Рішення № 10654193, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/9423.06.10                     

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Комунального підприємства «Київпастранс»

Простягнення 91552,06 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Півень Д.О. (за дов.)

Від відповідача          Інко В.Б. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з позовом до комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення 91552,06 грн. заборгованості за договором на постачання електричної енергії № 3189 о/р 3003189 від 16.05.1995 р. та актами порушень, а саме: 89558,75 грн. основного боргу за спожиту активну енергію в листопаді та грудні 2009 року, 1589,50 грн. інфляційних нарахувань та 403,81 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 р. порушено провадження у справі № 17/94 та призначено до розгляду на 22.03.2010 р..

22.03.2010р. судове засідання не відбулося, у зв’язку з хворобою судді Удалової О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. розгляд справи призначено 14.04.2010 р..

За клопотанням сторін було продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України. Розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав заявлені позивачем позовні вимоги та просив розстрочити виконання рішення суду, зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи тяжке фінансове становище, неотримання відповідачем коштів з державного та міського бюджетів за 2008-2009 рр.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.05.1995 р. між сторонами було укладено договір на використання електричної енергії № 3189 о/р 3003189 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору позивач зобов’язався відпускати електроенергію як різновид промислової продукції відповідачеві в межах дозволеної до використання потужності згідно з визначеними йому цим договором та величинами споживання електроенергії та потужності, а відповідач зобов’язався оплачувати використану електричну енергію та потужність та вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з прейскурантом, діючим індексом цін та умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1 додатку 13 до Договору відповідач зобов’язався щомісячно 22-24 числа направляти свого представника до позивача для надання звіту за використану електричну енергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунку-фактури).

При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідальності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Крім того, у 2009 році уповноваженими представниками позивача була проведена планова перевірка об’єкту відповідача, за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 2, в ході якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: позаоблікове підключення струмоприймачів торгівельного намету «Воладис», відсутність пломб енергопостачальної компанії, про що був складений акт порушень правил користування електричною енергією № 00367 від 25.08.2009 р., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Також, уповноваженими представниками позивача була проведена планова перевірка об’єкту відповідача, в ході якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: бездоговірне споживання електричної енергії (пункт 7.5.7. ПКЕЕ), про що був складений акт порушень правил користування електричною енергією № 00382 від 30.10.2009 р., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання електроенергії можливо тільки на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 928, чинній на час порушення господарського зобов’язання, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 р. за № 903/7191 (далі –Правила), ці Правила визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій. Правила є обов’язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Аналогічне положення закріплено у статті 275 ГК України.

Відповідно до п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При проведенні перевірок уповноваженими представниками позивача виявлено бездоговірне споживання електричної енергії відповідачем, за результатами проведення якої позивачем складено акти про порушення Правил користування електричною енергією № 00367 від 25.08.2009 р. та № 00382 від 30.10.2009 р..

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

          Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

На підставі акту порушень № 00367 від 25.08.2009 р. уповноваженими представниками позивача під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначено обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків у розмірі 79321,23 грн.

На підставі акту порушень № 00382 від 30.10.2009 р. уповноваженими представниками позивача під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначено обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків у розмірі 10562,02 грн.

Згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.2006 р. Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ (п. 4 Порядку).

          Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка. У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку.

На підставі п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 6.43 Правил встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Враховуючи те, що рахунки було отримано уповноваженим представником позивача 03.12.2009 р., строк оплати настав 03.01.2010 р..

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 03.02.2010 р. № 34 відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 22 116,21 грн. що не заперечується сторонами.

Враховуючи те, що вказані кошти сплачені відповідачем до подачі позову до суду, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 22 116,21 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Крім того, платіжним дорученням від 01.04.2010 р. (під час розгляду справи в суді) відповідач в рахунок сплати боргу перерахував кошти в сумі 50657,58 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 50657,58 грн. в рахунок сплати збитків за актами порушень, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 50657,58 грн. за актами порушень підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач суму завданих збитків повному обсязі не оплатив, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 16784, 96 грн. є законними та обґрунтованими.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних збитків в сумі 1589,50 грн. та трьох відсотків річних в сумі 403,81 грн. підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів, відповідач свої зобов’язання за договором на використання електричної енергії 16.05.1995 р. виконав у повному обсязі, про що свідчить відсутність заборгованості за Договором станом на 01.01.2010 р.. Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Однак, збитки за актами порушення № 00367 від 25.08.2009 р. та № 00382 від 30.10.2009 р., які були включені в нарахування за листопад 2009 року, відповідач повністю не сплатив, чим порушив строк виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що згідно з Правилами (пункт 6.43) споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка, та з огляду на те, що рахунки було отримано уповноваженим представником позивача 03.12.2009 р., строк оплати настав 03.01.2010 р., а тому з 04.01.2010 р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання з 04.01.2010 р., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягають задоволенню частково в сумі 806,03 грн. та три проценти річних в сум 228,19 грн. за розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві за січень 2010 р..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, рахунок 2600600012840 в КБ «Хрещатик»міста Києва, МФО 300670, код 31725604) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305) 16784,96 грн. основного боргу, 806,03 грн. інфляційних збитків, 228,19 грн. трьох процентів річних, 684,77 грн. витрат по оплаті державного мита, 176,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 50657,58 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.