Рішення № 106547605, 30.09.2022, Барський районний суд Вінницької області

125/968/22

2-а/125/16/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2022 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою відповідача від 18.07.2022 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУАП та накладено штраф у розмірі 85 грн. 00 коп.

Зокрема, у постанові відповідач вказав, що позивач, 18.07.2022 о 23 год. 10 хв. в м. Бар по вул. Каштановій знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини) чим порушив людську гідність та громадську мораль.

Вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскілки відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Жунку Д.С. позов підтримав повністю та наполягав на його задоволенні.

Суду пояснив, що 18.07.2022 року ОСОБА_1 йшов додому від свого товариша, ОСОБА_3 . Біля нього зупинився патрульний автомобіль поліції. На вимогу працівника поліції позивач пред`явив посвідчення водія, оскільки не мав при собі паспорта громадянина України. На питання працівників поліції ОСОБА_1 відповів, що вживав пиво. Після цього поліцейські склали постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП. Позивач не мав зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, не порушував громадський порядок, вів себе адекватно та пристойно, мав охайний вигляд, а тому не вчиняв адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.178 КУпАП, не порушував людську гідність та громадську мораль. Поліцейські склали постанову не пред`явивши доказів вчинення правопорушення, не роз`яснили права, та не провели розгляд справи

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він разом з ОСОБА_1 в себе дома випили пива. ОСОБА_1 йдучи до дому не мав ознак алкогольного сп`яніння, зокрема таких як нестійка хода, він не порушував громадський порядок, вів себе адекватно та пристойно, мав охайний вигляд.

У судове засідання представник відповідача Головного управління національної поліції у Вінницькій області надав відзив у якому зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, оскільки працівником поліції правомірно було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №190788 ОСОБА_1 18.07.2022 о 23 год. 10 хв. в м. Бар по вул. Каштановій знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини) чим порушив людську гідність та громадську мораль.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.

Відповідно до ч.1 ст.178 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Згідно науково практичного коментаря до ст. 178 КУпАП, діями, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв та розпивання яких у громадських місцях не заборонено. Не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у нетверезому вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказів того, що ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме (нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини) та порушив людську гідність та громадську мораль, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У контексті з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, яка передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення , розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

За правилами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

КУпАП становить сукупність як матеріальних норм права за якими встановлено зміст адміністративних правопорушень та відповідальність за їх вчинення, так і процесуальних норм права які передбачають порядок розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розв`язанні спору у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд, зокрема, перевіряє чи прийняті такі рішення із дотриманням порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП.

В своєму позові позивач, як на підстави для скасування спірної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, серед іншого, посилається також на порушення його прав при її винесенні. Позивач вказує, що поліцейським не було проведено розгляд справи взагалі. Зокрема, поліцейський не роз`яснив особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, не розглянув та не задовольнив клопотання про надання правової допомоги.

Ненадання поліцейським можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 524/9827/16-а.

Верховний Суд у Постанові № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року роз`яснив, що на підставі статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд зауважує, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відсутність у справі будь-якого доказу, як-то відеозапису поліції, який би підтвердив факт адміністративного правопорушення позивачем, факт розгляду справи у присутності позивача за його участю, факт роз`яснення йому прав та розгляд його клопотань, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої постанови.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 є недоведеним.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №190788 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ПДР України, ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №190788 від 18.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: