Рішення № 106539977, 30.09.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2022 р. Справа № 924/570/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста", м. Київ

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 201 224,35 грн. заборгованості за договором №53-124-01-21-16178 поставки від 09.11.2021 року,

представники сторін: не викликались;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 201 224,35 грн. заборгованості за договором №53-124-01-21-16178 поставки від 09.11.2021 року. Вимоги мотивує неналежним виконанням ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", м. Нетішин Хмельницької області своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2022 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста", м. Київ до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 201 224,35 грн. заборгованості за договором №53-124-01-21-16178 поставки від 09.11.2021 року, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач у відзиві на позов від 01.09.2022 року не визнає позовні вимоги. Заперечення обґрунтовує тим, що оплата за проведений товар не була проведена у зв`язку з вкрай складним фінансовим становищем відповідача по причині змін в енергетичному просторі країни. Наголошує на дебіторській заборгованості ДП "Енергоринок" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" у розмірі майже 12 мільярдів грн. та заборгованості за відпущену в умовах функціонування нового ринку електроенергію на суму близько 11 мільярдів грн. Крім того, значна частина коштів спрямовувалася для оплати невідкладних першочергових платежів в бюджет, забезпечення карантинних заходів, впроваджених у відповідача у зв`язку зі складною епідеміологічною ситуацією у світі, спричиненою розповсюдженням коронавірусу COVID-19.

Зазначає, що не виконання прийнятого на себе відповідачем зобов`язання не пов`язано із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи, а внаслідок законодавчих змін в країні, що призвели до зміни функціонування ринку електричної енергії, зростання заборгованості перед відповідачем за відпущену на ринок електроенергію і до скрутного фінансового становища відповідача, чим унеможливлюється своєчасне виконання своїх зобов`язань за договором. Вважає викладене вище форс-мажорними обставинами, які звільняють від виконання своїх зобов`язань.

З посиланням на норми Податкового Кодексу України, положення статті 625 ЦК України вказує, що нарахування кредитором для боржника 3% річних та інфляційних втрат може здійснюватись лише на суму простроченого грошового зобов`язання з оплати вартості товару (робіт, послуг) без врахування суми ПДВ, що включений до вартості такого товару за договором, а проведення таких нарахувань на суму ПДВ, що включено до вартості товару (робіт, послуг), не відповідає змісту, призначенню та суті самих нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09.11.2021 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове об`єднання "Аріста" (далі - постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-21-16178 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та коду УКТ ЗЕД, який зазначається в специфікації №1 (далі - додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною договору.

Умовами пункту 1.2 договору визначено, що предметом поставки по даному договору є товар, код 24310000-0 згідно ДК 021-2016 (основні неорганічні хімічні речовини).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка здійснюється протягом 10 календарних днів з дати направлення покупцем письмової заявки постачальнику, яка направляється з електронної адреси покупця office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу постачальника olv@arista.com.ua.

Поставка товару згідно специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DPP згідно з Інкотермс 2020 на складі вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство», вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 (пункт 3.2 договору).

Датою поставки товару є дата підписання видаткової/товарно-транспортної накладної вантажоотримувачем (п. 3.5. договору).

У розділі 4 сторонами погоджено ціну договору. Зокрема, ціна товару по договору становить 144483,00 грн. та ПДВ 28896,60 грн. Всього: 173379,60 грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару за договором визначається специфікацією №1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари та доставки.

У п. 5.1 договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця (пункт 5.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної (пункт 6.4 договору).

За умовами п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання обов`язків за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу (п. 7.3 договору).

У п. 8.4. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми.

У пунктах 11.1 та 11.3 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинність з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов`язань сторонами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору та виконання діючих зобов`язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено специфікацію №1 із найменуванням та кількістю товару на загальну суму 173379,60 грн.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято згідно видаткової накладної №161110 від 16.11.2021 року товар на суму 173379,60 грн. В матеріалах справи наявний ярлик на придатну продукцію №0.ХЦ-0531-21 від 24.11.2021 року, виданий на товар, поставлений позивачем.

Відповідач у претензії від 24.05.2022 року просить сплатити відповідача заборгованість за договором від 09.11.2021 року в загальній сумі 189958,09 грн.

У відповідь відповідач у листі повідомив про складене фінансове становище та наявність форс-мажорних обставин згідно листа ТПП України від 28.02.2022 року.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2021 року між сторонами у справі укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язався поставити і передати товар у власність відповідачу, а відповідач - його прийняти та оплатити.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем виконано свої зобов`язання за договором та поставлено відповідачу товар на загальну суму 173379,60 грн., про що свідчить підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна №161110 від 16.11.2021 року, а також не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

У п. 5.1 договору сторонами погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії". Згідно ярлика на придатну продукцію №0.ХЦ-0531-21, він оформлений 24.11.2021 року.

Відтак, оскільки доказів наявності будь-яких зауважень до поставленого за договором товару матеріали справи не містять та учасниками не стверджується, у відповідача виник обов`язок з оплати позивачу 173379,60 грн. вартості товару до 23.01.2022 року включно.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Доказів перерахування 173379,60 грн. коштів за поставлений згідно договору товару суду не надано, з чого суд приходить до висновку про існування заборгованості відповідача перед позивачем на вказану суму, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо твердження відповідача про існування форс-мажорних обставин, а саме запровадження нового ринку електричної енергії в Україні та кризовий стан енергетичної галузі як підстави для звільнення від відповідальності за зобов`язаннями згідно договору, судом враховано, що відповідно до листа Міністерства Юстиції України № 6602-0-26-14/8.1 від 30.05.2014р., за загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов`язань однією із сторін.

Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору, які обставини є форс-мажором і суб`єктів, що мають його підтверджувати.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п.2 ст.14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін. (п.7.1 договору). Відповідно до п.7.5 договору доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести, що вони є форс-мажорними і що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку. Тобто, виходячи з ознак форс-мажорних обставин, довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", шляхом видачі сертифіката. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).

Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють покупця (відповідача по справі) від зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару в даному конкретному випадку.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 0,3% річних та встановлено його правомірність, тому 270,76 грн. 0,3% річних слід стягнути в повному обсязі.

При перерахунку втрат від інфляції судом враховуються висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19, яка зазначила, що порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).

Оскільки погашення боргу не відбувалося, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розрахунок позивача, згідно з яким залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць розрахункового періоду перемножений послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та поділений на 100 %. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, віднято основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Також у частині нарахувань втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі №905/21/19).

Перевіривши в ІПС "Законодавство" розрахунок інфляційних втрат, оскільки борг в розмірі 173379,60 грн. виник у січні 2022 року, позивачем правомірно нараховано втрати від інфляції з лютого 2022 року по червень 2022 року в сумі 27 573,99 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

В частині заперечень відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та втрат від інфляції на суму ПДВ, судом приймається до уваги, що в силу положень ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснюється на прострочене грошове зобов`язання. У відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем з оплати вартості товару на суму 173 379,60 грн. і зазначена сума визначена та погоджена сторонами. Відтак, доводи відповідача щодо необґрунтованого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних на всю договірну вартість, яка зазначена в договорі як ціна товару та ПДВ, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста", м. Київ до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 201 224,35 грн. заборгованості за договором №53-124-01-21-16178 поставки від 09.11.2021 року, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста", м. Київ до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 201 224,35 грн. заборгованості за договором №53-124-01-21-16178 поставки від 09.11.2021 року, задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ (01032, м. Київ, Назарівська, 3, код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код 33221885) 173379,60 грн. (сто сімдесят три тисячі триста сімдесят дев`ять грн. 60 коп.) заборгованості, 270,76 грн. (двісті сімдесят грн. 76 коп.) 0,3% річних, 27573,99 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят три грн. 99 коп.) втрат від інфляції, 3018,37 грн. (три тисячі вісімнадцять грн. 37 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (info@arista.com.ua); 3 - відповідачу (office@khnpp.atom.gov.ua)