Ухвала суду № 10654931, 27.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" липня 2010 р.                               м. Київ                                        К-25795/10

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області про зобов’язання сплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2001 рук у розмірі 673,30грн., -

встановив:

За правилами ч.2 ст.214 КАС України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.

Відповідно до ч.5 ст.213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України повинно бути внесено або перераховано до відділення державного казначейства у Печерському районі міста Києва, код ЗКПО 26077922, розрахунковий рахунок 31411537700007, банк одержувача УДК у м.Києві, МФО 820019, КЕКД  22090100.

Управлінням соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області не долучено доказів сплати судового збору за подачу касаційної скарги. При цьому, відповідач додає до касаційної скарги копію рішення Іллічівської міської ради Одеської області №493-V від 19.12.2008р., як підставу звільнення від сплати судового збору.

В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі ст.ст.4, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993р.

Рішення Іллічівської міської ради Одеської області №493-V від 19.12.2008р., як доказ про звільнення Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області від сплати судового збору є безпідставним, оскільки відповідно до вказаного рішення, звільнено у 2009 році Іллічівську міську раду Одеської області, її виконавчий комітет, комунальні підприємства «Іллічівськтеплоенерго», Іллічівськводоканал», «Іллічівське виробниче управління комунального господарства», міське управління житлово-комунального господарства міста Іллічівська від сплати державного мита при поданні позовів до Іллічівського міського суду Одеської області та заяв про видачу судових наказів щодо стягнення заборгованості за надані споживачам послуги.

Отже, Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області у даному випадку не звільняється від сплати судового збору і суд не знаходить підстав для звільнення відповідача, відстрочення чи розстрочення сплати ним такого збору.

Крім того, Управлінням соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області не додано до касаційної скарги копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що унеможливлює виконання вимог ст.ст.214, 215 КАС України і не відповідає вимогам ст.213 КАС України.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати відповідачу термін для виправлення вищезазначених недоліків.

У випадку невиправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.108, 213, 214, 215 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області про зобов’язання сплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2001 рук у розмірі 673,30грн. - залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині даної ухвали недоліків до 30 серпня 2010 року.

Роз’яснити, що невиконання вимог ст.213 КАС України є підставою для повернення касаційної скарги заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                         І.В. Штульман