Рішення № 10654060, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/21321.06.10 За позовом                    Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До відповідача           Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

Про                               стягнення 109620,24 грн.

                                                                                 Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Півень Д.О. (за дов.)

Від відповідача           Сліпачук Ю.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з позовом про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва 109620,24 грн. за договором № 620149 від 01.11.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, а саме: 100887,58 грн. основного боргу, 4377,96 грн. пені, 3714,02 грн. інфляційних, 640,68 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. порушено провадження у справі № 17/213 та призначено її до розгляду на 07.06.2010 р..

Відповідач належним чином свої вимоги не виконав та звернувся до суду із усним клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. розгляд справи відкладався на 21.06.2010 р., у зв’язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду та ненаданням витребуваних судом документів.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.11.2000 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальною організацією) та державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду Дніпровської районної ради народних депутатів міста Києва (абонентом), правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № 620149 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Згідно з Додатком № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюється на підставі тарифів, встановлених та затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

Пунктом 5 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив теплову енергію за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 119801,21 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідач вартість спожитої теплової енергії не оплатив.

На момент звернення з позовом до суду борг відповідача з урахуванням переплати в розмірі 18913,63 грн., що існувала станом на 01.12.2009 р., становив 100887,58 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов Договору та беручи до уваги те, що відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав, вимога про сплату боргу в сумі 100887,58 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7 Додатку 4 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору підлягає стягненню пеня в сумі 4377,96 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 3714,02 грн., а три проценти річних –640,68 грн.

Суд приймає розрахунок заборгованості, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1096,20 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, рахунок 26000060256770 у Дніпровському відділенні Промінвестбанку у м. Києві, МФО 322142, код 03366612) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київський області, МФО 322669, код 00131305) 100887,58 грн. основного боргу, 4377,96 грн. пені, 3714,02 грн. інфляційних, 640,68 грн. трьох процентів річних, 1096,20 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 04.08.2010 р.