Рішення № 106549126, 23.09.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2022 р. Cправа № 902/361/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекскавація-В" (вул. Айвазовського, 26, м. Вінниця, 21022)

до:Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" (вул. Миру, 77, смт. Турбів, Вінницька обл., 22513)

про стягнення 1304121,13 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Манзюк Х.О.

з участю представників:

позивача: Мишковська Т.М.

відповідача: Кучеренко О.В., Войченко С.В.

В С Т А Н О В И В :

23.05.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекскавація-В" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення 1 304 121,13 грн боргу.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/361/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 24.05.2022 р. відкрито провадження у справі № 902/361/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.06.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.05.2022 р.

За результатами проведеного судового засідання суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.08.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 17.06.2022 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 01.08.2022 р.

На визначену дату судом 01.08.2022 р. в судове засідання з`явився представник позивача.

Представники відповідача не з`явились, при цьому від останніх надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/6216/22 від 01.08.2022 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки уповноважені представники у визначену дату перебуватимуть в іншому судовому засіданні.

Суд з`ясував думку присутнього представника позивача стосовно поданого клопотання.

Представник позивача щодо даного клопотання поклався на розсуд суду.

Ухвалою суду від 01.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 01.09.2022.

В судовому засіданні 01.09.2022 було оголошено перерву в розгляді до справи до 23.09.2022.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем 11.01.2021 договору підряду № 11/01-2021 на виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрекскавація-В" виконано роботи за період січень 2021 по грудень 2021 на загальну суму 3 530 725,00 грн, за які Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" розрахувалось частково на суму 2 456 425,00 грн. У зв`язку із простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача 1 304 121,13 грн: з яких 1 074 300,00 грн - боргу, 139 905,20 грн пені, 66 171,76 грн інфляційних втрат, 23 744,17 грн 3 % річних.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, в якому позиція відповідача викладена наступним чином: ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» повністю визнає наявність заборгованості перед ТОВ «Укрекскавація-В». Водночас зазначає, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та тим, що з 24.02.2022 по даний час підприємство фактично не працює та не отримує прибуток, тому не має можливості виконати зобов`язання зі сплати заборгованості. З урахуванням чого, при задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної суми заборгованості просить суд встановити порядок виконання рішення шляхом розстрочення виплати основної суми заборгованості на 10 платежів у сумі 107 430, 00 грн. Зокрема представником відповідача заперечується проти нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат, а саме останнім зазначається, що нарахування та стягнення пені що заявлені за актами виконаних робіт № 2 від 31.03.2021 та № 3 від 30.04.2021 є 05.04.2021 та 04.05.2021 є такими, що заявлені поза строками позовної давності, у відповідності до ст. ст. 258, 261 ЦК України, щодо стягнення пені за надані послуги по актах приймання виконаних будівельних робіт № 7 від 31.08.2021, № 8 від 30.09.2021, № 9 від 29.10.2021 то представником відповідача зазначено , що оскільки введення воєнного стану в Україні визнано ТПП форс-мажорною обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання та враховуючи наявність підстав, які не залежали від волі відповідача, вважає, що за період з 24.02.2022 штрафні санкції за невиконання зобов`язань не можуть бути нараховані. Крім того зазначає про невірний обрахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 11.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Укрекскавація" правонаступником прав та обов`язків якого у зв`язку з перетворенням є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекскавація-В", що стверджується Статутом та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Підрядник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Турбівський каоліновий завод" (Замовник) укладено договір підряду № 11/01-2021 (договір) відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати гірничі роботи на кар`єрі Пляховської ділянки видобутку первинних каолінів.

Згідно із п. 3.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються замовником за фактично виконанні роботи кожні два тижні у безготівковій формі на банківські реквізити підрядника, визначені в Договорі, протягом 3 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

У п. 4.1. договору сторонами погоджено, здача-приймання виконаних робіт оформляється актами виконаних робіт та довідками КБ-3, підписаними уповноваженим представниками сторін.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного його виконання (п. 9.1. Договору).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов укладеного Договору виконано підрядні роботи на загальну суму 3 530 725,00 грн на підтвердження чого у справі містяться обопільно підписанні та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про їх вартість.

Відповідач в свою чергу свої договірні зобов`язання виконав частково, сплативши за виконанні роботи суму коштів в розмірі 2 456 425,00 грн, що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість по оплаті виконаних робіт перед позивачем в сумі 1 074 300,00 грн.

Решту виконаних робіт відповідачем не оплачено. Доказів протилежного матеріали справи не містять та сторонами не надано.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вирішуючи питання щодо наявності факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, суд враховує наступне.

Як зазначалось вище судом, підрядні роботи були виконані відповідачу на загальну суму 3 530 725,00 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме: Акт № 9 за жовтень 2021 року на загальну суму 332 500,00 грн; Актом № 8 за вересень 2021 року на загальну суму 564 050,00 грн; Акт № 7 за серпень 2021 року на загальну суму 178 500,00 грн; Акт № 6 за липень 2021 року на загальну суму 764 025,00 грн; Акт № 5 за червень 2021 року на загальну суму 311 250,00 грн; Акт № 4 за травень 2021 року на загальну суму 221 500,00 грн; Актом № 3 за квітень 2021 року на загальну суму 695 000,00 грн; Актом № 1 за березень 2021 року на загальну суму 3 750,00 грн; Актом № 2 на загальну суму 95 650,00 грн; Актом № 1 за лютий 2021 року на загальну суму 364 500,00 грн. Крім того виконані роботи підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних витрат та робіт, які обопільно підписані між сторонами та скріплені печатками сторін.

