Рішення № 106543258, 30.09.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/4672/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.06.2022 № 254050006629 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 :

- до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи:

з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин на посаді помічника бурильника;

з18.08.1994 по 17.08.1995 в ІІижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника;

з23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника;

з15.08.1996 по 31.03.1997 в акціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс» на посаді помічника бурильника;

з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс» на посаді помічника бурильника;

з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника;

-до страхового стажу період роботи:

з 01.01.2004 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника.

-в пільговому обчисленні періоди роботи, як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців:

з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин на посаді помічника бурильника;

з18.08.1994 по 17.08.1995 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника:

з23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника;

з15.08.1996 по 31.03.1997 вакціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс» на посаді помічника бурильника;

з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс» на посаді помічника бурильника;

з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 протиправними та такими, що порушили його, гарантоване Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсійне забезпечення. Зауважує, що відповідач пільговий стаж не визнає у зв`язку з відсутністю пільгових довідок, що не узгоджується з висновком викладених Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, в яких зазначено, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

ГУ ПФУ в м. Києві у відзиві зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю, оскільки пільговий стаж у позивача за Списком № 2 - відсутній, так як ОСОБА_1 не надано уточнюючі довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Крім того, відповідно наданих до заяви документів загальний страховий стаж позивача складає 19 років 7 місяців 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу не враховано період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2006 (Росія), оскільки позивачем всупереч підпункту 2 пункту 2.1 до Порядку подання, оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України із змінами від 23.05.2018 №11, від 16.12.2020 №25-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2021 №33-1 не надано інформацію про сплату страхових внесків. Отже, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2, підтвердженого належними документами, немає законних підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до копії Трудової книжки від 25.08.1988 НОМЕР_1 (далі Трудова книжка) (а.с. 19-31)позивач працював:

з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

з 18.08.1994 по 17.08.1995 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

з 23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

з 15.08.1996 по 31.03.1997 в акціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі.

Також із копії Трудової книжки та копії паспорту вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-11).

ОСОБА_1 21.06.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 (а.с. 16-18).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №254050006629 від 28.06.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного стажу роботи на пільгових умовах по Списку № 2, підтвердженого належними документами (а.с.13-15).

Не погодившись із прийнятою відповідачем відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду із позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частини 1, 2 статті 46 Конституції України передбачають, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, у пункті 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи (абз. 24 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12. знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абз. 24 п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ).

Тобто, для призначення пенсії позивачеві за Списком № 2 на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність сукупності таких складових: 1) досягнення 55 років; 2) наявність страхового стажу не менше 28 років 6 місяців; 3) з них не менше 12 років 6 місяців на роботах, передбачених Списком № 2.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6). А отже на момент звернення до відповідача із заявою по призначення пенсії (станом на 21.06.2022) позивачу виповнилося 55 років.

Пункт 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок застосування Списків № 1 і № 2 або Порядок № 383), встановлює, щопри визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Так, у спірний період діяли:

-Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Суд зауважує, що у спірні періоди ОСОБА_1 працював на посаді помічника бурильника капітального ремонту свердловин, водночас у переліках вказаних вище Списків посада «помічника бурильника капітального ремонту свердловин» не значиться.

Отже, періоди роботи позивача на посаді помічника бурильника капітального ремонту свердловин не дає права останньому на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зарахування до його страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2006 суд зважає та таке.

З огляду на рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.12.2006 не зараховано до страхового стажу через відсутність підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність (Росія).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Отже дія цієї угоди розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди. Таким чином, норми Закону № 1058-IV без обмежень розповсюджуються на громадян України, що набули трудовий стаж на території держав-учасниць вказаної Угоди.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 6 цієї Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Згідно абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до підпункту 3 порядку 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Як встановлено судом, підставою для неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача у період з 01.01.2004 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» стало відсутність підтвердження сплати страхових внесків у вказаний період роботи на території Російської Федерації.

Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 , яку він надавав відповідачу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, містить записи про роботу позивача в ЗАТ «Обнафторемонт» в період з 01.01.2004 по 22.12.2006 на посадах помічника бурильника капітального ремонту свердловин (запис 20-22), які завірений чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містить ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніватись у його правдивості.

Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 22.12.2006 у ЗАТ «Обнафторемонт».

Суд зазначає, що сумніви відповідача щодо несплати роботодавцем позивача страхових внесків самі по собі не можуть бути підставою для неврахування підтвердженого періоду роботи позивача у його страховий стаж.

Крім того суд зазначає, що в разі невиконання ЗАТ «Обнафторемонт» обов`язку по сплаті внесків позивач буде позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.07.2019 у справі №144/669/17 згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

Відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку додаткових документів щодо стажу особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Щодо пільгового обчислення періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

З огляду на матеріали справи, а саме із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.08.1988, останній працював:

-з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

-з 18.08.1994 по 17.08.1995 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

-з 23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

-з 15.08.1996 по 31.03.1997 в акціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

-з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі;

-з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника, мається відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі.

Суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 396/153/17(2-а/396/13/17), від 7 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 3 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 750/1717/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування до трудового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців періодів роботи позивача: з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин; з 18.08.1994 по 17.08.1995 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта»; з 23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта»; з 15.08.1996 по 31.03.1997 в акціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс»; з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс»; з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт».

При вирішенні даної справи судом взято до уваги положення частин 1, 2 статті 77 КАС України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.06.2022 № 254050006629 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 :

- до страхового стажу період роботи:

з 01.01.2004 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника;

-в пільговому обчисленні періоди роботи, як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців:

з 23.10.1991 по 04.05.1994 в Самотрольському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин на посаді помічника бурильника;

з18.08.1994 по 17.08.1995 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника:

з23.08.1995 по 23.07.1996 в Нижньовартовському філіалі спільне підприємство «Сибнафта» на посаді помічника бурильника;

з15.08.1996 по 31.03.1997 вакціонерному товаристві закритого типу «Обнафтосервіс» на посаді помічника бурильника;

з 01.04.1997 по 18.04.1998 в закритому акціонерному товаристві «РТ-Сервіс» на посаді помічника бурильника;

з 10.02.2001 по 31.12.2006 в закритому акціонерному товаристві «Обнафторемонт» на посаді помічника бурильника та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368.

Дата складення повного рішення суду - 30.09.2022.

Суддя Ю. О. Скалозуб