Рішення № 10654631, 29.07.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2010 Справа № 2/125-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон", м.Херсон

до Селянського фермерського господарства "Злагода", смт.Каланчак Херсонської області

про стягнення 10838,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Поляков В.О., довіреність від 01.06.2010 року

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон" звернулось до суду з позовом до селянського фермерського господарства "Злагода" про стягнення 10838,56 грн. заборгованості та інших нарахувань за поставлений товар. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про те, що за умовами договору позивач поставив відповідачу товар, за який останній розрахувався лише частково.

В судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав заявлені вимоги та просить стягнути з СФГ "Злагода" на користь ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" 9861,83 грн. основного боргу, 851,12 грн. пені, 125,61 грн. - 3% річних та судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки в судове засідання не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надав. В той же час, матеріали справи свідчать про отримання СФГ "Злагода" позовної заяви та ухвали суду про порушення справи з викликом в судове засідання, які ним проігноровані, що свідчить про небажання відповідача скористатись наданими йому процесуальними правами.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 29.07.2010 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідач у судове засідання не прибув, наданими йому процесуальними правами скористатись не побажав.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, дослідивши правовідносини сторін і умови договору між ними, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2009 року ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" та СФГ "Злагода" уклали договір поставки № 14/08, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар, яким є трактор колісний УТО-Х904, двигун № УМ 0800169, заводський № 0800133, за загальною вартістю 139508,83 грн. Відповідач товар отримав на підставі довіреності серії МАЗ № 126592 від 03.08.2009 року на ім'я Якушенко О.О., за видатковою накладною № 06619/03 від 03.08.2009 року.

Згідно пункту 4.2. договору СФГ "Злагода" повинно було сплатити товариству вартість отриманого товару до 25.02.2010 року відповідно до умов та графіку визначених у п. 4.2.1., 4.2.2. договору поставки № 14/08 від 03.08.2009 року. На даний час оплата товару відповідачем здійснена частково, у розмірі 129647,00 грн., таким чином заборгованість СФГ "Злагода" складає 9861,83 грн. Оплата товару відповідачем здійснена наступним чином:

04.08.2009р. за чеком № 0014 - 40 500,00 грн. 25.09.2009р. за чеком № 0018 - 17 200,00 грн. 27.10.2009р. за чеком № 0004 - 16 910,00 грн.           26.11.2009р. за чеком № 0009 - 11 237,00 грн. 27.11.2009р. за чеком № 0001-5 400,00 грн. 30.12.2009р. за чеком № 0007 - 16 400,00 грн. 03.02.2010р. за платіжним дорученням №985014- 15 000,00 грн. 29.03.2010р. за чеком № 0010 - 5 000,00 грн. 01.06.2010р. за чеком № 0016 -2 000,00 грн.           Не виконавши зобов'язання по оплаті продукції відповідач порушив умови договору та ст.ст.525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відповідно до яких: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України; одностороння відмова від зобов'язання не допускається; покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію у строки визначені договором. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як слідує з приписів зазначеної норми, сума інфляції та річних нараховуються на суму боргу основного грошового зобов'язання. Передбачене статтею 625 ЦК України право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, сутність якого полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінювання грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним коштами, які підлягають сплаті кредитору. Враховуючи зазначене, інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних входять у склад грошового зобов'язання. Матеріали справи свідчать про те, що ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" відповідно до наданих розрахунків здійснив нарахування 3% річних на суму 125,61 грн. за період з 26.02.2010 року по 25.06.2010 року, на суму, яка складається з наступного: Сума боргу з 26.02.2010р. по 28.03.2010 р.- 16861,83 грн. Кількість днів прострочки - 31 день. 16 861,83 х 3 х 31 /100 /365 = 42,96 грн. Сума боргу з 29.03.2010р. по 31.05.2010 р. - 11861,83 грн. Кількість днів прострочки - 64 дні. 11 861,83 х 3 х 64 / 100 /365 = 62,39 грн.

Сума боргу з 01.06.2010р. по 25.06.2010 р.- 9861,83 грн. Кількість днів прострочки - 25 днів. 9 861,83 х 3 х 25 /100 /365 = 20,26 грн.

Загальна сума відсотків становить: 42,96 + 62,39 + 20,26 = 125,61 грн.

Розрахунки позивача судом перевірені і визнаються правильними, оскільки вони в цій частині не суперечать діючому законодавству.

Що стосується нарахованої позивачем пені у розмірі 851,12 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Нарахування пені ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" обґрунтовує посилання на пункт 7.2. договору, у якому пеня визначена у розмірі 0,1 % від простроченої до сплати суми, за кожен день прострочки. В той же час, позивач здійснив нарахування пені за період з 26.02.2010 року по 25.06.2010 року за формулою Дх2хОС/365/100хДпр=Х, де ОС - облікова ставка НБУ діюча на час періоду стягнення. Крім того, пунктом 7.2. договору стягнення пені передбачено за весь період прострочки, в той час як приписами статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання обмежено 6 місячним терміном, а строк позовної давності для її застосування відповідно до ст. 258 ЦК України обмежений і складає рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст.231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.2 ст.343 цього ж Кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за своєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. N 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. N 2921-III), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За вказаних обставин суд вважає, що пункт 7.2. договору поставки № 14/08 від 03.08.2009 року є таким, що суперечить чинному законодавству.

Суд вважає, що ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" та СФГ "Злагода" за договором поставки не узгодили відповідальність покупця (замовника) з питань несвоєчасної оплати або прострочення оплати за отриманий товар, оскільки відповідний пункт (7.2.) не містить даних про початок нарахування пені, строк її нарахування, прив'язаність до плаваючої величини облікової ставки НБУ та інших суттєвих даних щодо порядку, підстав та методики нарахування цієї штрафної санкції.

З огляду на вищенаведене, стягненню з СФГ "Злагода" на користь позивача підлягає 9861,83 грн. основного боргу та 125,61 грн. - 3% річних. В іншій частині позовні вимоги ТзОВ "Агро-Союз-Херсон" суд вважає безпідставними. Судові витрати по справі суд згідно до положень ст. 49 ГПК України покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду, відповідно до частки задоволених вимог від ціни позову, що складає 92,15 %.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з селянського фермерського господарства "Злагода", 75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Радянська, 14, код ЄДРПОУ 31924595, р/р 26009301273 в ЗАТ "Ощадбанк" МФО 342188 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон", 73034, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 24105258, р/р26004001322763 в ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528 9861,83 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 83 коп.) основного боргу, 125,61 (сто двадцять п'ять грн. 61 коп.) 3% річних, 99,87 (дев'яносто дев'ять грн. 87 коп.) державного мита, 217,47 (двісті сімнадцять грн. 47 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.08.2010 року