Рішення № 10653759, 30.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 р. Справа № 21/66-15/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Шевченка, 18, м. Київ, 01030, та його Івано-Франківської філії, вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014, в особі цеху телекомунікаційних послуг № 7 (м. Калуш), вул. Л.Українки, 19, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод", вул. Писарська, 36, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,

про стягнення коштів в сумі 482 грн. 20 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Машталер Л.К. - юрисконсульт ІІ категорії відділу правового забезпечення, довіреність № 13-3-2 від 28.12.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

                    Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" та його Івано-Франківської філії в особі цеху телекомунікаційних послуг № 7 (м. Калуш) звернулося в суд з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення коштів в сумі 482 грн. 20 коп., в тому числі 419 грн. 04 коп. основного боргу, 21 грн. 68 коп. пені, 36 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 5 грн. 24 коп. 3 % річних.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на надання послуг телефонного зв"язку № 170 від 21.01.1998 року відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за надані послуги.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 21.07.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2010 року справу № 21/66 за позовом: ВАТ "Укртелеком", м. Київ та його Івано-Франківської філії, м. Івано-Франківськ, в особі цеху телекомунікаційних послуг № 7 (м. Калуш), м. Калуш до відповідача: ВАТ "Калуський молокозавод", м. Калуш скеровано на розгляд судді Деделюку Б.В.

                    Ухвалою суду від 21.07.2010 року відкладено розгляд справи на 30.07.2010 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на надання послуг телефонного зв"язку № 170 від 21.01.1998 року, в частині оплати вартості наданих послуг, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 419 грн. 04 коп., за період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 21 грн. 68 коп. пені, за період з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року, 36 грн. 24 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року, 5 грн. 24 коп. 3 % річних, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача в судове засідання 30.07.2010 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 12.07.2010 року та від 21.07.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15954113 вручено 28.07.2010 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    21.01.1998 року між Калуським районним вузлом електрозв"язку та ВАТ "Калуський молокозавод" укладено договір на надання послуг телефонного зв"язку № 170 (далі Договір), предметом якого є надання послуг електрозв'язку.

                    Відповідно до п. 3.5. Договору та п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України від 09.08.2005 року № 720, плата за надані послуги вноситься абоненттом у 10-денний строк після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

                    Згідно квитанції "Укрпошта" від 21.01.2010 року позивачем направлено відповідачу рахунок за телекомунікаційні послуги.

          В порушення умов Договору та вимог Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, відповідач не в повному обсязі сплачував вартість отриманих послуг електрозв"язку з серпня 2009 року по січень 2010 року, в зв"язку з чим станом на 01.02.2010 року його заборгованість становить 419 грн. 04 коп., що підтверджується розрахунком дебіторської заборгованості та рахунками за телекомунікаційні послуги.

          Відповідно до п. 5.8. Договору при порушенні термінів оплати за надані послуги Споживач сплачує за кожну добу прострочки пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Згідно поданого позивачем розрахунку, розмір пені, за період за період з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року, становить 21 грн. 68 коп.

          У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржнику також нараховано 36 грн. 24 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року та 5 грн. 24 коп. 3 % річних, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року.

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем 05.03.2010 року направлено на адресу відповідача претензію № 14 з проханням оплатити заборгованість, яку останнім залишено без розгляду.

          На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 419 грн. 04 коп. основного боргу, 21 грн. 68 коп. пені, 36 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 5 грн. 24 коп. 3 % річних, що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                    Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 482 грн. 20 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на надання послуг телефонного зв"язку № 170 від 21.01.1998 року в сумі 419 грн. 04 коп. основного боргу, за період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року, 21 грн. 68 коп. пені, за період з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року, 36 грн. 24 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року, 5 грн. 24 коп. 3 % річних, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

                    позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та його Івано-Франківської філії в особі цеху телекомунікаційних послуг № 7 (м. Калуш) до Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення коштів в сумі 482 грн. 20 коп. задовольнити.

                    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод", вул. Писарська, 36, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 00445682), на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Шевченка, 18, м. Київ, 01030, та його Івано-Франківської філії, вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014, в особі цеху телекомунікаційних послуг № 7 (м. Калуш), вул. Л.Українки, 19, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційни код 01184835), 419 (чотириста дев"ятнадцять) грн. 04 коп. заборгованості за надані послуги згідно умов договору на надання послуг телефонного зв"язку № 170 від 21.01.1998 року, за період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року, 21 (двадцять одну) грн. 68 коп. пені, за період з 01.09.2009 року по 28.02.2010 року, 36 (тридцять шість) грн. 24 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року, 5 (п"ять) грн. 24 коп. 3 % річних, за період з 01.08.2009 року по 30.04.2010 року, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 04.08.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 04.08.10