Ухвала суду № 106532554, 14.09.2022, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

14 вересня 2022 року

смт Краснопілля

Справа № 578/1016/20

провадження № 1-кп/578/10/22

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області у кримінальному провадженні за № 12020200180000200 від 13.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_6 ,

сторони кримінального провадження:

з бокуобвинувачення:прокурор ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,

з повідомленням потерпілого ОСОБА_8 ,

з боку захисту: обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

захисники: адвокат ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 в режимі відео конференції, адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

та установив:

В провадженнісуду знаходитьсякримінальне провадженняза №12020200180000200з обвинувальнимактом,в якомуобвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.09.2022 з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

13.09.2022 через загальну канцелярію Краснопільського районного суду Сумської області від прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_13 надійшли клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України /далі також КПК/, а більш м`які запобіжні заходи не будуть ефективними і не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Прокурор судовомузасіданні підтрималаподане клопотаннята просиласуд йогозадовольнити знаведених уньому підстав. Правових підстав для пом`якшення обраного (продовженого) запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт не вбачає.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та їх захисники, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання. В обґрунтування заперечень зазначили про відсутність ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК. У випадку, якщо судом буде прийнято рішення про обрання запобіжного заходу, просили застосовувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме- домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Положення КПК орієнтують суд на наступні критерії.

Згідно з частиною першою статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим встатті 177 КПК, Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Так, з матеріалів кримінального провадження випливає, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, і строк тримання збігає 18.09.2022. в 13 год. 26 хв. Наразі судовий розгляд триває і його завершити у цей строк не представляється можливим.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина перша статті 184 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

З усних клопотань сторони захисту ОСОБА_11 та ОСОБА_14 випливає, що останні прохають змінити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пп. 1-5 частини першої статті 177 КПК, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.

Суд враховує, що згідно з частиною п`ятою статті 12 КК, кримінальне правопорушення за частиною другою статті 187 КК відноситься до тяжкого злочину; передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років; продовжують існувати ризики щодо переховування обвинувачених від суду та їх незаконного впливу на свідків.

За встановлених обставин, суд доходить висновку про те, що менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, на даному етапі судового розгляду не зможуть запобігти встановленим ризикам, є реальними, що виправдовує тримання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_14 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогамстатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практиці ЄСПЛ.

Суд вважає, що клопотання прокурора є підставним до задоволення, а тому обраний стосовно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_14 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до двох місяців.

Даних,які бунеможливлювали триманняобвинувачених під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

Що стосується доводів сторони захисту про недоведеність прокурором існування жодного ризику, суд визнає їх безпідставними.

Під час розгляду цього клопотання сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК.

Належні докази, які б свідчили про достатні стримуючі фактори, в матеріалах провадження відсутні.

Суд зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Що стосується ризику втечі обвинуваченого, то відповідно до практики ЄСПЛ такий ризик не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, водночас суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «Wпроти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Враховуючи характер висунутого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення; тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у разі визнання винуватими в інкримінованому їм тяжкому кримінальному правопорушенні, всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинувачених, які схильні до вчинення кримінальних правопорушень, не працевлаштовані, отже не мають стабільного джерела доходів, суд доходить висновку про те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, такий ризик не зменшився від часу застосування запобіжного заходу і виправдовують подальше їх тримання під вартою.

Щодо характеристики ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та їх репутації, визнання ОСОБА_15 своєї вини у цьому кримінальному провадженні та бажання відшкодувати заявлений потерпілим цивільний позов, то ці обставини не впливають на оцінку ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК.

Усі дані щодо особи обвинувачених та їх соціальних зв`язків були предметом дослідження суду, але таких, які б були достатнім стримуючим фактором їх поведінки, не встановлено.

З огляду на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, не допитані, суд доходить висновку про те, що з великою ймовірністю також існує ризик незаконного на них впливу.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , суд вважаєза необхіднене визначатирозмір заставиу кримінальномупровадженні,оскільки вказанекримінальне провадженняпорушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331, 350, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , село Павлівка Білопільського району Сумської області; громадянство: України; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, враховуючи час фактичного затримання, до 13 год. 26 хв. 12 листопада 2022 року з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_16 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , село Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, громадянство: України; адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, враховуючи час фактичного затримання, до 13 год. 26 хв. 12 листопада 2022 року з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 год. 26 хв. 12 листопада 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено19 вересня 2022 року о 16 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_17