Рішення № 106543661, 29.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Київ№ 640/19526/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просить суд визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 61 від 04.06.2020 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 28338,00 грн. штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач була позбавлена права взяти участь у розгляді справи за протоколом, постанова про накладення штрафу не містить опису доказів, що підтверджують обставини, встановлені під час розгляду справи. Також, звернуто увагу на наявності у законодавстві, що регулює спірні правовідносини підстав для звільнення позивача від відповідальності, з урахуванням суті порушень та факту їх подальшого усунення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надати суду копію відеозапису проведення позапланового заходу державного контролю 13.04.2020, документ, на підставі якого було проведено 13.04.2020 позаплановий захід державного контролю.

07.09.2020 на виконання вимог ухвали суду, від відповідача надійшли витребувані матеріали щодо проведення позапланового заходу державного контролю 13.04.2020.

18.09.2020 до суду від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, позаяк, позивача було завчасно та належним чином повідомлено про розгляд справи про притягнення до відповідальності, жодних порушень процедури як при проведенні заходу державного контролю так під час розгляду протоколу не було допущено. Також, сторона відповідача вважає, що позивач, зазначаючи про усунення виявлених порушень, жодним чином не підтверджує дану обставину. Штраф на позивача було накладено з урахуванням встановлених заходом державного контролю порушень, санкція у повній мірі відповідає передбаченому законодавством порядку.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2020 року Головним управлінням було прийнято наказ № 1681 про проведення позапланового заходу (інспектування) ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 у термін з 10.04.2020 по 14.04.2020, видано направлення від 09.04.2020 № 1290, копію якого отримала ФОП ОСОБА_1 13.04.2020 під підпис без заперечень та клопотань.

Предметом здійснення заходу було дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання оператора ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами ФОП ОСОБА_1 , був складений акт №1681-2 від 13.04.2020, копію якого отримала позивач під підпис без заперечень та клопотань.

В акті № 1681-2 від 13.04.2020, зафіксовано порушення вимог: ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - відсутня державна реєстрація потужності; п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - поверхні, що контактують з харчовими продуктами, не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь); - п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - обладнання та інвентар не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь).

06 травня 2020 року відносно позивача складено Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві протокол № 50 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

Листом від 17.05.2020 № 05.4/7780 на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи на 04.06.2020 з 14:00 години до 17:00 години за адресою: м. Київ, вул. Некрасовська, 10/8, каб. 19. Даний лист Головним управлінням направлено 20.05.2020 року, згідно фіскального чеку та накладної № 0405345016716.

04.06.2020 Головним державним інспектором Рубаном О.М., за результатами розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову № 61 про накладення штрафу передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», розмірі у 28338 грн.

Вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову про накладення штрафу, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2004 року (далі по тексту - Закон № 877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно абз. 1, п. 1 ч. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.04.2017 № 209 (далі - Положення № 209), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів, а саме: забезпечує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів.

Відповідно до абз.2, абз. 3, 5, 21 п. 1 ч. 4 Положення № 209, Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) за тваринами, харчовими продуктами, іншими об`єктами санітарних заходів, пов`язаними з продуктами тваринного походження; діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини); проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва та/або обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках та за місцем проведення ярмарок; координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042), оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, що тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Згідно норм ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов`язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам: поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення.

Відповідачем під час проведення позапланового заходу державного нагляду/контролю, було встановлено порушення вказаних вище вимог, що відображено та зафіксовано в акті. Позивач не спростовує наявності порушень, однак, обґрунтовуючи позовні вимог, звертає увагу на допущених відповідачем порушеннях, як по суті правовідносин, так і процедурних.

Щодо тверджень позивача стосовно позбавлення права взяти участь у розгляді справи за протоколом від 06.05.2020, у зв`язку з неналежним повідомленням про дату та час розгляду справи та спалахом коронавірусної інфекції, суд враховує, що за змістом частини 10 статті 66 Закону № 2042, час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Відповідно до частини 11 статті 66 Закону № 2042, справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи слідує, що листом від 17.05.2020 № 05.4/7780 на адресу позивача ( АДРЕСА_2 ) направлено повідомлення про розгляд справи на 04.06.2020 року з 14:00 години до 17:00 години за адресою: м. Київ, вул. Некрасовська, 10/8, каб. 19. Даний лист Головним управлінням було направлено 20.05.2020 року, тобто за 16 днів до розгляду справи, згідно фіскального чеку та накладної № 0405345016716.

Відповідно до відстеження на сайті Укрпошта за трекінг номером 0405345016716, повідомлення позивачем отримано 04.06.2020 о 08:39:00, що підтверджується витягом/роздруківкою, наданою до відзиву стороною відповідача.

Таким чином, суд вважає, що позивач мала право та можливість прибути на розгляд справи на 04.06.2020 з 14:00 години до 17:00 години, разом з тим, позивач не прибула на розгляд справи, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, жодних клопотань про перенесення/відкладення розгляду справи, не подавала, хоча могла подати (надіслати засобами електронного зв`язку) клопотання про відкладення розгляду справи 04.06.2020 року з 14:00 години до 17:00 години, на іншу дату. Тож твердження позивача стосовно позбавлення його права взяти участь у розгляді справи за протоколом від 06.05.2020 року, не підтверджуються, та є такими, що суперечать нормам частинам 10, 11 статті 66 Закону № 2042.

