Ухвала суду № 106548500, 28.09.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"28" вересня 2022 р. Справа № 363/1037/22

УХВАЛА

28 вересня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гриб Л.І., за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області, Комунального Підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань» Вишгородської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати рішення Вишгородської міської ради від 29.10.2020 № 70/53 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель загального користування Вишгородської міської ради (код згідно КВЦПЗ 18.00), які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Вишгород (кадастровий номер 3221810100:01:174:0002) площею 2,3800 га., яка була розроблена Комунальним Підприємством «Координаційний Центр з Будівництва та Земельних Питань» Вишгородської міської ради; визнати протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 07.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,1 гектара, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:01:079:0003, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти; зобов`язати Вишгородську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Вишгородської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,1 гектара, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221886000:01:079:0003, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Свої вимогимотивував тим,що увідповідності донаданих Земельнимкодексом Україниі ЗакономУкраїни «Простатус ветераніввійни,гарантії їхсоціального захисту»прав він 09.09.2021року подавдо канцеляріїВишгородської міськоїради клопотання,про наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою,щодо відведенняземельної ділянкиорієнтованої площею0,1гектара,для будівництваі обслуговуванняжилого будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка),яка межуєз земельноюділянкою зкадастровим номером3221886000:01:079:0003,у відповідностідо викопіюванняз кадастровоїкарти.У відповідьпозивачем отриманолисти від08.10.2021року за№2-31/1391від 27.10.2021року за№2-31/1505згідно якихз`ясувалось,клопотання невинесено нарозгляд сесіїВМР взв`язку зтим,що бажаназемельна ділянказнаходиться вмежах земельноїділянки ізкадастровим номером3221810100:01:174:0002,яка рішеннямВишгородської міськоїради від29.10.2020року №70/53віднесена доземель загальногокористування,шляхом затвердженнятехнічної документаціїіз землеустроющодо інвентаризаціїземель загальногокористування Вишгородськоїміської ради(кодзгідно КВЦПЗ 18.00),які знаходятьсяв комунальнійвласності територіальноїгромади м.Вишгород (кадастровийномер 3221810100:01:174:0002)площею 2,3800га,яка розробленаКомунальним Підприємством«Координаційний Центрз Будівництвата ЗемельнихПитань» Вишгородськоїміської ради.Своїми діямиВишгородська міськарада проявилапротиправну бездіяльність,порушив правапозивача передбаченіЗК Україниі Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що виразилося у неприйнятті або позитивного або негативного рішення, у встановлений місячний строк на сесії Вишгородської міської ради.

Крім того зазначив, що згідно Генерального плану, плану зонування і інформації з ДЗК земельна ділянка віднесена до земель садибної забудови, відтак очевидно, що позивач має право отримати на цій ділянці землю для забудови. Одна відповідач прийняв рішення про затвердження технічної документації інвентаризації земель, якою була не тільки сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:174:0002, а й незаконно змінено цільове призначення частині земельної ділянки Генерального плану м. Вишгород. В порушення вимог закону, інвентаризацією, частина Генерального плану «садибна забудова» замінена на землі загального користування, що лишило позивача можливості реалізувати свої права на отримання земельної ділянки в порядок і в спосіб передбачений законом. Така ситуація створила для позивача правову не визначеність, в питаннях реалізації його прав на безоплатне отримання земельної ділянки, в зв`язку з чим виникла необхідність в його захисті, шляхом скасування незаконного рішення ВМР № 70/53 і приведення правового становища земельної ділянки до стану яке відповідає містобудівної документації і документації із землеустрою.

01липня 2022року та27вересня 2022року досуду надійшликлопотання Вишгородськоїміської радиКиївської областіта КомунальногоПідприємства «Координаційнийцентр збудівництва таземельних питань»Вишгородської міськоїради прозакриття провадженняв справіз оглядуна те,що настадії формуванняземельної ділянкиособа,яка прагнеотримати цюділянку увласність,з одногобоку,та відповіднийорган державноївлади чимісцевого самоврядування,уповноважений прийматирішення щодонадання відповідноїділянки увласність,з іншогобоку,перебувають вадміністративних відносинах. Тому допоки на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення щодо передання земельної ділянки у власність, особа не зареєструвала відповідне речове право на цю ділянку, за участі такого суб`єкта існує публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративного суду, крім випадку, якщо певне речове право на ту ж ділянку чи на її частину на момент прийняття вказаного рішення належить іншій особі. За вказаних обставин дана справа підсудна адміністративним судам, і повинна розглядатися в порядку КАС України.

Заслухавши представника Комунального Підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань» Вишгородської міської ради на підтримання клопотання про закриття провадження у справі, позивача, який проти цього заперечив, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору є рішення відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:174:0002, площею 2,38 га, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород, яка розроблена КП «Координаційний центр з будівництва та земельних питань Вишгородської міської ради» і затверджена рішенням Вишгородської міської ради від 19.10.2020 № 70/53.

З відомостей із Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка площею 2,38 га з кадастровим номером 3221810100:01:174:0002 зареєстрована в ДЗК як земельна ділянка житлової та громадської забудови.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Згідно зі статтями 5, 7 і 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Дослідивши матеріали позову, судом встановлено, що предмет вказаного спору безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичної особи.

Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю.

Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України тощо. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єктів господарювання та суб`єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, спір стосується захисту цивільного права, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач вже звертався до Київського окружного адміністративного суду та Господарського суду Київської області із аналогічною позовною заявою.

Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року, яка набрала законної сили, позивачу відмовлено у відкритті провадження за його позовом до Вишгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та роз`яснено, що справа підлягає розгляду судом у порядку господарського судочинства, а ухвалою Господарського суду Київської області від 20 квітня 2022 року, яка набрала законної сили, позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено його право на судовий захист шляхом звернення з позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях (від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України»), що «одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточного характеру судового рішення. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення.

Принцип правової визначеності вимагає, що при розгляді будь-яких справ суди не повинні ставити під сумнів законність ухвалених судових рішень, які набрали законної сили.

З огляду на принцип правової визначеності, з урахуванням мотивів, що викладені в ухвалі Господарського суду Київської області від 20 квітня 2022 року, яка набрала законної сили, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в задоволенні клопотань представників відповідачів про закриття провадження в цій справі слід відмовити, коли спір, з приводу якого позивач звернувся до суду підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі за таких умов призведе до порушення права особи на доступ до правосуддя і створить ситуацію правової невизначеності, що є недопустимим в правовій державі.

На підставі викладеного і керуючись статтями 255 та 260 ЦПК України,

ухвалив:

в задоволенні клопотання представників Вишгородської міської ради Київської області та Комунального Підприємства «Координаційний центр з будівництва та земельних питань» Вишгородської міської ради про закриття провадження в цій справі відмовити.

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя