Рішення № 10653977, 30.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/7530.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС», м.Київ, ідентифікаційний код 36088095

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 36423758

про: стягнення заборгованості у розмірі 23928,52 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Здебський Ю.В. (за довіреністю №12 від 29.06.2010р.);

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС», м.Київ, ідентифікаційний код 36088095 (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 36423758 (далі –Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 22 658,15 грн., пені –1106,51грн., 3% річних у сумі –163, 85грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки №1370 від 20.11.2009р. Протокол розбіжностей від 20.11.2009р. до Договору поставки № 1370 від 20.11.2009р., Додаткову угоду № 1 від 23.11.2009р. до Договору поставки № 1370 від 20.11.2009р., Додаток № б/н до Договору поставки № 1370 від 20.11.2009р., Довіреності до Договору поставки № 1370 від 20.11.2009р., Товарно-транспортні накладі № 1211139 від 11.12.2009р., № 1212084 від 12.12.2009р., № 1212080 від 12.12.2009р., № 1216100 від 16.12.2009р., №К0224077 від 24.02.2010р., №К0224075 від 24.02.2010р., № К0224074 від 24.02.2010р., № К0224078 від 24.02.2010р., №К0224073 від 24.02.2010р., №К0224076 від 24.02.2010р., № К0226005 від 26.02.2010р., №К0226006 від 26.02.2010р., №К0319077 від 19.03.2010р., №К0319079 від 19.03.2010р., №К0319082 від 19.03.2010р., №К0319076 від 19.03.2010р., №К0319078 від 19.03.2010р., № К0319080 від 19.03.2010р., №К0319084 від 19.03.2010р., №К0319083 від 19.03.2010р., Довідку з ЄДРПОУ АА № 202917 щодо статусу та місцезнаходження Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, п.1, ч.1 ст. 12 ч.2 ст.15, 49, Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвали суду 14.07.2010р. Позивач надав в судовому засіданні наступні документи: Витяг з ЄДРПОУ від 07.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків з доказами його направлення Відповідачу, підписаний Позивачем, копії виписок з банківських рахунків, відносно здійснення Відповідачем часткової оплати.

Позивач у судове засідання 30.07.2010р. з’явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, та Витягом з ЄДРПОУ від 07.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп»(Покупець) був укладений Договір поставки №1370 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник поставляє і передає у власність Покупця товар, відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною Договору, а Покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним Договором. Асортимент та вартість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у Специфікації (п.1.2.)

Згідно п.2.5. Договору моментом здійснення поставки товарів Постачальником є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товаротранспортна накладна, видаткова накладна тощо.)

Відповідно до п.2.6 Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходить до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (товарно-транспортної) накладної.

Розділом 5 Договору сторони визначили умови оплати та порядок розрахунків, зокрема:

-          Покупець здійснює розрахунок з Постачальником за поставлений товар не пізніше 21 (двадцяти одного) банківських днів з моменту набуття права власності на поставлений товар. (п.5.2).

-          Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку Покупця (п.5.4.)

-          Підставою для оплати поставленого за Договором товару вважається передача Покупцю оформлених належним чином, згідно діючого законодавства, видаткової, товарно-транспортної та податкової накладних. При відсутності одного з вищевказаних документів, а також їх неналежне оформлення, оплата за поставлений товар Покупцем не проводиться, до усунення Постачальником такого порушення.

Згідно п.7.9. Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 1370 від 20.11.2009р., підписаного сторонами, при порушенні строку оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до 31 грудня 2009р, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами свої зобов’язань. (п.8.1.).

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 24 247,42 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується товарно-транспортними накладними № 1211139 від 11.12.2009р., № 1212084 від 12.12.2009р., № 1212080 від 12.12.2009р., № 1216100 від 16.12.2009р., №К0224077 від 24.02.2010р., №К0224075 від 24.02.2010р., № К0224074 від 24.02.2010р., № К0224078 від 24.02.2010р., №К0224073 від 24.02.2010р., №К0224076 від 24.02.2010р., № К0226005 від 26.02.2010р., №К0226006 від 26.02.2010р., №К0319077 від 19.03.2010р., №К0319079 від 19.03.2010р., №К0319082 від 19.03.2010р., №К0319076 від 19.03.2010р., №К0319078 від 19.03.2010р., № К0319080 від 19.03.2010р., №К0319084 від 19.03.2010р., №К0319083 від 19.03.2010р.,

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, згідно вказаних товарно-транспортних накладних у сумі 1589, 27 грн., що підтверджується копіями банківських виписок та Актом звірки взаєморозрахунків підписаного з боку Позивача.

Проте сума у розмірі 22658,15грн. залишилась Відповідачем несплаченою.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №1370 від 20.11.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 24 247,42 грн. Факт постачання продукції Відповідачеві, її обсяг і вартість підтверджується товарно-транспортними накладними підписаними та засвідченими печатками з боку обох сторін за Договором: № 1211139 від 11.12.2009р., № 1212084 від 12.12.2009р., № 1212080 від 12.12.2009р., № 1216100 від 16.12.2009р., №К0224077 від 24.02.2010р., №К0224075 від 24.02.2010р., № К0224074 від 24.02.2010р., № К0224078 від 24.02.2010р., №К0224073 від 24.02.2010р., №К0224076 від 24.02.2010р., № К0226005 від 26.02.2010р., №К0226006 від 26.02.2010р., №К0319077 від 19.03.2010р., №К0319079 від 19.03.2010р., №К0319082 від 19.03.2010р., №К0319076 від 19.03.2010р., №К0319078 від 19.03.2010р., № К0319080 від 19.03.2010р., №К0319084 від 19.03.2010р., №К0319083 від 19.03.2010р.,

Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання із сплати поставленої продукції у частково. Судом встановлено, що Відповідач не сплатив поставку продукції на суму 22658,15грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену у січні 2009р. продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 22658,15 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п 5.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов’язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1106,51 грн. за період з 14.01.2010р. по 21.06.2010р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 14.01.2010р. по 21.06.2010р., не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже – підлягає стягненню у сумі 163,85 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС», м.Київ, ідентифікаційний код 36088095 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 36423758 про стягнення суми основного боргу –22658, 15 грн., пені у розмірі 1 106,51грн. та 3% річних у сумі –163,85 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 36423758 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС», м.Київ, ідентифікаційний код 36088095 основну суму боргу у розмірі 22658, 15 грн., пені у розмірі 1 106,51грн. та 3% річних у сумі –163,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Островок Рітейл Груп», м.Київ, ідентифікаційний код 36423758 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС», м.Київ, ідентифікаційний код 36088095 державне мито в розмірі 239,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 02.08.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева