Ухвала суду № 106531252, 29.09.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21041/22

Провадження № 1-кс/947/9573/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000009,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань10.01.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Одеської області діє група осіб у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка організувала, з використанням мережі «Інтернет», збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на території України, шляхом так званих «закладок» та відправок через служби доставок, здебільшого через кур`єрську службу ТОВ «Нова Пошта», створивши на базі мессенжеру «Telegram» інтернет-крамницю «ShopStarShop» (акаунт ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та здійснюють за його допомогою продаж амфетаміну, канабісу, мефедрону, ММДА, екстазі та інших наркотичних засобів та психотропних речовин.

Особи що задіяні у протиправної діяльності групи чітко розподілили між собою ролі та діють відповідно до них. Вони ретельно приховують свої зв`язки та контакти, місця виготовлення наркотичних засобів, способи транспортування та обставини їх реалізації, зазначені члени групи також з дотриманням вимог конспірації контактують між собою.

Так, в ході проведення досудового розслідування, від співробітників УБН в Одеській області ДБН НП України надійшов рапорт в якому зазначено, що в ході проведення заходів, направлених на протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, було встановлено, що роль постачальника виконує ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Одеси, ( НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , має склади з утримання наркотичних засобів.

26.09.2022 року в порядку ст. 236 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично мешкає ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які мають вагоме значення для встановлення об`єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а сааме: набої у кількості 55 шт. в пластиковій колодці; предмет, схожий на пістолет травматичної дії та магазин до нього; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_4 .

Постановою слідчого від 26.09.2022 вище перелічене, вилучене в ході обшуку майно, у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами, оскільки в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати що воно перебуває у незаконному обігу, є знаряддям та об`єктом протиправних дій та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучене майно може бути використано як доказ факту обставин, що встановлюється під час досудового розслідування.

Слідчий зазначає, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна зазначивши, що накладення арешту на майно необхідно для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, доказів злочину, проведення криміналістичних експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданогоклопотання вбачається,що досудоверозслідування врамках даногокримінального провадженняздійснюється зафактом можливоговчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В даному клопотанні слідчий зазначає, що вилучене майно, має доказовезначення дляданого злочинута має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), отже дане клопотання такого обгрунтування не містить.

Зокрема, з поданого клопотання жодним чином не вбачається, які конкретно відомості щодо обставин, які досліджуються в рамках вказаного кримінального провадження містять зокрема: набої у кількості 55 шт. в пластиковій колодці; предмет, схожий на пістолет травматичної дії та магазин до нього; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_2 ; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_3 ; банківську картку «Монобанк» з № НОМЕР_4 , вилучені в ході проведення обшуку 26.09.2022 року та яке відношення має зазначене майно до кримінального провадження за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1