У частині доводів позовної заяви щодо того, що постанова № 61 від 04.06.2020 року про накладення штрафу не містить опису доказів, не підтверджується відповідними доказами, суд бере до уваги те, що акт перевірки від 13.04.2020 року № 1681-2, протокол № 50 від 06.05.2020 року містять чіткий опис встановлених під час інспектування Головним управлінням порушень вимог законодавства про харчові продукти, а саме: ч. 1 ст.23 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - відсутня державна реєстрація потужності; п.4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - поверхні, що контактують з харчовими продуктами, не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь); п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - обладнання та інвентар не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь). Акт перевірки підписаний позивачем без зауважень та застережень, тому і експертних досліджень Головним управлінням не робилося, а тому, відсутні підстави у позивача стверджувати, що постанова № 61 від 04.06.2020 року про накладення штрафу не містить опису доказів. Також, сторона позивача, здійснюючи наведене посилання, жодним чином не ставить під сумнів виявлені порушення та не зазначає про їх відсутність, з наданням відповідних обґрунтувань.

Відповідно до змісту постанови № 61 про накладення штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 04.06.2020 року, постанова містить перелік матеріалів справи та в ній зазначено, що за результатами розгляду справи акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, від 13.04.2020 року № 1681-2, протокол № 50 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 06.05.2020 року примірник № 1, та інші матеріали справи. Отже, твердження позивача, що постанова № 61 від 04.06.2020 року про накладення штрафу не містить опису доказів, за висновками суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача стосовно порушень Закону, зазначених у постанові та усунених позивачам, суд зазначає, щодо порушення ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» - відсутня державна реєстрація потужності, згідно пункту 2 частини 1 статті 65 Закону № 2042, оператори ринку несуть відповідальність за виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов`язковість її державної реєстрації встановлена законом, що тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до постанови про накладення штрафу від 04.06.2020 року № 61, до позивача не застосовувався штраф згідно пункту 2 частини 1 статті 65 Закону № 2042 за порушення ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів».

Стосовно порушення п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону № 2042 (поверхні, що контактують з харчовими продуктами, не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь); п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 2042 (обладнання та інвентар не дезінфікуються (відсутні засоби для дезінфекції поверхонь), згідно п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону № 2042, рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам: поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 2042, оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення.

Тож, встановлені відповідачем порушення є порушеннями гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, що створюють загрозу для життя та/або здоров`я людини та відповідно до матеріалів перевірки/відеофіксації під час перевірки підтверджуються.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 65 Закону № 2042, оператори ринку несуть відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров`я людини або тварини, що тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Таким чином, оскільки відповідачем щодо позивача було встановлено порушення, за що передбачена відповідальність, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону 2042, з урахуванням норм ч. 2 ст. 65 Закон № 2042, оператор ринку не може бути звільнений від відповідальності за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми. Позивач не надав обґрунтувань та доказів, відповідно до яким, нею дотримано вимоги законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів під час перевірки 13.04.2020 року, та не спростовано порушення, що зафіксовані в акті перевірки від 13.04.2020 року № 1681-2, протоколі від 06.05.2020 № 50 та які також підтверджені відеофіксацією.

Щодо тверджень позивача про законодавче врегулювання усунення позивачем порушень, з посиланням на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), суд враховує, що за змістом абз. 6 ст. 2 Закону № 877, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Отже, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), позивач не може бути звільнений від відповідальності, оскільки відповідно до абз. 6 ст. 2 Закону № 877, Головне управління, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини не дотримується вимог ч. 2 ст.7 Закону № 877.

За даних обставин, контролюючим органом було встановлено порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, що створює загрозу для життя та/або здоров`я людини, за що передбачена відповідальність, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042, а отже, з урахуванням ч. 2 ст. 65 Закону № 2042, оператор ринку не може бути звільнений від відповідальності за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми. Законодавець встановив обмеження лише щодо будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої статті 65 Закону № 2042, а тому, у разі, якщо державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) під час інспектування встановив інші порушення законодавства про харчові продукти, за які оператори ринку несуть відповідальність згідно пунктів 1, 5, 7, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 частини першої статті 65 Закону № 2042, суб`єкт господарювання, який провадить діяльність, не може бути звільнений від відповідальності за допущені ним порушення під час реалізації та/або зберіганні харчових продуктів для цілей реалізації.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на усунення виявлених відповідачем порушень у повному обсязі, однак, жодних доказів, які б підтвердили усунення виявлених порушень законодавства, встановлені проведеною перевіркою, позивач не надає ні до суду та не надавав відповідачу, а отже, такі твердження є непідтвердженими.

Положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що такі доводи позивача є необґрунтованими та не є підставою для задоволення позовних вимог. Під час розгляду даного спору, відповідачем було доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 );

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (ЄДРПОУ 40414833, 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12).

Суддя В.І. Келеберда