Постанова № 10653029, 06.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2010 року 11:37 № 2а-7018/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

до Енергетична регіональна митниця

про визнання нечинними та скасування повідомлень № 13 від 23.04.2010р.,№ 14 від 23.04.2010р.

за участю представників сторін:

від позивача Старіков А.В. (дов.від 07.06.10р.)

від відповідача Ніколаєв С.С. (дов.від 04.06.10р. №22/1-4673), Волосович С.К. (дов.від 31.03.10р. №22/1-2316)

від прокуратури Рибалка Ю.В. (дов.від 31.05.10р. №604)

спеціаліст Золотарьов І.А. (посвідчення від 20.02.06р. №04494)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»до Енергетичної регіональної митниці про визнання нечинними податкові повідомлення від 23.04.10р. №13 та від 23.04.10р. №14.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.07.2010 року в 11 год. 37 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.04.10р. №13 та від 23.04.10р. №14

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що за результатами перевірки відповідачем складено Акт №0001/10/124000000/0031871186 від 30.03.2010р.

Зазначеним Актом встановлено порушення позивачем митного законодавства України, а саме:

- ч.2 ст.148 Митного кодексу України;

-п.9 Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України від 17.12.03 №1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом»;

- ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) від 11.07.96р. №313-96-ВР, в частині незастосування ставки акцизного збору при декларуванні товару.

Не погодившись із висновками Акту, позивач надав заперечення, за результатом розгляду яких, висновок акту залишений без змін.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення форми «Р»від 23.04.10р. №13, якими визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «акциз та інші нафтопродукти»у сумі 955692,69грн. та податкове повідомлення форми «Р»від 23.04.2010р. №14 , яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності в сумі 171882,39 грн.

На думку позивача прийняті відповідачем податкові повідомлення не відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають визнанню нечинними, за наступними підставами.

Актом було встановлено наступні порушення митного законодавства України:

а) недотримання вимог ч.2 ст.148 Митного кодексу України (далі МКУ) та вимоги п.9 «Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1958, а саме на день здійснення митного оформлення ВМД типу „ІМ-40ТД" №124000017/9/170497 від 29.10.09р. до митного органу в установлений законодавством строк підприємством не подано лист - зобов'язання;

б) незастосування ставки акцизного збору при декларуванні товару, що є порушенням ст.1 Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.96р.

При цьому на думку позивача, відповідач не врахував те, що він звернувся до нього з листом від 28.10.09 №1338 в якому містилися заява на дозвіл щодо здійснення декларування дизельного пального (далі ДП) Л-0,2-62 у кількості 4 985,100тонн у спрощеному порядку; перелік причин застосування тимчасової та неповної декларації, а саме: товари переміщуються трубопровідним транспортом та ціна товару у контракті визначається за формулою; зобов'язання підприємства про проведення митного оформлення виконуються у встановленому законодавством термін.

Крім того, відповідно до вимог ст.149 Митного кодексу України, Постанови КМУ від 09.06.1997 року №574, Постанови КМУ від 01.02.2006 року №80, п.9 постанови КМУ від 17.12.2003 року №1958, наказу ДМСУ від 20.04.2005 року та іншими нормативними актами, позивач надав пакет документів для митного оформлення Тимчасової ВМД.

За таких обставин 29.10.09р. відділом МО у м. Новоград-Волинському на підставі поданих позивачем документів та відповідно до нормативних актів чинного законодавства було здійснено митне оформлення (ВМД від 29.10.09 №124000017/9/170497) та надано позивачу право на розміщення Дизельного палива Л-0,2-62 у заявлений митний режим, що підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Таким чином ВМД типу «ЇМ 40 ТД" від 29.10.09 №124000017/9/170497 на думку позивача оформлена без порушень чинного законодавства. Відповідно до положень ПКМУ від 17.12.2003 року №1958 передана перевізнику ДП «ПрикарпатЗахідтранс»для здійснення переміщення протягом зазначеного у ВМД терміну.

Після завершення переміщення, перебуваючи в режимі вільного використання на території України дизельне паливо, з дотриманням фактичного контролю та інших передбачених законодавством митних процедур з боку інспекторів ЕРМ ВМО у м. Новоград-Волинському було вивезене за межі зони митного контролю «ЛПДС Новоград-Волинський».

Таким чином, позивач вказує на той факт, що відповідно до п.3 «Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом»затвердженого ПКМУ від 17.12.2003 року № 1958 за ВМД від 29.10.09 № 124000017/9/170497 задеклароване дизельне паливо було переміщено у повному обсязі. Тобто вказана тимчасова митна декларація виконала свою функцію і не може бути анульована.

