Рішення № 106532492, 30.09.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1672/22

Провадження № 2/591/1562/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря cудового засідання Рудь В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №591/1672/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» (далі ТОВ «Інститут Сумипроект»), мотивуючи вимоги тим, що він з 16 серпня 2017 року по 06 січня 2022 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді заступника директора, а 06 січня 2022 року був звільнений з роботи за угодою сторін. Зазначає, що з січня 2020 року по 06 січня 2021 року він не отримував заробітну плату, з вказаного приводу неодноразово звертався до керівництва підприємства за отриманням інформації стосовно виплати заробітної плати, однак, не отримував відповіді на задані питання. Зазначає, що за час знаходження у трудових правовідносинах відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 144818грн 18коп. Крім того, за весь період трудових правовідносин він не перебував у щорічній відпустці, тому ним здійснено розрахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку з 16серпня 2017 року по 06 січня 2022 року, що становить 27244 грн 42 коп.

Вказує, що в день звільнення 06 січня 2022 року відповідач письмово не повідомив його про нараховані належні суми при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст.116 КЗпП України.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 172062грн 60коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22червня 2022року.

22 червня 2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18 липня 2022року у зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2022 року призначено судове засідання на 27 вересня 2022 року.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідач ТОВ «Інститут Сумипроект» правом на відзив не скористалося. У призначений до судового розгляду час представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 серпня 2017 року працював в ТОВ «Інститут Сумипроект» на посаді заступника директора, після чого 06 січня 2022 року був звільнений з роботи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 3).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2022 року сума нарахованого доходу ТОВ «Інститут Сумипроект» у вигляді заробітної плати становить 105983грн 44коп., а сума виплаченого доходу за цей же період цим же товариством становить 23113 грн 42 коп. (а.с. 34-37).

Отже, сума нарахованої, але не виплаченої відповідачем заробітної плати позивачу за період з 1кварталу 2020 року по 1 квартал 2022 року становить 82 870 грн 02 коп. (105983,44 грн 23113,42грн).

Відповідно до статті 43Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно вимог статей 94, 97, 115КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, ураховуючи обставини того, що станом на день звільнення ОСОБА_1 з роботи заробітна плата йому виплачена не була, а також дослідивши надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2022 року, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у сумі 82870грн 02 коп. Що стосується заявленого у позові розміру заборгованості по заробітній платі в сумі 144818грн 18коп., то він не підтверджений належними та допустимими доказами, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Водночас, позовні вимоги про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Зокрема, матеріали справи не містять даних стосовно визначеної умовами трудового договору тривалості щорічної відпустки, обставин ненадання позивачу щорічних відпусток та кількості днів невикористаної щорічної відпустки, а наведений розрахунок розміру її компенсації не відповідає вимогам законодавства.

При цьому, в ухвалі суду від 18 липня 2022 року позивачу вказувалось на недоліки позовної заяви та відсутність доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу позову, однак позивач у заяві від 27 липня 2022 року вказав про те, що доказів він не може надати, оскільки їх у нього немає (а.с. 33).

Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено частково, а саме: на 48,16 % (82870,02 грн * 100 % / 172062,60 грн), тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 828 грн 66 коп. (1% від 172062,60грн = 1720,63 * 48,16%), ураховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-82, 263-265, 280-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 82870грн 02 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект» на користь держави судовий збір у сумі 828 грн 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Сумипроект», місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи: 33698777.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року.

Суддя А.С. Северинова