Ухвала суду № 106543669, 29.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2022 рокум. Київ№ 640/16247/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі позивач) з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №69462587 від 12.09.2022.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення наведених норм позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Щодо заявленого у позові клопотання про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частини першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є незадовільний майновий стан заявника. При цьому, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Варто зазначити, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки заявник не довів обставин та не надав належних доказів, які свідчили б незадовільний майновий стан, враховуючи те, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.

Оскільки позивачем завлено позовні вимоги майнового характеру, ціна позову складає 5100,00 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

5. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко