Рішення № 106549295, 03.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2098/22За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпро

про стягнення 835 978,00грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" заборгованості у розмірі 835 978,00грн, з яких:

- основний борг у розмірі 658 163,16грн;

- пеня у розмірі 71 753,96грн;

- штраф у розмірі 32908,15грн;

- 3 % річних у розмірі 7 894,00грн;

- інфляційні втрати у розмірі 65 258,73грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №739 про постачання теплової енергії від 10 травня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2021 до 14.07.2022 у сумі 7 894,00грн та інфляційні збитки за період з грудня 2021 року по липень 2022 року.

На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 71 753,96грн за загальний період із 14.12.2021 до 14.07.2022.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022 справу №904/2098/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалу суду від 01.08.2022 по справі №904/2098/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу сторін, а саме: teploenergodnepr@gmail.com (позивача) та dgproekt@gmail.com (відповідача).

Документ доставлено до електронних скриньок 01.08.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 80,81).

У паперовій формі ухвала суду від 01.08.2022 не направлялась сторонам у зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування (відмітка канцелярії суду на ухвалі, а.с. 79).

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Справу розглянуто відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

З урахуванням того, що суддя Євстигнеєва Н.М., починаючи з 26.09.2022 по 30.09.2022 включно перебувала на навчанні у школі суддів, повний текст рішення підписано судом після виходу судді на роботу.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2011 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (споживач) укладено договір №739 про постачання теплової енергії (а.с. 10-16).

За цим договором теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених договором (п.2.1 договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача (п.3.1 договору).

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами Актом здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою, визначеною сторонами в додатку №3 до договору (п.3.3 договору).

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (п. 3.5 договору).

Зміна обсягів теплової енергії, визначених додатком №1, здійснюється на підставі письмового звернення споживача, при наданні останнім документального підтвердження необхідності таких змін, та оформлюється додатковою угодою (п. 3.9 договору).

За умовами пункту 4.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема

до 01 (першого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (4.2.2);

виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (4.2.4);

здійснювати звіряння розрахунків на кінець/початок опалювального сезону (4.2.18).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за приладом обліку за адресою: вул. Набережна Леніна, 29 (п. 6.2 договору).

Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками приладів обліку, або виходу з ладу комерційних приладів обліку, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством у відповідності до теплового на вантаження, визначеного додатком № 1 до договору, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.5 договору).

Згідно п.6.6 договору розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується Акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 до договору. Підписаний Акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку пунктів 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 договору).

Пунктом 6.9 договору визначено, що споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію впродовж 5 (п`яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов`язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з Актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (п. 6.10 договору).

Тариф на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджено Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009 №1345 (п. 7.1 договору).

Тариф (з ПДВ) для розрахунків за договором складає:

теплова енергія 1 Гкал (без ПДВ) - 744,50грн;

теплова енергія для категорії "Бюджет" (1 Гкал) - 641,96грн.

Про зміну тарифу споживач повідомляється в порядку, визначеному пунктом 5.2.3 договору (п. 7.2 договору).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов договору, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно з законом.

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 9.4.4 договору ).

В разі відмови від виконання зобов`язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору - штраф у розмірі 5% від наявної заборгованості (п. 9.4.5 договору).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 10.05.2014, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1 договору).

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій за цим договором необмежена (п. 11.2 договору).

Додатками до цього Договору є: Додаток № 1 "Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії"; Додаток № 2 "Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін (схема)"; Додаток №3 "Акт здачі - приймання теплової енергії (зразок)" (перелічені Додатки містяться в матеріалах справи).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №739 про постачання теплової енергії від 10.05.2011 був чинним протягом спірного періоду.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", акту приймання-передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП "Теплоенерго" отримало засоби теплопостачання.

На підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2017 №24/23 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" було здійснено передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго".

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.10.2021 №1137 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго"" установлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради.

Рішенням Дніпровської міської ради від 22.12.2021 №79/14 "Про затвердження статуту КП "Теплоенерго" у новій редакції у зв`язку із збільшенням статутного капіталу" затверджено статут Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради у новій редакції у зв`язку із збільшенням статутного капіталу на 57 800 000,00грн.

Також в матеріалах справи наявні розпорядження Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального періоду, а саме:

- розпорядження Дніпровського міського голови від 19.10.2021 № 1-19/10-р "Про початок опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 64);

- розпорядження Дніпровського міського голови від 31.03.2022 № 1-31/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 65).

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 658 163,16грн, що підтверджується актами прийому-передачі послуги № 091739:

від 30 листопада 2021 року, обсяг - 23,14132 Гкал, на суму 83 681,98грн;

від 31 грудня 2021 року, обсяг - 41,87347 Гкал, на суму 151 419,83грн;

від 31 січня 2022 року, обсяг - 45,9518 Гкал, на суму 166 167,59грн;

від 28 лютого 2022 року, обсяг - 33,51754 Гкал, на суму 121 203,72грн;

від 31 березня 2021 року, обсяг - 37,52357Гкал, на суму 135 690,04грн (а.с. 42-46).

Також позивачем були виставлені рахунки №091739 на оплату поставленої енергії:

від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 83 681,98грн;

від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 151 419,83грн;

від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 166 167,59грн;

від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 121 203,72грн;

від 31.03.2021 за березень 2022 року на суму 135 690,04грн (а.с. 37-41, 54-59).

Акти прийому-передачі послуги не містять підпису споживача.

Проте, як вбачається зі змісту пункту 4.2.2 договору, саме на відповідача покладений обов`язок отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Тобто за листопад 2021 року - до 01.12.2021, за грудень 2021 року - до 01.01.2022, за січень 2022 року - до 01.02.2022, за лютий 2022 року - до 01.03.2022, за березень 2022 року - до 01.04.2022.

Відповідач своїх зобов`язань щодо отримання актів приймання - передавання теплової енергії за спірний період не виконав. Також відповідач не виконав свій обов`язок щодо підписання та направлення поштою (або іншим засобом) одного екземпляру акту на адресу теплопостачального підприємства.

Докази того, що відповідач висловив свою незгоду із зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період обсягом поставленої теплової енергії, порядку визначеному пунктом 4.2.2 договору, в матеріалах справи також відсутні.

З огляду на наведене та положення пункту 6.10 договору, акти здачі-приймання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2022 року вважаються підписаними відповідачем без зауважень та заперечень.

В матеріалах справи міститься заява відповідно до якої споживач просив надсилати рахунки за використану теплову енергію на його електронну адресу: dgproekt@gmail.com. Оригінали рахунків зобов`язався забирати. Сплату за теплову енергію гарантував (а.с. 53).

Акти прийому - передачі теплової енергії та рахунки в електронному вигляді направлено на електронну адресу відповідача, а саме: за листопад 2021 року - 08.12.2021; за грудень 2021 року - 12.01.2022; за січень 2022 року - 10.02.2022; за лютий 2022 року - 07.03.2022; за березень 2022 року - 12.04.2022 (а.с. 54-59).

11 травня 2022 року КП "Теплоенерго" ДМР складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2021 по 31.03.2022. Акт не містить підпису споживача (а.с. 51).

Крім того, 12 травня 2022 року позивачем на адресу відповідача направлено вищезазначені акти прийому-передачі, рахунки, акт звіряння та досудову вимогу на суму боргу 658 163,16грн (а.с. 47-52). Документи отримано відповідачем 13.05.2022 (а.с. 50).

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 658 163,16грн, пеню у розмірі 71 753,96грн, 3 % річних у розмірі 7 894,00грн та інфляційні втрати у розмірі 65 258,73грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до п. 6.9 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач проводить впродовж 5 (п`яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов`язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з Актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії:

за листопад 2021 року - не пізніше 13 грудня 2021 року, прострочка виконання настає з 14.12.2021;

за грудень 2021 року - не пізніше 17 січня 2022 року, прострочка виконання настає з 18.01.2022;

за січень 2022 року - не пізніше 15 лютого 2022 року, прострочка виконання настає з 16.02.2022;

за лютий 2022 року - не пізніше 14 березня 2022 року (з урахуванням положень ч.5 ст. 254 ЦК України, 12.03.2022 - субота), прострочка виконання настає з 15.03.2022;

за березень 2022 року - не пізніше 18 квітня 2022 року (з урахуванням положень ч.5 ст. 254 ЦК України, 17.04.2022 - субота), прострочка виконання настає з 19.04.2022.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 658 163,16грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 658 163,16грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 71 753,96 грн за загальний період із 14.12.2021 до 14.07.2022, штраф 5% у розмірі 32 908,15грн, три відсотки річних за період прострочки з 14.12.2021 до 14.07.2022 у сумі 7 894,00грн та інфляційні збитки за період з грудня 2021 року по травень 2022 розмірі 65 258,73 грн.

При цьому для здійснення розрахунку позивачем взято суми заборгованості за відповідні періоди без дробової частини (тільки цілі числа без цифр після коми).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.4.4 договору сторони погодили, що в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З матеріалів справи убачається, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати починаючи з 14.12.2021 по 14.07.2022.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, сума пені за загальний період з 14.12.2021 до 14.07.2022 становить 71754,46грн.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 71753,96грн, що є його правом. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 9.4.5 договору сторони погодили, що в разі відмови від виконання зобов`язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору - штраф у розмірі 5% від наявної заборгованості.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, встановлено, що розрахунок є вірним (658 163,16грн.*5%=32 908,15грн).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 835 978,00грн, з яких: основний борг у сумі 658 163,16грн, пеня у розмірі 71753,96грн, штраф у сумі 32908,15грн, 3% річних у розмірі 7894,00грн, втрати від інфляції у сумі 65258,73грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 539,68грн, що підтверджується платіжним дорученням №5520 від 20.07.2022 (а.с. 8). Надходження судового збору у сумі 12539,68грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 12 539,67грн (835 978,00грн*1,5%).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" про стягнення 835 978,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (вул. Набережна Леніна, буд. 29, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код 02497789) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (просп. Слобожанський, 29, офіс 504, м. Дніпро, 49081; ідентифікаційний код 32688148) основний борг у сумі 658 163 (шістсот п`ятдесят вісім тисяч сто шістдесят три)грн 16коп., пеню у сумі 71 753 (сімдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят три)грн 96коп., штраф у сумі 32 908 (тридцять дві тисячі дев`ятсот вісім)грн 15коп., 3% річних у сумі 7 894 (сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири)грн 00коп., втрати від інфляції у сумі 65 258 (шістдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім)грн 73коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 12 539 (дванадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять)грн 67коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 03.10.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва