Рішення № 106543532, 28.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ№ 640/15911/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1. Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації 2. Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпровизнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту відповідач 1, Управління) та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту відповідач 2, Центр) у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати видані Управлінням розпорядження №1522-283 від 12 січня 2021 року (п/в 04211, дата 12 січня 2021 року, № справи 475096); розпорядження №1522/1546 від 05 лютого 2021 року (п/в 04211, дата 04 лютого 2021 року, № справи 475096); розпорядження №1525/2759 від 03 березня 2021 року (п/в 04211, дата 02 березня 2021 року, № справи 475096); розпорядження №1522/3791 від 05 квітня 2021 року (п/в 04211, дата 02 квітня 2021 року, № справи 475096), якими ОСОБА_1 відмовлено в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за грудень 2020 року, за січень 2021 року, за лютий 2021 року та за березень 2021 року;

2) зобов`язати Управління та Центр виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги «муніципальна няня» за період грудень 2020 року березень 2021 року в сумі 7 542,00 гривень, з яких: 1 779,00 грн. компенсація послуги «муніципальна няня» за грудень 2020 року; 1 921,00 грн. компенсація послуги «муніципальна няня» за січень 2021 року; 1 921,00 грн. компенсація послуги «муніципальна няня» за лютий 2021 року; 1 921,00 грн. компенсація послуги «муніципальна няня» за березень 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядження Управління прийняті за відсутності законних підстав, оскільки правові норми, на підставі яких вони прийняті, звужують його права.

Ухвалою від 05 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою відповідачу надано час для надання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08 вересня 2021 року Центр надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що відповідно до абзаців 7, 9 пункту 11 Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68, підставою для відмови у призначенні або припинення виплати компенсації послуги «муніципальна няня» є встановлення факту порушення отримувачем послуги вимог, передбачених абзацами 2, 3 пункту 5 цього Порядку. Оскільки позивачем не дотримано умови зайнятості кожного з батьків, тобто вимоги абзацу 2 пункту 5 Порядку, підстави для призначення компенсації послуги «муніципальна няня» відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

02 січня 2020 між ОСОБА_1 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Няня), яка відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 грудня 2019 року №2 046 000 0000 003825 має основний вид економічної діяльності денний догляд за дітьми (КВЕД 88.91), укладено договір №1 про здійснення догляду за дитиною до досягнення трьох років, терміном дії до 22 жовтня 2022 року, відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Няня зобов`язується надавати Замовнику послуги, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати такі послуги.

Пунктом 1.2 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 23 жовтня 2020 року) визначено, що послугами згідно пункту 1.1 цього Договору є послуги зі здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, які надаються Нянею Замовнику відповідно до Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68, з метою підтримання батьків дитини (послуга «муніципальна няня») для забезпечення догляду за дитиною до трьох років.

На підставі поданої позивачем 28 січня 2020 року заяви з відповідними документами, Управлінням прийнято рішення від 01 лютого 2020 року про призначення компенсації послуги «муніципальна няня» за період з 03 січня 2020 року по 21 жовтня 2022 року у розмірі 1 779,00 грн.

Виплата компенсації послуги «муніципальна няня» проведена до 01 листопада 2020 року, що підтверджується відповідними розпорядженнями та протоколами.

ОСОБА_1 направив на адресу Управління лист від 26 жовтня 2020 року до якого долучив документи, передбачені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897 для продовження виплати компенсації послуги «муніципальна няня».

Листом від 09 листопада 2020 №1522/17023 Управління повідомило позивача, що відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 зі змінами і доповненнями, компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається отримувачам послуги «муніципальна няня», які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також у листі зазначено, що для продовження виплати зазначеної компенсації заявнику необхідно надати до управління довідку з місця роботи його дружини про те, що вона не перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

21 грудня 2020 року позивач звернувся до Управління з листом, у якому зазначив, що пропозиція, висловлена Управлінням у листі від 09 листопада 2020 №1522/17023 про необхідність надання довідки з місця роботи його дружини про те, що вона не перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суперечить вимогам Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 (зі змінами і доповненнями).

Управління листом від 12 січня 2021 року №1522-255 повторно наголосило на відсутності підстав для продовження виплати позивачу компенсації послуги «муніципальна няня».

У подальшому, Управлінням прийняті розпорядження від 12 січня 2021 року №1522-283 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за грудень 2020 року, від 05 лютого 2021 року №1522/1546 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за січень 2021 року, від 03 березня 2021 року №1525/2759 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за лютий 2021 року та від 05 квітня 2021 року №1522/3791 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за березень 2021 року.

Вважаючи зазначені розпорядження Управління про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 затверджено Порядок відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (далі по тексту - Порядок №68), до якої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897 внесені зміни.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897 установлено, що протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою батьки, опікуни дитини віком до трьох років, які отримують відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (далі - компенсація послуги «муніципальна няня»), повинні підтвердити своє право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» шляхом подання структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад документів, передбачених пунктами 5-7 змін, що додаються.

У разі непідтвердження права на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» її виплата припиняється з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, які призвели до втрати права на отримання такої компенсації.

Зазначена постанова набрала чинності 02 жовтня 2020 року, а тому для підтвердження права на продовження отримання компенсації послуги «муніципальна няня», позивач мав місяць з 02 жовтня 2020 року для надання доказів підтвердження свого права на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» та у разі непідтвердження права на отримання компенсації місяцем припинення виплат був листопад 2020 року.

Пунктом 2 Порядку №68 визначено, що послуга з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (далі - послуга «муніципальна няня») - послуга, що надається для підтримки батьків, опікунів дитини для забезпечення догляду за дитиною до трьох років.

Отримувач послуги «муніципальна няня» - батьки, опікуни дитини.

Муніципальна няня - будь-яка фізична особа - підприємець (КВЕД 97.00 та / або КВЕД 88.91) / юридична особа (КВЕД 78.20 та/або КВЕД 85.10), яка надає послугу з догляду за дітьми та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, батьків та опікунів дитини.

Відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків, опікуну дитини до трьох років (далі - компенсація послуги «муніципальна няня») за здійснення догляду за дитиною протягом місяця (абзац 1 пункту 3 Порядку №68).

Призначення та виплата грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення) (абзац 2 пункту 3 Порядку №68).

У відповідності до пункту 5 Порядку №68 право на отримання компенсації послуги муніципальна няня мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі - договір) з муніципальною нянею.

Компенсація послуги «муніципальна няня» надається отримувачам послуги «муніципальна няня» за умови зайнятості кожного з батьків, опікунів дитини відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», за винятком отримувачів послуги «муніципальна няня», які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також отримувачів послуги «муніципальна няня», у яких одночасно народилося троє і більше дітей. Компенсація послуги «муніципальна няня» надається у разі, коли один або обидва з батьків, опікунів не зайняті та є особами з інвалідністю I або II групи.

Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства, отримувачам послуги «муніципальна няня», які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №68 місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення:

- розглядають подані документи;

- перевіряють факт реєстрації фізичної особи - підприємця/юридичної особи, яка надає послугу з догляду за дітьми, з якою укладено договір на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- протягом десяти робочих днів з дати надходження документів приймають рішення про призначення/відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня»;

- протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про призначення/відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» письмово або в електронній формі інформують отримувача послуги «муніципальна няня» про прийняте рішення.

Отримувачу послуги «муніципальна няня» може бути відмовлено у призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» у разі подання неповного пакета документів, передбаченого пунктами 8 і 9 цього Порядку, відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та/або викладення недостовірної інформації в договорі.

Підставою для відмови в призначенні або для припинення виплати компенсації послуги «муніципальна няня» є також установлення факту порушення:

муніципальною нянею - вимог, передбачених абзацами третім і четвертим пункту 4 цього Порядку;

отримувачем послуги «муніципальна няня» - вимог, передбачених абзацами другим і третім пункту 5 цього Порядку.

Із системного аналізу наведених положень Порядку №68 вбачається, що компенсація послуги «муніципальна няня» надається отримувачам послуги «муніципальна няня» за умови, зайнятості кожного з батьків відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та у разі відсутності обставин перебування одного з батьків у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому, Порядок № 68 не конкретизує вид зайнятості батьків (повна, неповна), обставини перебування у відпустці для догляду за дитиною лише за основним місцем роботи чи додатково й за сумісництвом.

В розумінні статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Як встановлено судом, на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897, позивач подав до Управління документи з метою підтвердження свого права на отримання компенсації послуги «муніципальна няня», з яких вбачається, що позивач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Іст Вест Груп» на посаді юрисконсульта з 23 січня 2017 року, а також за внутрішнім сумісництвом займає посаду директора підприємства, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Вест Груп» від 13 жовтня 2020 року №47.

Дружина позивача ОСОБА_4 працює в Спеціалізованій середній школі №124 м. Києва на посаді вчителя української мови та літератури з 30 серпня 2007 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_3 .

Разом з тим, відповідно до наказу директора школи від 04 грудня 2019 року №103-к ОСОБА_4 надано оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 3-х річного віку з 05 грудня 2019 року по 22 жовтня 2022 року.

Згідно довідки директора школи від 08 жовтня 2020 року №132/01-03 ОСОБА_4 з 05 грудня 2019 року та по теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що дружина позивача отримувача послуги «муніципальна няня», з 05 грудня 2019 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років.

Суд не заперечує той факт, що позивач є зайнятою особою в розумінні Закону України «Про зайнятість населення», оскільки трудові відносини з роботодавцем не є припиненими.

Разом з тим, суд звертає увагу, що положення Порядку №68 (за змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897) виключають можливість отримання компенсації послуги «муніципальна няня» у випадку перебування одного з батьків у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що встановлено судом у даній справі та стало підставою для відмови в призначенні позивачу компенсації послуги «муніципальна няня».

Положення пункту 5 Порядку №68 на час прийняття оскаржуваних рішень було чинним та обов`язковим для застосування відповідачем, відповідно до приписів статті 19 Конституції України.

Посилання позивача на нормативні недоліки Порядку щодо невизначення понять «основне місце роботи» та щодо можливості компенсації виключно за умови, що особа взагалі не перебуває у декретній відпустці за жодною із посад, не впливають на застування зазначеного пункту Порядку № 68 в силу однозначності вимоги до одного з батьків - споживача послуги «муніципальна няня», а саме щодо відсутності обставин перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи, що правові підстави для здійснення виплати компенсації ОСОБА_1 у відповідача були відсутні, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування розпоряджень Управління від 12 січня 2021 року №1522-283 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за грудень 2020 року, від 05 лютого 2021 року №1522/1546 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за січень 2021 року, від 03 березня 2021 року №1525/2759 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за лютий 2021 року та від 05 квітня 2021 року №1522/3791 про відмову в призначенні компенсації послуги «муніципальна няня» за березень 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Поряд із цим, похідна вимога про зобов`язання Управління та Центр виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги «муніципальна няня» за період з грудня 2020 року по березень 2021 року також не підлягає задоволенню судом.

Стосовно посилань позивача на те, що оскаржувані розпорядження видані на підставі правової норми, що звужує його права, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 2 і 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення, зокрема, політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту.

Пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» у сферах соціальної політики, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян; забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій.

На підставі частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожне із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень.

Отже, суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, положення пункту 5 Порядку №68 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №897, неконституційними у встановленому законодавством порядку не визнавались та не скасовувались, а тому є чинними та такими, що підлягають застосуванню.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про недоведеність позивачем заявлених вимог та необхідності відмови у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу) розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.М. Погрібніченко