Рішення № 106539536, 15.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2022Справа №910/6634/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант"простягнення 495 630,21 грн. Суддя Бойко. Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивачаБобчик І.М.від відповідача:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" про стягнення 495 630,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" вказує на те, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно договору поставки №2809-20 від 01.02.2021 зобов`язання з поставки оплаченого позивачем на підставі рахунків-фактури №СГ-0000750 від 14.06.2022 та №СГ-0000729 від 02.06.2022 товару в повному обсязі, у зв`язку з чим просить стягнути суму залишку вартості недопоставленого товару у загальному розмірі 468 719,97 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" зобов`язань з постачання товару позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 26 910,24 грн., нарахованої за період з 09.06.2022 по 18.07.2022.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати на сплату судового збору у розмірі 7 434,45 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн., докази понесення яких будуть подані в порядку та строки, передбачені ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2022 відкрито провадження у справі №910/6634/22; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи №910/6634/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 23.08.2022.

09.08.2022 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" просило суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 495 630,21 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальгарант", які знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача або в інших осіб, в тому числі на всі банківські рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про забезпечення позову відмовлено повністю.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 відкладено судове засідання на 15.09.2022.

В судове засідання 15.09.2022 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання, призначене на 15.09.2022, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 29.07.2022 про відкриття провадження у справі та ухвала суду від 25.08.2022 про повідомлення місця, дати та часу засідання, надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 40, Н/П №2), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтисками печаток про відправлення на зворотному боці ухвал.

Однак поштові відправлення не були вручені відповідачу та повернулись до суду із відмітками на довідках відділення поштового "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвал суду по справі №910/6634/22 є день проставлення у довідках відділення поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Крім того, судом направлено ухвалу суду від 25.08.2022 на адреси, які вказані як адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" у виставлених ним рахунках, однак поштові відправлення повернулись до суду із відмітками на довідках відділення поштового "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також секретарем судового засідання здійснювались спроби повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/6634/22 засобами мобільного зв`язку за телефонними номерами, вказаними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у виставлених відповідачем рахунках-фактури, проте за вказаними номерами не вдалося повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" про призначене засідання.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представника в судове засідання 15.09.2022, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант".

В судовому засіданні 15.09.2022 судом завершено розгляд справи №910/6634/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" (постачальник) було укладено договір поставки №2809-20 (надалі Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупцю товар, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно специфікації, рахунків-фактур, видаткових накладних, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що товар може поставлятися постачальником партіями, відповідно до замовлень покупця, погодженими сторонами та зазначеними у видаткових накладних, що підтверджують факт отримання товару і являються невід`ємною частиною даного договору. Під партією сторони розуміють кількість товару відвантаженого по одній видатковій (товарній) накладній.

Згідно п. 2.2 Договору покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах 100% передоплати.

Датою здійснення розрахунку є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 2.3 Договору).

У пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що на підставі отриманої комерційної пропозиції, прайсу або іншого документу, який в повній мірі надає можливість ознайомитися із товаром відповідно до умов попередньої заявки покупець формує замовлення, яке надсилає постачальнику електронною поштою або іншим засобом зв`язку.

Постачальник протягом 24 годин з моменту отримання замовлення повідомляє покупця (електронною поштою або іншим засобом зв`язку) про можливість або не можливість виконання даного замовлення. У випадку можливості виконання даного замовлення, постачальник виставляє покупцю рахунок-фактуру на день підтвердження замовлення (п. 3.5 Договору).

Пунктом 3.6 Договору визначено, що строк поставки товару 1-3 робочих дні.

Датою поставки товару є дата відмітки покупця або його уповноваженого представника на товаросупровідних документах про отримання товару (п. 3.9 Договору).

У пункті 6.2.1 Договору зазначено, що постачальник за порушення строків поставки сплачує на користь покупця неустойку у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми непоставленого товару.

Господарські зобов`язання сторін цього договору, що виникли на його підставі, існують із дня його підписання сторонами та діють до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 7.1 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" рахунок-фактуру №СГ-0000750 від 14.06.2022 на оплату постачання труби 168х6 б/ш у кількості 2 640 одиниць вартістю 161 039,99 грн. та рахунок-фактуру №СГ-0000729 від 02.06.2022 на оплату постачання листів різної номенклатури у загальній кількості 11 691,42 тон вартістю 839 039,96 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" згідно платіжного доручення №6226 від 15.06.2022 було оплачено кошти у розмірі 161 039,99 грн. в рахунок оплати рахунку-фактури №СГ-0000750 від 14.06.2022 та згідно платіжного доручення №6100 від 03.06.2022 кошти у розмірі 839 039,96 грн. в рахунок оплати рахунку-фактури №СГ-0000729 від 02.06.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" на виконання своїх зобов`язань за Договором поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" товар вартістю 87 840,00 грн. згідно видаткової накладної №СГ-0000139 від 21.06.2022 та товар вартістю 443 519,98 грн. згідно видаткової накладної №СГ-0000137 від 13.06.2022.

Листом вих. №115 від 30.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант", в якому, посилаючись на нездійснення постачальником станом на 30.06.2022 постачання оплаченого товару на суму 468 719,97 грн., просив повернути дану суму коштів. Направлення даного листа підтверджується описом вкладення у лист від 06.07.2022, поштовою накладною №1001100345072 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 06.07.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку за Договором з поставки товару (частини труб та листів) та неповернення відповідачем суми попередньої оплати за товар, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" сплачених у якості попередньої оплати коштів у розмірі 468 719,97 грн., а також нарахованої за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з постачання товару пені у розмірі 26 910,24 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 655, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Так, умови п. 2.2 Договору передбачали обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" здійснити оплату за товар на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах 100% передоплати.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" було оплачено виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" рахунок-фактуру №СГ-0000750 від 14.06.2022 на суму 161 039,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6226 від 15.06.2022, а також виставлений відповідачем рахунок-фактуру №СГ-0000729 від 02.06.2022 на суму 839 039,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6100 від 03.06.2022. Разом за спірними рахунками позивачем було внесено попередню оплату у розмірі 1 000 079,95 грн.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що строк поставки товару 1-3 робочих дні.

Враховуючи умови п.п. 2.2, 3.4, 3.5, 3.6 Договору (в частині того, що відповідач виставляє рахунки-фактури як підтвердження можливості постачання замовленого покупцем товару, які покупець має повністю оплатити), суд приходить до висновку, що сторони у Договорі погодили відраховувати строк поставки товару (1-3 робочих дні) від дати зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 2.3 Договору).

Отже, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України та п. 3.6 Договору та враховуючи, що сплачені позивачем в якості передоплати кошти були зараховані на рахунок постачальника в дати відповідних платіжних доручень, відповідач повинен був поставити позивачу оплачений згідно рахунку №СГ-0000729 від 02.06.2022 товар до 08.06.2022 включно, а оплачений згідно рахунку №СГ-0000750 від 14.06.2022 товар до 20.06.2022 включно.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, із наданих позивачем видаткових накладних №СГ-0000139 від 21.06.2022 та №СГ-0000137 від 13.06.2022 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" частково та з простроченням було виконано своє зобов`язання з постачання товару, а саме: 13.06.2022 поставлено частину товару вартістю 443 519,98 грн., а 21.06.2022 -частину товару вартістю 87 840,00 грн. Тобто, всього відповідачем було поставлено товар на суму 531 359,98 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача, що в іншій частині оплачений згідно рахунків-фактур №СГ-0000750 від 14.06.2022 та №СГ-0000729 від 02.06.2022 товар Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" ні у визначений Договором строк, ні станом на дату розгляду даного спору не був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер".

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується часткове виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" свого зобов`язання з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" товару, а саме на суму 531 359,98 грн.

Щодо іншої частини товару на суму 468 719,97 грн. (1 000 079,95 грн. внесеної попередньої оплати - 531 359,98 грн. поставленого товару) відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з поставки позивачу товару за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідач, взявши на себе зобов`язання з своєчасного постачання позивачу товару, за який Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" було внесено повну передоплату, не виконав свого зобов`язання.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

06.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" з листом вих. №115 від 30.06.2022, в якому, посилаючись на нездійснення постачальником станом на 30.06.2022 постачання оплаченого товару на суму 468 719,97 грн., просив повернути дану суму коштів. Направлення даного листа підтверджується описом вкладення у лист від 06.07.2022, поштовою накладною №1001100345072 та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 06.07.2022.

За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" поштове відправлення №1001100345072 не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" та 22.07.2022 було повернуто відділенням поштового зв`язку відправнику за закінченням терміну зберігання.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" листа позивача вих. №115 від 30.06.2022, у зв`язку з чим останній повернувся до Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Котлозавод "Крігер" з поміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов`язку з повернення суми попередньої оплати в частині, на яку не було здійснено поставку товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому суд вважає, що 7-денний строк на повернення суми попередньої оплати відповідачем позивачу, почав свій перебіг з дати повернення відділенням поштового зв`язку за адресою місцезнаходження відповідача відповідного листа за зворотною адресою, тобто, з 22.07.2022.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" було реалізовано своє право, передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, на повернення суми попередньої оплати у зв`язку з не переданням продавцем товару у погоджений Договором строк, то у відповідності до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути (перерахувати) позивачу кошти у розмірі 468 719,97 грн. до 29.07.2022 включно.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 468 719,97 грн. не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" є таким, що з 30.07.2022 прострочило виконання свого зобов`язання з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" сплаченої за Договором суми попередньої оплати в частині, на яку не було здійснено постачання товару.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" суми попередньої оплати у розмірі 468 719,97 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" зобов`язань з постачання товару позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 26 910,24 грн., нарахованої за період з 09.06.2022 по 18.07.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та/або Договором відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 6.2.1 Договору зазначено, що постачальник за порушення строків поставки сплачує на користь покупця неустойку у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми непоставленого товару.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (за кожен день прострочення від суми непоставленого товару), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Позивач нараховує відповідачу пеню за період нарахованої з 09.06.2022 по 18.07.2022, в той час як суд прийшов до висновку, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" з постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" товару припинився 22.07.2022 (з дати повернення відділенням поштового зв`язку за місцезнаходженням відповідача листа позивача з вимогою про повернення суми попередньої оплати) та у останнього виник обов`язок з повернення позивачу коштів.

Відтак, враховуючи встановлені судом строки, в які позивач повинен був здійснити постачання товару, та дату, в яку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" припинився обов`язок з постачання товару та виник обов`язок із повернення коштів, заявлений позивачем період нарахування пені є обґрунтованим та правомірним.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 26 910,24 грн. є правомірною та підлягає задоволенню

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 468 719,97 грн. та пеня у розмірі 26 910,24 грн.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, який сплачений позивачем за подання даного позову до господарського суду, покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 40, Н/П №2; ідентифікаційний код 42050221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Покровська, буд. 81; ідентифікаційний код 35299597) борг у розмірі 468 719 (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 97 коп., пеню у розмірі 26 910 (двадцять шість тисяч дев`ятсот десять) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 7 434 (сім тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 45 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 30.09.2022.

СуддяР.В. Бойко