Щодо неподання позивачем на день оформлення ВМД від 29.10.09 № 124000017/9/170497 листа зобовязання, спростовується останнім, оскільки ним було надано лист - зобов'язання листом від 28.10.09 №1338, про що свідчить прийняття митним органом документів до митного оформлення. Картка відмови, щодо неповного пакету документів митним органом Позивачу не надавалась.

Щодо порушення позивачем ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) від 11.07.96р. №313-96-ВР, в частині незастосування ставки акцизного збору при декларуванні товару, спростовується ним, оскільки, ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" передбачає виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше.

Актом перевірки встановлено, що оприбуткування на баланс підприємства товару „ДП Л-0,2-62" у кількості 4 985 100 кг здійснено по рахунку бухгалтерського обліку 281 згідно прибуткової накладної від 29.10.2009р. №ПН-0001724. Отже, для цілей податкового обліку, першою подією є дата передачі товару -29.10. 09р.

Таким чином, позивач вважає, що податкові зобов'язання підприємства із акцизного збору визначені згідно до редакції Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" діючої станом на дату першої податкової події - оприбуткування товару, яке відбулося 29.10.2009р.

В судове засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, з огляду на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення митного законодавства України.

Недотримано вимог ч.2 ст.148 Митного кодексу України, п.9 Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого ПКМУ від 17.12.03р. №1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену та аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом», в частині не подання позивачем лист - зобовязання на день здійснення митного оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»№124000017/9/170497 від 29.10.09р. та порушено ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) від 11.07.96р. №313/96-ВР, в частині незастосування ставки акцизного збору при декларуванні товару.

Крім того, станом на 09.03.10 митні платежі, що мали бути сплаченими при митному оформленні "ДП Л-0,2-62", переміщеного ТОВ "Фактор Капітал", при умові незмінної вартості "ДП Л-0,2-62»складають:

- 089 вид платежу (акцизний збір 50 EUR /1000кг) - 637 128,46 грн.;

- 028 вид платежу (податок на додану вартість) - 114 588,26 грн.

Таким чином, позивач повинен був сплатити до Державного бюджету України недобори митних платежів у сумі 751 716,72 грн. При цьому, сума митних платежів мала бути змінена на день оформлення позивачем нових ВМД в режимі імпорту.

Відповідач вказує на той факт, що ч.1 ст. 148 Митного кодексу України (далі - МКУ) передбачено, що "порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, визначаються Кабінетом Міністрів України виходячи з особливостей їх переміщення через митний кордон України".

Відповідно до даної статті Митного кодексу України розроблено Порядок митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон країни трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03 №1958 "Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом" далі - Порядок № 1958).

Порядком №1958 передбачено, що умовою переміщення через митний кордон України дизельного палива трубопровідним транспортом є оформлення тимчасової декларації (далі - ТД) митним органом. Оформленню ТД передує подання позивачем листа-зобов'язання до митного органу відповідно до п.9 зазначеного порядку.

З огляду на зазначені порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р»від 23.04.200140р. №13 на суму 955692,69грн. та податкове повідомлення форми «Р2 від 23.04.2010р. на 171882,39, яке він вважає є правомірними та таким, що не підлягають скасуванню.

За таких підстав відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державної адміністрацією 24.05.02р. за №1074105008004131 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичною особи А01 №129851 від 23.04.07р).

Ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 31871186.

Позивача взято на облік платника податків Державною податкової інспекцією у Голосіївському районі міста Києва . Позивача зареєстровано, як платника податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера - 318711826590.

Як вбачається з матеріалів справи, Енергетичною регіональної митницею (надалі - відповідач) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(надалі - позивач).

Перевірку розпочато 16.02.10 та закінчено 25.03.10р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №001/10/124000000/0031871186 про проведення позапланової перевірки стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару «важкі дистиляти: газойлі-паливо дизельне марки Л-0,2-62», який надійшов на адресу ТОВ «Фактор Капітал»(код ЄДРПОУ 31871186) трубопровідним транспортом за ВМД типу «ІМ-401 ТД»від 29.10.09р. №124000017/2009/170497 та «ІМ-40»від 27.11.09р. №124000017/9/170551, від 03.12.09 №124000017/9/170561, №124000017/9/170562, №124000017/9/1700564, №124000017/9/170565.

