Рішення № 10654584, 29.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10           Справа № 4/122-10. За позовом          Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло», м.Білопілля, Сумської області

про стягнення          415 382 грн. 41 коп.                                                                                                                                             Суддя Зражевський Ю.О.

Представники:

від позивача                    Мар”їна І.О., довіреність № 30/10 від 09.06.2010р.

від відповідача          Галун Б.В.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Чижик С.Ю.

          Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 415 382 грн. 41 коп. заборгованості, в т.ч. 333611 грн. 72 коп. основний борг, 33 912 грн. 97 коп. пеня, 36 329 грн. 19 коп. інфляційні збитки та 3 % річних у сумі 11 528 грн. 53 коп. за неналежне виконання відповідачем укладених з позивачем договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання № 06/08-991БО-29 від 29.09.2008р. та додаткових угод до договору поставки природного газу № 1 від 26.11.2008р., № 2 від 30.01.2009р., № 3 від 28.04.2009р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що у тексті позовної заяви позивачем не конкретизовано період виникнення заборгованості.

Крім того, як вказує у відзиві відповідач, борг за поставлений позивачем природний газ виник внаслідок того, що між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання № 06/08-991БО-29 від 29.09.2008р., а саме, додаткова угода № 2 від 30.01.2009р. та № 3 від 28.04.2009р., за умовами яких було встановлено нові ціни на газ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009р. № 36 та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.01.2009р. № 57 та згідно положень «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого постановою КМ України від 10.07.2006р. № 955. Тому, відповідач згідно умов додаткових угод отримував природній газ від позивача по новим цінам, тоді як відпуск теплової енергії споживачам здійснювався ТОВ «Тепло» за старими тарифами, внаслідок чого утворилася різниця у ціні та тарифах, що сприяло виникненню заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          У відповідності до Закону України «Про нафту і газ», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» з подальшими змінами та доповненнями, Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994р. № 355 та іншими нормативними документами, що регламентують поставку та розподіл природного газу, 29.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання № 06/08-991БО-29.

У відповідності до п.1.1. вищевказаного договору, постачальник (позивач) згідно з умовами даного договору зобов”язався передати у власність покупцеві (відповідачеві) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Пунктом 1.3. вказаного договору передбачено, що постачаємий за даним договором газ використовується покупцем (відповідачем) виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Згідно п.2.1. договору, постачальник (позивач) мав передати покупцеві (відповідачеві) в період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. газ в обсязі до 1020,000 тис. куб. м.

Як свідчать матеріали справи, 30.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки від 29.09.2008р., згідно умов якого, а саме, п.1 було доповнено п.2.1. договору підпунктом 2.1.1. у наступній редакції: «Постачальник передає покупцеві в період з 01 січня 2009р. по 30 квітня 2009р. газ в обсязі 1600,000 тис.куб.м.».

Відповідно до матеріалів справи, позивач на виконання умов договору, протягом жовтня - грудня 2008р., січня - квітня 2009р. поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 3674439 грн. 45 коп.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 4.3. договору, обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі обліку газу покупця.

Також, згідно п.4.4. договору, обсяг газу, визначений згідно з п.4.3. цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання - передачі.

Приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання - передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі між газотранспортним підприємством та споживачами з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов”язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Факт виконання позивачем договірних зобов”язань по поставці газу підтверджується складеними та підписаними між сторонами у справі актами передачі - приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів (а.с. 28 - 35).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у слідуючому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

          В порушення умов договору, відповідач зобов”язання за договором виконав частково сплативши позивачеві за поставлений природний газ грошові кошти в розмірі 3340827 грн. 73 коп., а тому станом на 23.06.2010р. борг відповідача перед позивачем складає 333611 грн. 72 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що періодом виникнення вказаної заборгованості є жовтень, листопад, грудень 2008р. та січень, лютий та березень 2009р.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно п.1 ст. 610 Цивільного кодексу порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Умовами договору, а саме, п.7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач має сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, у відповідності до п. 7.10. договору, неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За період з 23.12.2009р. по 08.06.2010р. позивачем було нараховано відповідачеві пеню на загальну суму 33912 грн. 97 коп. Пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов”язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов”язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також, у відповідності до ч.3 ст.83 ГПК України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у вийняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву відповідач посилається на те, що існуючий за ним борг утворився внаслідок поважних причин та обставин, зокрема внаслідок підвищення ціни на газ та виникнення різниці у тарифах, що діяли до моменту підвищення та встановлення у передбаченому законодавством порядку нових тарифів для споживачів.

Таким чином, враховуючи факт часткового виконання відповідачем зобов”язань щодо оплати вартості поставленого природного газу, а також поважність викладених ним причин, що стали чинниками утворення заборгованості, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 50 %, що складає 16956 грн. 48 коп.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 36329 грн. 19 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 11528 грн. 53 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений позивачем природний газ згідно укладених між сторонами по справі договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання № 06/08-991БО-29 від 29.09.2008р. та додаткових угод до договору поставки природного газу № 1 від 26.11.2008р., № 2 від 30.01.2009р., № 3 від 28.04.2009р. складає 398 425 грн. 92 коп., в т.ч. 333611 грн. 72 коп. основний борг, 16 956 грн. 48 коп. пеня, 36 329 грн. 19 коп. інфляційні збитки та 3 % річних у сумі 11528 грн. 53 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 398 425 грн. 92 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема актами передачі - приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів.

Доказів сплати заборгованості в сумі 398 425 грн. 92 коп. відповідач не надав, тому вимоги позивача про стягнення 398 425 грн. 92 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3984 грн. 25 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло» (41800, Сумська область, м.Білопілля, вул. Леніна, 87, код 30864838) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) 398 425 грн. 92 коп. заборгованості, в т.ч. 333611 грн. 72 коп. основний борг, 16 956 грн. 48 коп. пеня, 36 329 грн. 19 коп. інфляційні збитки та 3 % річних у сумі 11528 грн. 53 коп.; судові витрати: 3984 грн. 25 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 Ю.О. Зражевський

Суддя