Рішення № 10653756, 29.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р. Справа № 6/65

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ТзОВ "СОТА" вул. Юності, 33, с. Микитинці , Івано-Франківська област,76494

до відповідача Приватне підприємство "Івол-Транс" вул.Незалежності,101/15, м.Івано-Франківськ,76018; вул.Василишина,22(2-й поверх), м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості у сумі 3545 грн. 66 коп., з яких 2750 грн. основного боргу, пені - 440 грн. 30 коп., 3 % річних - 64 грн. 41 коп., інфляційні втрати - 291 грн. 25 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Синишин П.Є., (довіреність № 07 від 27.01.10)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості у сумі 3545 грн. 66 коп., з яких 2750 грн. основного боргу, пені - 440 грн. 30 коп., 3 % річних - 64 грн. 41 коп., інфляційні втрати - 291 грн. 25 коп.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позову зазначив, що в порушення умов укладених між сторонами договорів-заявок на транспортно-експедиційні послуги експедитор (відповідач) не провів вчасно та в повному розмірі оплату за надані послуги з перевезення в зв"язку з чим допустив заборгованість в сумі 2750грн на яку нараховано штрафні санкції у вигляді пені, річних та інфляційних збитків.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття не повідомив; відзиву на позов не подав. Копія ухвали про розгляд справи від 04.06.10 та 16.06.10 повернулися суду з відміткою відділення поштового зв"язку про те, що "за вказаною адресою адресат не проживає".

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75 ( з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа( рішення, ухвали) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, тощо.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції з підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Як зазначалося вище, судом направлено ухвали про розгляд справи відповідачу за вказаною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в позовній заяві адресою, а також адресою поданою позивачем (фактична адреса) на вимогу суду.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 01.09.09 та 26.11.09 за наслідками співпраці сторонами укладено договори - заявки на транспортно-експедиційні послуги на виконання яких перевізник (позивач) відповідно 01.09.09 та 26.11.09 виконав замовлення експедитора ( відповідач) на транспортне перевезення за маршрутом: 01.09.09 Дніпропетровськ-Брошнів-Осада за договірною вартістю перевезення 5000грн. та 26.11.09 - Київ-Івано-Франківськ з договірною вартістю перевезення 2250грн.

Факт виконання замовлень підтверджується поданими в матеріали справи податковими накладними, товарно-транспортними накладними та актом здачі-приймання виконаних робіт.

Проте, як свідчать обставини справи та не спростовано відповідачем, останній провів лише часткову оплату за надані послуги в зв"язку з чим станом на 27.05.10 заборгованість відповідача перед позивачем склала 2750грн.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити перевезення вантажу встановлену плату.

Як передбачено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із зібраних в матеріалах справи доказів випливає, що позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями 15.02.10 №20 та 27.05.10 №80, однак, як зазначив позивач та підтверджено матеріалами справи, вказані претензії залишено без відповіді, заборгованість непогашена.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті вказує, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу на суму заборгованості нараховано 64грн.41коп. 3% річних та 291грн.25коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.ст.1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано пеню у розмірі 440грн30коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на подані в матеріали справи докази та неспростованість відповідачем доводів позивача з приводу заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на Інструкцію з діловодства в господарських судах України, затв. наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75, роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" , керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.509, 526, 530, 549, 611, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Івол-Транс", вул. Незалежності, 101/15, м. Івано-Франківськ, 76018; ( код ЄДРПОУ 35516893, ІПН 355168909152, р/р 26006060207213 в ІФФ Приват Банк, МФО 336677) на користь ТзОВ "СОТА", вул. Юності, 33,с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000 ( код ЄДРПОУ 31262487, р/р26007340313851 в Львівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019) кошти в сумі 3545 грн. 66 коп., з яких: 2750 грн. основного боргу, пені - 440 грн. 30 коп., 3 % річних - 64 грн. 41 коп., інфляційні втрати - 291 грн. 25 коп., а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

                                                            рішення підписане 04.08.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 04.08.10