "Технокомплект" та направлено на електронну адресу ТОВ "Вік "Хітлайн".

Також було передано паперові примірники договору, підписаного зі сторони ТОВ "ТК "Технокомплект".

Проте, до теперішнього часу вищевказаний договір, підписаний зі сторони ТОВ "Вік "Хітлайн" на адресу позивача не надійшов.

22.02.2022 позивачем на виконання умов Договору поставки № 1002 було поставлено відповідачу товар, а саме:

1. Болт М 14х60 (DIN 933, оц.ПР) кількість 57500 шт, ціна за одиницю без ПДВ 5,92 грн, сума без ПДВ 34040,00 грн.

2. Болт М 6х100 (DIN 933, оц.ПР) кількість 500 шт, ціна за одиницю без ПДВ 1,40 грн, сума без ПДВ 700,00 грн.

Разом на суму 34 740,00 грн, ПДВ 6948,00 грн, усього з ПДВ - 41 688,00 грн.

Факт поставки товару постачальником та отримання його покупцем підтверджується видатковою накладною № 814 від 22.02.2022.

На вказаній видатковій накладній міститься підпис представника ТОВ "Вік "Хітлайн" та печатка підприємства.

До теперішнього часу ТОВ "Вік "Хітлайн", як покупець, не сплатило грошові кошти за отриманий товар.

Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 31.07.2022 між ТОВ "ТК "Технокомплект" та ТОВ "Вік "Хітлайн", за останнім обліковується заборгованість в сумі 41 688,00 грн за товари, поставлені по видатковій накладній №814 від 22.02.2022.

27.05.2022 позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію №27/6, а також адвокатом направлено вимогу з вимогою сплатити заборгованість за вказаним договором за поставлений товар.

Проте, відповіді на вказані листи відповідачем надані не були, грошові кошти за отриманий товар не сплачені.

Як зазначено вище, Договір поставки № 1002 від 10.02.2022, підписаний зі сторони ТОВ "Вік "Хітлайн", у позивача відсутній. Разом з тим, цей договір встановлює істотні умови договору, в тому числі щодо відповідальності сторін за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У частині другій статті 642 ЦК України визначено: якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18), не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Викладені вище обставини відносин між ТОВ "ТК "ТК "Технокомплект" та ТОВ "Вік "Хітлайн", а саме: оголошення відповідачем пропозиції (тендер № 16026294), прийняття позивачем цієї пропозиції, погодження сторонами переліку та вартості товару, поставка постачальником товару та прийняття його покупцем, свідчать про те що між сторонами укладено вказаний Договір поставки № 1002 від 10.02.2022, що свідчить про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про те, що спірний договір не був підписаний сторонами, а тому є неукладеним.

Таким чином, з огляду на вище зазначену позицію Великої Палати Верховного Суду, до спірних правовідносин між сторонами застосуванню підлягають як норми Закону, так і положення Договору поставки № 1002.

На виконання умов Договору поставки № 1002, за видатковою накладною №814 позивач поставив відповідачеві товар на суму 41 688,00 грн.

Пункт 3.3. Договору та Специфікація № 1 до Договору передбачають, що покупець сплачує переданий постачальником товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця в розмірі 100% вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Тобто не пізніше 24.03.2022 відповідач повинен був оплатити отриманий товар.

Проте, ані в строк, передбачений Договором, ані до поточного часу відповідач грошові кошти за товар не перерахував.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Факт передачі позивачем відповідачу товару та його вартість підтверджується видатковою накладною № 814 від 22.02.2022, підписаною представниками обох сторін та скріпленою печатками підприємств.

Строк оплати наданого товару, відповідно до п. 3.3 Договору поставки № 1002 від 10.02.2022 та Специфікації № 1 до нього, є таким, що настав.

Оскільки відповідач не заперечує проти існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині , та стягнення з відповідача на користь позивача 41688,00 грн боргу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору поставки № 1002 визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору та простроченням здійснення оплати за поставлений товар, позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 25/03/2022 по 09/08/2022.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5482,26 грн, інфляційних витрат у розмірі 3821,16 грн та 3% річних у розмірі 472,84 грн законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 51464,26 грн, у тому числі: 41688,00 - сума основного боргу; 3821,16 грн - інфляційні втрати; 5482,26 грн - пеня; 472,84 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2022 між ТОВ "ТК "Технокомплект" та адвокатом Сологубом С.А. укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 2-05/2022.

Додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 до вказаного договору про надання професійної правничої допомоги № 2-05/2022 передбачено гонорар у сумі 7000 грн за підготовку та подання цього позову, та участь адвоката у розгляді справи судом першої інстанції.

Відповідно до Акту надання послуг № 9 від 10.08.2022, сторонами погоджено опис виконаних адвокатом робіт щодо надання позивачу послуг з правничої допомоги, згідно з яким вартість виконаних адвокатом робіт становить 7000,00 грн, та підтверджено їх надання.

Згідно з платіжним дорученням № 3138 від 10.08.2022, ТОВ "ТК "Технокомплект" було перераховано на користь адвоката за подання позову та участь у розгляді справи згідно з рахунком № 10 від 10.08.2022 грошові кошти в сумі 7000,00 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн, з огляду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з наступними критеріями оцінки:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання робіт;

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо відсутності детального опису здійснених адвокатом витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, на виконання положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, то за змістом цієї правової норми вона запроваджена "для визначення розміру витрат", тоді як сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.42 Конституції України.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 910/12876/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідачем у заяві про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не обґрунтовано та не доведено, в чому саме полягає неспівмірність витрат на послуги адвоката з фактично виконаними останнім роботами та критеріями справи, та ці обставини не підтвержені ніякими доказами у зв`язку з чим дана заява відповідача не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підтверджуються наданими позивачем документами, ці витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача разом з витратами зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік "Хітлайн" (вул. Мороховецька наб., буд. 2, м. Харків, 61004; код ЄДРПОУ 37999261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК"Технокомплект" (вул. Пирогівський шлях, буд. 34, м. Київ, 03083; код ЄДРПОУ 24185151) - грошові кошти в сумі 51464,26 грн (з яких основний борг - 41688,00 грн, пеня - 5482,26 грн, інфляційні витрати - 3821,16 грн, 3% річних - 472,84 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "03" жовтня 2022 р.

СуддяН.М. Кухар