Поряд з тим, матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар, так останнім проведено розрахунки в розмірі 2 456 425,00 грн, у зв`язку із чим суд вважає позовну вимогу про стягнення 1 074 300,00 грн заборгованості правомірною та обґрунтованою.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 139 905,20 грн пені, 23 744,17 грн 3 % річних, 66 171,76 грн інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 6 Договору сторона погоджено відповідальність сторін.

Зокрема, п. 6.2. договору сторонами погоджено, що за прострочення термінів виконання робіт, понад визначені цим договором, Підрядник сплачує на користь Замовника пеню в подвійному розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення пеню по кожному Акту виконаних робіт окремо.

Так стосовно заявленої до стягнення пені по акту виконаних робіт № 2 від 31.03.2021 та № 3 від 30.04.2021 за заборгованість у період з 05,04.2021 по 06.04.2021 (за актом № 2) та з 04.05.2021 по 14.06.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу називається позовною давністю.

Стаття 258 Цивільного кодексу України встановлює, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.

У постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 3- 1217гс16 відзначено, що правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Вказане кореспондується із статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за доводами суду граничний строк оплати наданих послуг по акту виконаних робіт № 2 від 31.03.2021 та № 3 від 30.04.2021 є 05.04.2021 та 04.05.2021, а тому починаючи з 05.04.2021 та 04.05.2021 позивач знав, що його право на отримання коштів за таким актом порушується.

При цьому, позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області з вимого про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання лише 23.05.2022 (відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі № 902/361/22 від 24.05.2022).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені за заборгованість по акту виконаних робіт № 2 від 31.03.2021 та № 3 від 30.04.2021 є 05.04,2021 та 04.05,2021 у період до 23.05.2021 є такими, що заявлені поза строками позовної давності. Та як наслідок не підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені за надані послуги по актах приймання виконаних будівельних робіт № 7 від 31.08.2021, № 8 від 30.09.2021, № 9 від 29.10.2021 суд здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок за доводами суду по акту виконаних робіт № 7 від 31.08.2021 - за період з 06.09.2021 по 11.04.2021; по акту виконаних робіт № 8 від 30.09.2021 - за період з 04.10.2021 по 11.04.2021; по акту виконаних робіт № 9 від 29.10.2021 - за період з 02.11.2021 по 11.04.2021 в загальній сумі 107 943,84 грн .

Крім того, суд критично оцінює доводи представника відповідача відносно того, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, оскільки заборгованість у відповідача виникла до 24.02.2022 р., що спростовує доводи останнього.

При перевірці обрахунку 3 % річних та інфляційних втрат у вказаний позивачем період судом виявлено помилки в обрахунку.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку за доводами суду до задоволення та стягнення підлягає 63 673, 53 грн інфляційних втрат за період з 07.04.2021 по 23.02.2022 та 18 953,53 грн 3 % річних за період з 07.04.2021 по 23.02.2022.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо відмови в частині вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас судом враховано при винесенні рішення клопотання представника відповідача про розстрочення рішення суду, з огляду на наступне.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно п. 1, 3 ч. ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тому, судом враховано, що позов задоволено частково, період прострочення оплати є тривалим.

Тому, розстрочення виконання судового рішення на 10 місяців створить істотний дисбаланс у відносинах сторін, не відповідатиме істотному ступеню вини відповідача у виникненні спірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає завищеним запропонований відповідачем термін розстрочення виконання судового рішення на максимально допустимий строк, визначений ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

Дані обставини, на переконання суду доводять обгрунтованість вимог відповідача щодо існування виключних обставин, котрі впливають на своєчасне виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги характер спору, ступінь вини відповідача у виникненні заборгованості, враховуючи дійсне існування виняткових надзвичайних обставин в Україні внаслідок введення воєнного стану, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання судового рішення строком на 5 (п`ять) місяців.

Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, суд задовольняє заяву відповідача частково та розстрочує виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23.09.2022 у справі № 902/361/22 на 5 місяців рівними частинами починаючи з 01.10.2022 вважаючи останньою датою оплати чергового платежу перше число наступного місяця.

Суд також роз`яснює, що розстрочення виконання стосується лише рішення по суті спору та обмежує строк розрахунку в частині задоволених вимог позивача про стягнення судового збору.

На підставі викладеного та керуючи ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод", вул.Миру, 77, смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 21513 (ідентифікаційний код - 05474145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекскавація-В", вул.Айвазовського, 26, м. Вінниця, 21022 (ідентифікаційний код - 33088925) 1 074 300,00 грн суму основного боргу, 63 673,53 грн - інфляційних втрат, пені в розмірі 107 943,84 грн, 3 % річних в сумі 18 953,53 грн, витрати на по сплату судового збору в сумі 18 973,07 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23.09.2022 у справі № 902/361/22 на 5 місяців рівними частинами починаючи з 01.10.2022 вважаючи останньою датою оплати чергового платежу перше число наступного місяця.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення а також на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1

Повне рішення складено 03 жовтня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Оводова,24/1, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (вул. Миру, 77, смт. Турбів, Вінницька обл., 22513)