Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/7802.08.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Атіка - груп"
пророзірвання договору та вилучення майна.
Представники сторін: від позивача Цибенко В.В. –представник за довіреністю; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіка - груп" про розірвання договору фінансового лізингу від 20.07.2007 № 01-91/07-обл, укладеного між позивачем та відповідачем та вилучення у відповідача майна: плоттер друкуючий, виробництва Fei Yung Union Digital Technology, Китай, модель Infiniti Colibri FY 1504С, 2007 р.в.; - плоттер ріжучий, виробництва Creation, Китай, модель СТ –1200, 2007 р.в., заводський номер EG 068605663; лазерний гравер, виробництва Yeming Laser, Китай, модель YM-535А, 2007 р.в., заводський номер YM 353 А070655 передавши його на користь позивача. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов‘язань по лізинговому договору, в результаті чого відповідачем істотно порушені умови договору, що є підставою для розірвання договору. Також позивач просить вилучити у відповідача майно, що було предметом договору лізингу.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою, вказаною у довідці, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
20.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", як лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіка - груп",як лізингоодержувачем був укладений договір фінансового лізингу № 01-91/07-ОБЛ за умовами якого лізингодавець (позивач у справі) надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідач у справі) предмет лізингу, найменування, якого, кількість і вартість наведена в Специфікації (додаток № 2 до договору) (далі - майно) для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (далі –спірний договір)
Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору. (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору строк користування відповідачем майном становить 24 місяця з моменту підписання сторонами актів приймання –передачі майна за умови належної сплати ним лізингових платежів.
Сторонами підписано додаток № 2 до спірного договору, в якому зазначено, перелік, кількість та вартість майна, що є предметом договору, а саме: плоттер друкуючий, виробництва Fei Yung Union Digital Technology, Китай, модель Infiniti Colibri FY 1504С, 2007 р.в.; - плоттер ріжучий, виробництва Creation, Китай, модель СТ –1200, 2007 р.в., заводський номер EG 068605663; лазерний гравер, виробництва Yeming Laser, Китай, модель YM-535А, 2007 р.в., заводський номер YM 353 А070655. Загальна вартість майна становить 78512,00 грн.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, що є предметом спірного договору, що підтверджується відповідними актами від 23.08.2007 року та від 27.07.2007 року.
Пунктом 3.1. договору визначено, що відповідач виплачує позивачеві лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та цього договору.
Додатком №1 до договору погоджений графік сплати відповідачем лізингових платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не здійснює платежі, відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з 24.06.2009 року, а саме не оплатив рахунок від 24.06.2009, від 14.07.2009, від 24.07.2009 на загальну суму 9610,77 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 18/114, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіка -Груп" про стягнення 9498,00 грн. –основного боргу, 2280,16 грн.- інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 600,25 грн., за порушення умов договору фінансового лізингу № 01-91/07-ОБЛ, задоволено. Рішення суду набрало законної сили та є чинним.
Вказаним рішення встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіка -Груп" умов договору № 01-91/07-ОБЛ щодо здійснення своєчасної сплати лізингових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, факт порушення відповідачем умов спірного договору в частині здійснення своєчасних лізингових платежів, не підлягає доведенню знову.
Відповідно до п. 16.3.2 спірного договору, на вимогу позивача цей договір може бути достроково розірваний у випадках, коли відповідач не сплатить лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.
Як вбачається з Графіку сплати лізингових платежів, відповідач повинен був сплати 24.06.2009 суму у розмірі 2214,77 грн., у строк 14.07.2009 суму у розмірі 2173,77 грн., 24.07.2009 суму у розмірі 100,00 грн.
Доказів здійснення відповідачем платежів після 24.06.2009 відповідачем не надано.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач не сплачує лізингові платежі більше ніж 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів. Отже, позивач набув право вимагати розірвати договір.
21.05.2010 позивач на адресу відповідача направив повідомлення про розірвання спірного договору, докази чого наявні в матеріалах справи.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 723/97-ВР від 16.12.97 відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. (ст. 807 Цивільного кодексу України)
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
За таких обставин, судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов‘язань по договору, оскільки відповідачем не здійснено перерахунок позивачу коштів у строк передбачений договором, і строк порушення становить понад 30 днів.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. У зв’язку з цим, термін “шкода” не треба розуміти обмежувальною. Крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутків, він включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Оскільки Договором передбачено право позивача вимагати розірвання договору у разі не здійснення відповідачем лізингового платежу у строк понад 30 днів, а також з урахуванням того, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та не сплата лізингових платежів строком понад 30 днів, позовні вимоги про розірвання договору фінансового лізингу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до п. 10.1.1. спірного договору позивач має право вилучити майно у разі, якщо відповідач не сплати лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.
За таких обставин та керуючись п. 10.1.1 спірного договору, ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", позовні вимоги про вилучення у відповідача майна, що було предметом спірного договору передавши його позивачу, є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір фінансового лізингу від 20.07.2007 № 01-91/07-ОБЛ, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (код 30575865) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіка - Груп" (код 32918649).
3. Вилучити у Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіка - Груп" (код 32918649, м. Київ, 04070, вул. Ігорівська, 12) майна: плоттер друкуючий, виробництва Fei Yung Union Digital Technology, Китай, модель Infiniti Colibri FY 1504С, 2007 р.в.; - плоттер ріжучий, виробництва Creation, Китай, модель СТ –1200, 2007 р.в., заводський номер EG 068605663; лазерний гравер, виробництва Yeming Laser, Китай, модель YM-535А, 2007 р.в., заводський номер YM 353 А070655 передавши його на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (код 30575865, м. Київ, 01012, вул. Михайлівська, 12).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіка - Груп" (код 32918649, м. Київ, 04070, вул. Ігорівська, 12 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (код 30575865, м. Київ, 01012, вул. Михайлівська, 12) витрати по сплаті державного мита у розмірі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 12 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти Дата підписання 06/08/10
Судове рішення № 10654251, Господарський суд м. Києва було прийнято 02.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 56/78. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: