Постанова № 10653088, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.10 Справа №2а-1140/10/2770

09 год. 35 хв.

каб. № 1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:

головуючого судді - Гавури О.В.;

< суддів ><<- >><Суддя >;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю:

представника позивача - Сарахман Сергій Олександрович, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, довіреність б/н від 26.05.2010,

представника відповідача - Летюча Діана Геннадіївна, ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя, довіреність №344/10-004 від 22.06.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомФонду комунального майна Севастопольської міської Ради< Список ><Позивач в особі >доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя< Список ><Відповідач в особі >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі Фонд комунального майна СМР) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001560231/0 від 07.12.2009 р. та № 0001560231/1 від 10.02.2010 р. про нарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 381427,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114428,10 грн., у загальній сумі 495855,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість” з огляду на відсутність з боку Фонду комунального майна СМР господарської операції з поставки товару. Також позивач зазначав про неправомірність висновків податкового органу про здійснення операції з відчуження товару, оскільки право на відчуження обєктів комунальної власності належить виключно власнику Севастопольській міській Раді.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду письмові заперечення за вих. № 2340/9/10-0 12.05.2010 р., в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства (а.с. 24-25).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 квітня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Призначене попереднє судове засідання.

Ухвалою від 13 травня 2010 р. зясовано питання відсутності можливості врегулювання спору між сторонами, справу призначено до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши інші докази в межах позовних вимог, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з 16.11.2009 р. по 20.11.2009 р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради щодо відображення в податковому обліку господарської операції за рішенням Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224 по взаємовідносинах з ТОВ „Ріанта” (код 32412790) за період: з 01.06.2009 р. по 30.10.2009 р..

За результатами перевірки складено Акт № 118/23-1/25750044 від 23.11.2009 р., у якому зафіксовані порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997 р., що виразилося у невключенні до складу податкового зобовязання за вересень 2009 р. суми податку на додану вартість у розмірі 381427,00 грн. за датою першої події перереєстрації права власності за ТОВ „Ріанта” на обєкт нерухомого майна у звязку з набранням законної сили рішення Господарського суду м.Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224.

На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001560231/0 від 07.12.2009 р. про визначення Фонду комунального майна СМР податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 381427,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114428,10 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, платник оскаржив його в апеляційному порядку до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя.

За результатами розгляду скарги 10.02.2010 р. рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя вимоги платника залишені без задоволення, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001560231/1.

З матеріалів перевірки вбачається, що відповідно до рішення Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224, яке набуло законної чинності 26.06.2009 р., (а.с. 8-11) за позовом ТОВ „Ріанта” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна” СМР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольська міська Рада, про припинення загальної пайової власності на обєкт нерухомого майна вбудовані приміщення, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Косарева, 1, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріанта” визнано право власності на обєкт нерухомості вбудовані приміщення загальною площею 4450,2 кв.м.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя призначено перерахування з депозитного рахунку суду вартості частки у спільному майні в розмірі 2288563,00 грн., внесеної платіжними дорученнями № 27 від 04.06.2009, № 28 від 05.06.2009 ТОВ „Ріанта”, на рахунок Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (поточний рахунок № 37188003000416 в ГУДК в м.Севастополі, МФО 824509, ОКПО 25750044).

Згідно довідки КП „БТІ і ДРОНІ” від 21.10.2009 р. № 8349 ( а.с.46) право власності на будівлю універсаму за адресою : м. Севастополь, вул. Косарева,1, було перереєстровано за ТОВ „Ріанта” на підставі рішення Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється за заявою правовласника (правоотримувача) однієї з сторін правочинну, згідно якого виникло речове право на підставі документа, що підтверджує відповідне речове право. Зокрема, до таких документів віднесено рішення суду про речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, яке набуло законної чинності.

Згідно Реєстраційному напису на правовстановлюючому документі - рішенні Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224 (а.с.67) - вбудовані приміщення загальною площею 4450,2 кв.м за вул. Косарева,1 зареєстровані на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ріанта”. Перереєстрація права власності за обліковими даними КП «БТІ і ДРОНМ» СМР на ТОВ «Ріанта» відбулась 30.09.2009 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N 996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка призводить до зміни в структурі активів чи зобовязань, власному капіталі субєкта господарювання. Згідно ст.4 основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності є, зокрема: обачність, що має на меті застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; нарахування та відповідність доходів і витрат; превалювання сутності над формою, який передбачає облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР закріплено, що об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів згідно з п. 1.4 ст. 1 цього Закону це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно п.п. 7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” закріплений вичерпний перелік операцій, що не є обєктом оподаткування податком на додану вартість (п.3.2 ст.3 Закону), а також операцій, звільнених від оподаткування (ст.5). Даними пунктами не передбачено звільнення від оподаткування операцій з відчуження майна платника податку на додану вартість, яке здійснюється за рішенням суду.

Відчуження основних фондів, зокрема за визначену грошову компенсацію, є передачею права власності на такі основні фонди до набувача. Умова проведення даної господарської операції за рішенням суду не передбачає особливого порядку відображення відповідних змін в структурі активів та зобовязань платника податків, податкові зобов'язання при відчуженні основних фондів визначатимуться незалежно від процесу їх реалізації: самостійний продаж, передача за рішенням суду добровільно чи реалізація виконавчою службою в рамках виконавчого провадження. Тому фактично відбувається здійснення операції з поставки товарів та виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на те, що виконання рішення Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224, яке набуло законної чинності 26.06.2009 р., мало наслідком перехід права власності до покупця, відповідна операція є продажем в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" та є об'єктом оподаткування згідно п. 3.1 ст. 3 цього Закону. Згідно визначення п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” обов'язковою ознакою продажу товарів є передача права власності на такі товари, що може бути здійснено лише власником, тому для цілей оподаткування останній є продавцем, а отже і зобов'язаною особою зі сплати ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що у справі № 5020-5/224 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріанта» про припинення загальної пайової власності на обєкт нерухомого майна відповідачами виступали: Фонд комунального майна СМР та КП «БТІ і ДРОНМ», третьою особою, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору, залучена Севастопольська міська Рада. Грошові кошти у розмірі 2288563,00 грн. сума вартості частки у спільному майні, внесені під час розгляду спору на депозитний рахунок суду, після набрання рішенням законної сили, було перераховано безспосередньо на рахунок Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (поточний рахунок № 37188003000416 в ГУДК в м.Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 25750044).

Зазначеними матеріалами спростовується доводи позивача про відсутність з його боку поставки внаслідок відсутності компетенції з самостійного розпорядження майном територіальної громади. Фонд комунального майна СМР відповідно до Положення є єдиним органом, створеним Севастопольською міською Радою з метою здійснення представництва інтересів територіальної громади м. Севастополя, зокрема здійснення господарських операцій з відчуження майна з проведенням оподаткування згідно законодавства.

Здійснюючи операції з продажу майна, Фонд комунального майна СМР виступає самостійним платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 39302603 від 28.02.2000 р.), тому згідно пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у нього на дату перереєстрації майнових прав за ТОВ «Ріанта», виникає податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Посилання позивача на помилкове перерахування грошової компенсації на рахунок Фонду та пізніше її повернення на депозитний рахунок суду не може бути прийнято до уваги, адже на дату проведення перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, винесення податкових повідомлень-рішень № 0001560231/0 від 07.12.2009 р., № 0001560231/1 від 10.02.2010 р. зазначена сума була отримана саме позивачем в якості компенсації частки права власності у спільному майні. Грошові кошти були перераховані на депозитний рахунок суду платіжним дорученням № 637 від 11 червня 2010 року, вже під час розгляду адміністративної справи.

База оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (послуг) відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних i нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Оскільки при реалізації майна, грошові кошти, отримані в якості компенсації, надійшли у розпорядження Фонду комунального майна СМР, на момент такого перерахування ці кошти належать вказаному власнику, тому у останнього виникає податкове зобов'язання з податку на додану вартість з базою оподаткування, що дорівнює перерахованій грошовій сумі.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя встановлено, що згідно Висновку експерта про оцінку вартості вбудованих приміщень від 26.02.2009 р. ринкова вартість частки територіальної громади м. Севастополя складає 2288563,00 грн.. В ході проведення перевірки податковим органом було направлено лист до платника з проханням надання документів, підтверджуючих відображення у податковій звітності Фонду комунального майна СМР відповідної господарської операції, на який було надано відповідь від 13.11.2009 р. вих. № 4838, у якій повідомлялося про невизначення рішенням суду включення чи невключення у вартість відчуженого майна суми податку на додану вартість, у звязку з чим відповідні документи платником надані бути не можуть. Оскільки ринкова вартість вбудованих приміщень склала 2288563,00 грн. та пунктом 7 резолютивної частини рішення Господарського суду м. Севастополя призначено перерахувати з депозитного рахунку суду на рахунок Фонду комунального майна СМР саме цю суму, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя правомірно взяла зазначену суму за базу оподаткування для визначення позивачу податкового зобов'язання з вказаної операції поставки.

Згідно наданого позивачем під час розгляду справи Висновку про оцінку вартості, який було складено незалежним оцінником Правдівцевим Т.Г., ринкова вартість вбудованих нежилих приміщень за вул. Косарева,1, складає 2288563 гривні, без податку на додану вартість. Взяття податковим органом за базу оподаткування суми з урахуванням податку на додану вартість, призвело до заниження визначення суми податкового зобовязання з ПДВ та штрафних санкцій в порівнянні до суми без податку на додану вартість. Правове становище позивача у даному випадку не погіршується, права та законні інтереси не зачіпаються. Суд не може підміняти функції контролюючого органу та здійснювати додаткове донарахування сум податкових зобовязань, визначати штрафні (фінансові) санкції. Це належить до компетенції відповідача, яку він може реалізувати впродовж строків давності, встановлених п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.. Обставина неповідомлення платником про розмір грошової суми, з якої у нього виникли податкові зобов'язання (не зазначення про наявність висновку експерту про ринкову вартість без ПДВ) має суттєве значення для висновку щодо наявності з його боку порушення податкового законодавства при веденні податкового обліку.

Доводи позивача про невідповідність закону здійснених податкових нарахувань з огляду на скасування рішення Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 р. у справі № 5020-5/224 Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року не можуть бути прийняті до уваги судом виходячи з наступного.

Перереєстрацію права власності на вбудовані приміщення за ТОВ «Ріанта» було здійснено 30.09.2009 р. на підставі набуття 26.06.2009 р. законної чинності рішенням Господарського суду м. Севастополя. Постанову Вищого господарського суду України було винесено поза періодом перевірки : з 01.06.2009 р. по 30.10.2009 р., тобто факт подальшого скасування рішення був відсутній на дату проведення перевірки (23.11.2009 р.) та прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001560231/0 від 07.12.2009 р., перевірка ж законності податкових нарахувань вимагає встановлення їх відповідності чинному законодавству на дату прийняття.

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податковою зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсації продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Оскільки фактичним наслідком перерахунку у випадках повернення права власності на товари продавцю є відновлення продавця в правах власника на товар, це може бути підставою для перерахування податкових зобов'язань продавця і покупця у відповідному податковому періоді.

Відповідно до довідок КП «БТІ і ДРОНМ» №477 від 28.05.2010 р. (а.с.45) та №6291 від 01.07.2010 р. ( а.с. 60) право власності на обєкт нерухомого майна за адресою : вул. Косарева, 1 - приміщення підвалу та першого поверху зареєстровані у частці 77/100 за ТОВ «Ріанта» на підставі рішення Господарського суду м. Севастополя від 09.06.2009 року. Тобто повернення права власності на товар до первинного власника не відбувалося.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим визначення Фонду комунального майна СМР податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у загальному розмірі 495855,10 грн. Підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001560231/0 від 07.12.2009 р. та № 0001560231/1 від 10.02.2010 р. не вбачається.

Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов до висновку, що, приймаючи податкові повідомлення-рішення № 0001560231/0 від 07.12.2009 р. та № 0001560231/1 від 10.02.2010, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя діяла відповідно до вимог діючого законодавства, у межах наданих їй повноважень, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 19.07.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.70-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя < підпис > О.В. Гавура

< Суддя >:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

< Суддя > <підпис > <Суддя >

< Суддя >:< підпис ><Суддя >