Рішення № 106539918, 06.09.2022, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/805/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Тернопільської міської ради, 46001, вул. Листопадова 5, м. Тернопіль

до відповідачів: 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , 2. Монастириської міської ради, вул. Шевченка, буд. 19, м. Монастириська, Чортківський р-н., Тернопільська обл., 48301

про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності

За участі представників:

Позивача: не з`явилися ;

Відповідачі 1, 2: не з`явилися.

1. Судові процедури. Суть та рух справи.

Позивач - Тернопільська міська рада звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №332/01 від 07.12.2021 (Вх.№897 від 07.12.2021) до відповідачів 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , 2. АДРЕСА_3 про: - скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 13,5 кв. м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт; - закриття розділу Державного реєстру речових прав за №2087326061101 відносно нежитлового приміщення, площею 13,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вперше призначено на 17.01.2022.

Ухвалами суду, в порядку ст. 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

Враховуючи строки розгляду підготовчого засідання та у відповідності до ч.2 ст.177, ст.185 ГПК України, суд у судовому 19.07.2022 постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою продовжив строк підготовчого провадження по 15.08.2022, закрив підготовче провадження з 16.08.2022 та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.08.2022.

У судовому засіданні 16.08.2022 суд відкрив розгляд справи по суті.

В порядку ст.216 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті відкладалось з підстав, зазначених в ухвалі суду від 25.08.2022, на 06.09.2022.

У призначене судове засідання 06.09.2022 представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явились.

З огляду на вимоги ч.1 ст.202 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідачів-1,2, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.09.2022 суд видалився до нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення.

2.Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача.

Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві (№332/01 від 07.12.2021 (вх. №897 від 07.12.2021) та підтримані представницею позивача у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що відповідачем-2 в порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, здійснено державну реєстрацію нежитлового приміщення, загальною площею 13,5 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за відповідачем-1 ОСОБА_1 .

На підставі проведення державної реєстрації права власності та незаконного набуття відповідачем-1 права власності на спірне нежитлове приміщення позивач звернувся до суду із вимогами про скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт та закриття розділу Державного реєстру речових прав за №2087326061101 відносно нежитлового приміщення площею 13,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

2.2. Правова позиція відповідачів-1,2.

Відповідачі-1,2 участі повноважних представників у судових засіданнях не забезпечили, відзиву на позов будь яких заяв чи клопотань, суду не надали.

2.3. Розгляд клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач - Тернопільська міська рада, звернувся до суду із клопотанням без номера від 03.02.2022 (вх.№774 від 03.02.2022) про витребування у відповідача-1 та відповідача-2, завірених копій документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації нежитлового приміщення, загальною площею 13,5 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2087326061101 з тих підстав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Монастириської міської ради 22.05.2020 зареєстровано право власності на тимчасову споруду, як на нежитлове приміщення загальною площею 13,5 кв.м за ОСОБА_1 на підставі звіту про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, серія та номер: 20/5-20, виданий 20.05.2020, видавник: ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області.

Проте, на запит позивача до Монастириської міської ради щодо надання завірених копій документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації на нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 03.02.2022 Тернопільська міська рада не отримала відповідь на свій запит №762 від 17.01.2022.

Ухвалою від 03.02.2022 суд задовольнив клопотання позивача без номера від 03.02.2022 (вх.№774 від 03.02.2022) про витребування доказів та витребував у відповідача-1 та відповідача-2 завірені копії документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації нежитлового приміщення, загальною площею 13,5 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2087326061101.

2.4. Розгляд клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач - Тернопільська міська рада, звернувся до суду із клопотанням без номера від 23.02.2022 (вх.№1432 від 23.02.2022) про витребування в Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради завірені копії документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації нежитлового приміщення, загальною площею 13, 5 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2087326061101.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Монастириської міської ради 22.05.2020 зареєстровано право власності на тимчасову споруду, як на нежитлове приміщення загальною площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 на підставі звіту про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, серія та номер: 20/5-20, виданий 20.05.2020, видавник: ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області.

Також, позивачем зазначено, що 17.02.2022 направлено запит №74/4 до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради щодо надання завірених копій документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації на нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Однак, 21.02.2022 на адресу позивача надійшла відмова у задоволенні запиту №35/28.1.

Суд, розглянувши подане клопотання позивача без номера від 03.02.2022 (вх.№774 від 03.02.2022), задовольнив його та ухвалою від 26.04.2022 та повторно ухвалою від 25.05.2022 витребував в Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради завірені копії документів, що стали підставою для здійснення оскаржуваної державної реєстрації нежитлового приміщення, загальною площею 13, 5 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2087326061101.

На виконання вимог зазначених ухвал Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради надано суду копію реєстраційної справи №2087326061101.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Висновки суду із посиланням на норми Закону України.

3.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Предметом спору є заявлені вимоги позивача Тернопільської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 13,5 кв. м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт; - закриття розділу Державного реєстру речових прав за №2087326061101 відносно нежитлового приміщення, площею 13,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 .

Як встановлено судом позовні вимоги мотивовані тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем з`ясовано, що 22.05.2020 державним реєстратором Монастириської міської ради Тернопільської області Савкою С.В. вчинено запис №36631645 на підставі рішення №52386162 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 13,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 2087326061101.

Реєстрація здійснена на підставі звіту про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, серія та номер: 20/5-20, виданий 20.05.2020, видавник : ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області.

Вказане підтверджується наданою суду копією реєстраційної справи №2087326061101.

На думку позивача, вказаний звіт не є правовстановлюючим документом, що свідчить про наявність чи відсутність у відповідачів права власності на нерухоме майно чи його частину, а також не є документом, що засвідчує готовність об`єкта для подальшої безпечної експлуатації та не підміняє собою декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, позовні вимоги базуються на тому, що державна реєстрація проводиться з обов`язковою перевіркою документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, чого не було зроблено державним реєстратором Монастириської міської ради Тернопільської області Савкою С.В. при проведенні реєстрації права державної власності за відповідачем -1 ОСОБА_1 на об`єкт реєстрації тимчасову споруду загальною площею 13,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач вважає, що реєстрація проводилася державним реєстратором Монастириської міської ради Тернопільської області без повноцінного та об`єктивного розгляду поданих заявником документів.

При цьому, у відповідача-1, який набув право власності на дану будівлю, виникло право вимагати від Тернопільської міської ради надання земельної ділянки для її обслуговування.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Монастириської міської ради 22.05.2020 зареєстровано право власності на тимчасову споруду, як на нежитлове приміщення загальною площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 на підставі звіту про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, серія та номер: 20/5-20, виданий 20.05.2020, видавник: ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області.

За інформацією відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради №272/27 від 22.11.2021 відділом не здійснювалось надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - нежитлового приміщення площею 13,5 кв.м по АДРЕСА_4 .

У відповідності до листа Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №397/14 від 01.12.2021, не присвоювався адресний номер (як об`єкту нерухомості) торговому приміщенню по АДРЕСА_4 .

Одночасно у листі зазначено, що на зазначене нежитлове приміщення управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №257/13 від 04.04.2013, який за заявою відповідача-1 від 10.06.2021 втратив чинність.

Крім того, згідно інформації відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради №522/25 від 03.12.2021, 04.11.2015 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди землі для обслуговування торгового кіоску (п.15 договору), який являється тимчасовою спорудою та розташований в межах червоних ліній.

На підставі зазначеного, позивач звернувся до господарського суду із позовними вимогами про скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт ; закриття розділу Державного реєстру речових прав за №2087326061101 відносно нежитлового приміщення площею 13,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

Розглянувши обставини справи у їх сукупності, оцінивши подані докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення як повністю обґрунтований, та не спростований відповідачами. При цьому суд керувався таким.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Приписами ст.1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

П.6 ч.1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим та вирішується за правилами господарського судочинства, з огляду на суб`єктний склад сторін.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16.

В силу ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суть спірних правовідносин полягає у неправомірності проведення державним реєстратором дій щодо реєстрації права державної власності за відповідачем -1 ОСОБА_1 на об`єкт реєстрації тимчасову споруду загальною площею 13,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав. Відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до пунктів 1,2 ч.1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з пунктами 1,4 ч.1.ст.3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

В ч.2 ст.3 Закону закріплено норму, згідно з якою речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За приписами п.1 ч.1.ст. 4 Закону право власності підлягає державній реєстрації прав.

В ч.1 ст.5 Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.5 Закону законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Аналогічна за змістом норма міститься в частині другій ст.331 ЦК України, якою визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Положеннями ч.4 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обумовлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Ч.2 ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Державна реєстрація проводиться з обов`язковою перевіркою документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, що не було зроблено під час прийняття оскаржуваного рішення.

Виявивши хоча б одну з передбачених ч.1 ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстав, державний реєстратор зобов`язаний відмовити заявнику в державній реєстрації речового права.

Частиною 2 ст. 22 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Згідно зі ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, як-от: договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості; свідоцтва про право власності; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, тощо.

Згідно з п.п.6,7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Зокрема, п.41 Порядку передбачено основний перелік документів необхідний для державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна ;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси ;

4) письмова заява або договір співвласників про розділ часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність).

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Як встановлено судом, відповідачем-1 зазначена норма пункту 41 Порядку не була виконана та відповідний передбачений цим пунктом перелік документів не був поданий під час здійснення оскаржуваної державної реєстрації.

При здійсненні державної реєстрації державним реєстратором не враховано той факт, що у заявника на час реєстрації даного об`єкта, відсутній документ, який би посвідчував речове право на земельну ділянку за ФОП ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучено лист управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №397/14 від 01.12.2021, у якому зазначено, що розпорядження начальника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради щодо присвоєння даному нежитловому приміщенню адресного номера в управлінні відсутнє. Одночасно проінформовано, що на зазначене нежитлове приміщення управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №257/13 від 04.04.2013, який за заявою відповідача №1 від 10.06.2021 втратив чинність.

Наведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи, які за чинним законодавством є необхідними для подання заявником з метою проведення державної реєстрації прав, не стали підставою для державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення державним реєстратором Монастириської міської ради Савкою С.В та внесення до Державного реєстру прав запису №36631645 від 22.05.2020.

Крім того, згідно інформації відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради №522/25 від 03.12.2021, 04.11.2015 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди землі для обслуговування торгового кіоску (п.15 договору), який являється тимчасовою спорудою та розташований в межах червоних ліній.

При цьому, як вбачається із пункту 17 вказаного договору "Умови збереження стану об`єкта : забороняється самовільна забудова земельної ділянки".

Як підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, власником якої є Тернопільська міська рада.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Правові та організаційні засади у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, визначені ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частиною 3 ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Приписами ч.4 ст.5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст.31 цього Закону (особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення господарського обліку). Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Частиною 2 ст.12 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно з ч.7 ст.14 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Ч.8 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст.22 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Ч.3 ст.26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як зазначалось вище, частиною 4 ст.5 Закону застережено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, а відповідно до частини п`ятої цієї статті відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Наведені норми чинного законодавства України свідчать про те, що державній реєстрації підлягають речові права виключно на нерухоме майно або об`єкти незавершеного будівництва, тобто, якщо проведена державна реєстрація права на майно та внесено відповідний запис у Державний реєстр речових прав, то таке майно повинно бути саме нерухомим.

У свою чергу, права на рухоме та інші види майна, які не мають ознак нерухомого, зокрема малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, не підлягають державній реєстрації, що виключає наявність правових підстав для внесення запису про такі права до Державного реєстру прав.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Монастириської міської ради 22.05.2020 зареєстровано право власності на тимчасову споруду, як на нежитлове приміщення загальною площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 на підставі звіту про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, серія та номер: 20/5-20, виданий 20.05.2020, видавник: ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області.

Як встановлено судом, підставою при здійсненні оскаржуваної реєстрації реєстратором зазначено звіт про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення, який не є правовстановлюючим документом, що свідчить про наявність чи відсутність у відповідачів права власності на нерухоме майно чи його частину, також не є документом, що засвідчує готовність об`єкта для подальшої безпечної експлуатації та не підміняє собою декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

За інформацією відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради №272/27 від 22.11.2021 відділом не здійснювалось надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - нежитлового приміщення площею 13,5 кв.м по АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.2 ст.181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Ст.28 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно статті 4 вказаного Закону об`єкти нерухомого майна мають бути капітального типу, а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначення яких міститься в ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також, відповідно до абз.7 п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Наведені норми чинного законодавства України свідчать про те, що державній реєстрації підлягають речові права виключно на нерухоме майно або об`єкти незавершеного будівництва, тобто, якщо проведена державна реєстрація права на майно та внесено відповідний запис у Державний реєстр речових прав, то таке майно повинно бути саме нерухомим.

На підставі доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що документи, які за чинним законодавством є необхідними для подання заявником з метою проведення державної реєстрації прав, не стали підставою для державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення державним реєстратором Монастириської міської ради Савкою С.В та внесення до Державного реєстру прав запису №36631645 від 22.05.2020 року.

При цьому, як вбачається із наданих суду доказів, відповідачем-1 зазначена норма пункту 41 Порядку не була виконана та відповідний передбачений цим пунктом перелік документів не був поданий під час здійснення оскаржуваної державної реєстрації.

Крім того, на підставі зазначеного суд приходить до висновку, що право власності за відповідачем-1 ФОП ОСОБА_1 на даний об`єкт зареєстровано безпідставно, а внесення державним реєстратором Монастириської міської ради у травні 2020 року запису до Державного реєстру прав про право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, яке не є нерухомим майном, порушує права комунальної власності на землю територіальної громади в особі Тернопільської міської ради.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.29, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Відхилення від паспорта прив`язки тимчасової споруди не допускається. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази не вказують на те, що спірне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 є нерухомим майном.

Серед документів, долучених до справи відсутні докази щодо факту присвоєння Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради нежитловому приміщенню адресного номера як об`єкта нерухомості за адресою (лист №397/14 від 01.12.2021) у встановленому законом порядку.

Крім того, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація щодо документів, які дають право виконувати підготовчі, будівельні роботи, а також підтверджують прийняття об`єкта нерухомості в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_4 . (лист №272/27 від 22.11.2021 Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради ).

Поряд з цим листом управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №397/14 від 01.12.2021 проінформовано, що на зазначене нежитлове приміщення управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №257/13 від 04.04.2013, який за заявою відповідача-1 від 10.06.2021 втратив чинність.

Проте, факт отримання відповідачем-1 паспорта прив`язки, в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами дають підстави стверджувати, що нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м., зареєстроване в реєстрі за адресою: АДРЕСА_4 , є тимчасовою спорудою.

Наведені фактичні обставини справи свідчать про те, що документи, які за чинним законодавством є необхідними для подання заявником з метою проведення державної реєстрації прав, не стали підставою для державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення державним реєстратором Монастириської міської ради Савкою С.В та внесення до Державного реєстру прав запису №36631645 від 22.05.2020 року.

Ч.4 ст.5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказано, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано в порядку, передбаченому цим Законом.

Встановлені у справі обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність у державного реєстратора законних підстав для прийняття рішення та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності за ФОП ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, площею 13,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 .

Враховуючи вищенаведене, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення, що знаходяться на земельній ділянці комунальної власності, порушує інтерес Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, та свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

Ч.3 ст.26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з ч.7 ст. 14 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на вказане торгове приміщення, що знаходяться на земельній ділянці комунальної власності, порушує інтерес Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, та свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Як визначено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на вказане торгове приміщення, що знаходяться на земельній ділянці комунальної власності, порушує інтерес Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, вимоги позивача підтверджуються наявними матеріалами справи, відповідачами не спростовані та не заперечені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності підлягають до задоволення, як доведені, обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, відповідно до вимог стHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_938/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1".HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_938/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1"129 ГПК України, судовий збір в розмірі 4 751 грн 00 коп. суд покладає на відповідачів-1,2 у справі рівними частинами та він підлягає стягненню з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та з Монастириської міської ради по 2 375 грн 50 коп. судового збору в користь позивача - Тернопільської міської ради.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 13,5 кв.м. за ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт.

3. Закрити розділ Державного реєстру речових прав за №2087326061101 відносно нежитлового приміщення площею 13,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

4. Судовий збір покласти рівними частинами на відповідачів 1,2.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в користь Тернопільської міської ради - 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з Монастириської міської ради в користь Тернопільської міської ради - 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн 50 коп. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Стягувач (Позивач) : Тернопільська міська рада, 46001, вул. Листопадова 5, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 34334305);

Боржник (Відповідач-1) : Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржник (Відповідач-2): Монастириська міська рада, вул. Шевченка, буд. 19, м. Монастириська, Чортківський р-н., Тернопільська обл., 48301, (код ЄДРПОУ 04058433).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко