Рішення № 10653164, 29.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 квітня 2010 р.           Справа 9/60-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Кард", код ЄДРПОУ 32855741, м. Київ (04108, м. Київ, пр-т Правди, 62, оф. 60)

до: Приватного підприємства "Приват-Петрол", код ЄДРПОУ 34588160, м. Вінниця (21000, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)

про стягнення 13339,13 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Солодкий Р.В. - представник за довіреністю

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 13339,13 грн. за не проведення розрахунків за паливно - мастильні матеріали.

Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням № 2039845 про отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем 13.04.2010 р.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з"ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне: 15.03.2007 р. між ТОВ «Татнєфть-Кард» та Приватним підприємством «Приват-Петрол» було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №СК-08/07.

За умовами вказаного договору ТОВ «Татнєфть-Кард» (продавець) зобов'язувався відпускати нафтопродукти на автозаправних станціях, вказаних у додатку №1 до вищевказаного договору, а ПП «Приват-Петрол» (покупець) оплачувати нафтопродукти на умовах договору.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 13339,13 грн. заборгованості за отримані паливно - мастильні матеріали є правомірними, оскільки відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 02.04.2010 р. відповідач не подав відзиву на позов, заперечення, жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

Починаючи з серпня 2009 року вересня відповідач став неповністю виконувати взяті на себе договірні зобов'язання і станом на 30.09.2008 р. утворилась заборгованість в розмірі 15239,13 грн.

Так, на підставі договору № СК-08/07 от 15.03.2007р. в період з 01 липня по 30 вересня 2009 року відповідачу були відпущені нафтопродукти, на загальну суму 23362,62 грн., що стверджується видатковими накладними виписаними ТОВ «Татнєфть-Кард» на ПП "Приват -Петрол»:

-РН-0000234 від 31 липня 2009 року на суму 9657,14 грн.

-РН-0000270 від 31 серпня 2009 року на суму 9688,08 грн.

- РН-0000310 від ЗО вересня 2009 року на суму 4017,40 грн.

Зі свого боку ТОВ «Татнєфть-Кард» виставляло відповідачу рахунки для оплати, а саме

- СФ-0000542 від 31 липня 2009 року на суму 9657,14 грн.;

- СФ-0000606 від 31 серпня 2009 року на суму 9688,08 грн.;

- СФ-0000716 від 30 вересня 2009 року на суму 4017,40 грн.

Таким чином ПП «Приват-Петрол» зобов'язано було оплатити вищевказані рахунки до 05 серпня, 03 вересня та 05 жовтня 2009 року відповідно.

З 16 вересня 2009 року ТОВ «Татнєфть-Кард» скористалось своїм правом передбаченим пунктом 3.1.10 договору № СК-08/07 від 15.03.2007 року та припинило відпуск нафтопродуктів відповідачу.

З метою врегулювання питання про погашення відповідачем вищевказаної заборгованості , відповідачу була направлена претензія № 357/10 від 13.10.2009 року.

Після отримання претензії відповідач частково погасив заборгованість на загальну суму 1900 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи борг відповідача складає 13 339,13 грн. (15239, 13 грн - 1900,00грн), який підлягає стягненню з покладанням на нього судових витрат.

          Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "ПРИВАТ - ПЕТРОЛ"" 21000 м. Вінниця вул. Лебединського, 7 (р/р 26001057285600 у ВОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 302010 код ЄДРПОУ 34588160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ - КАРД"юридична адреса: 03058 м. Київ вул. Дмитрівська, 18/24; адреса місцезнаходження: 04108 м. Київ пр-т Правди, 62 офіс 60 ( р/р 2136009104376101 в КБ "Експобанк" м. Київ МФО 322294 код ЄДРПОУ 32855741) 13339,13 грн. боргу, 133,39 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 квітня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04108, м. Київ, пр-т Правди, 62, оф. 60)

3 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)