За результатами перевірки встановлено порушення митного законодавства України в частині недотримання вимог ч.2 ст.148 Митного кодексу України та вимог п.9 Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митних кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03 №1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом», а саме на день здійснення митного оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»№124000017/9/170497 від 29.10.09 до митного органу в установлений законодавством строку позивачем не подано лист - зобовязання та порушено ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари продукцію»в частині незастосування ставки акцизного збору при декларуванні товару.

Станом на 09.03.10р. митні платежі, що не сплачені при митному оформлені «ДП Л-0,2-62»переміщеного позивачем, при умові змінної вартості «ДП Л,02-62»та валютного курсу НБУ складають: 089 вид платежу (акцизний збір 50 1 EUR/1000 кг) 637128,46 грн., 028 вид платежу (податок на додану вартість ) 114588,26 грн.

З підстав виявлених порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 23.04.200140р. №13 на суму 955692,69грн. та від 23.04.2010р. №14 на суму 171882,39 грн.

За період, що перевірявся, товар «важкі дистиляти: гайзойлі-паливо дизельне марки Л-0,2-62»(далі- «ДП Л-0,2-62) на адресу позивача надійшло згідно зовнішньоекономічного контракту (купівля-продаж) від 05.10.09 №FС 051009 з доповненнями до нього, укладеного з компанією «OP Eximenergo Limited» (Aisopou. 2. Agios Nikolasos. P.C. 3100. Limassol. Cyprus).

28.10.09 позивач звернувся до відповідача з заявою на здійснення декларування товару «ДП Л-0,2-62»у кількості 4985100 кг. із застосуванням тимчасової декларації (лист позивача від 28.10.09 №1338, вх ЕРМ від 28.10.09 №22130/6-ЕП), керуючись ст.82 Митного кодексу України та наказом Державної митної служби України від 30.12ю03 №932 «Про затвердження Порядку застосування тимчасової та неповної декларації відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг»(далі-Порядок №932), з подальшим поданням вантажної митної декларації у режимі імпорту заповненої у звичайному порядку.

Проте, п.2.3. Порядку №932, «застосування тимчасової декларації для декларування товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, не потребує попереднього дозволу та здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відповідного виду товару».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими законами України та нормативно-правовими актами з питань митної справи.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органі.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" (далі - Закон №2181-111) митні органи визначено контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезені (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з підпунктом 2.2.1. п.2.2. ст.2 Закону України №2181 контролюючі органи мають право здійснювати перевірку своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Крім цього, згідно підпункту 4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України№2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначати суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 №1730, затверджений порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України.

Відповідно до п.1 цього порядку №932 та ст.ст.41, 60 і 69 Митного кодексу України визначено механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.

Вищевказаними нормативно-правовими актами відповідачу надано повноваження проводити документальні перевірки та самостійно визначати суму податкового зобовязання платника податків у встановленому Законом №2181 випадку.

Крім того, за результатами проведеної перевірки та виявленими порушеннями станом на 09.03.10 митні платежі , які повинні бути сплачені при митному оформленні «ДП Л-0,2-62», переміщеного позивачем при умові незмінної вартості "ДП Л-0,2-62" (593,42 дол. США за 1 тону та 607,73 дол. за 1 тону) та валютного курсу НБУ (за 1 ЕUR = 10,843597 грн. та за 1 USA = 7,9838 грн.) складають:

-089 вид платежу (акцизний збір 50 EUR/1000кг) - 637 128,46 грн.;

-028 вид платежу (податок на додану вартість) - 114 588,26 грн.

Таким чином, позивачем до Державного бюджету України належить сплатити недобори митних платежів у сумі 751 716,72 грн.

При цьому, сума митних платежів може бути змінена на день оформлення нових ВМД в режимі імпорту.

Порядок митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються трубопровідним транспортом відрізняється від загального порядку митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються іншими видами транспорту, насамперед:

-специфікою самих товарів, а також порядку обліку й контролю за кількістю та якістю товарів при переміщенні їх через митний кордон України;

-переліком документів, необхідних для проведення митного контролю та митного оформлення.

Митний контроль нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом здійснюється Енергетичною регіональною митницею шляхом:

-визначення фактичних показників кількості та якості нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України;

-перевірки документів обліку та звітності;

-накладання митного забезпечення.

Частиною другою статті 148 Митного кодексу України передбачено, що «порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, визначаються Кабінетом Міністрів України виходячи з особливостей їх переміщення через митний кордон України".

Відповідно до зазначеної вище статті Митного кодексу України розроблено Порядок митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03 №1958 "Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом"(далі - Порядок № 1958).

Зокрема, Порядком №1958 передбачено, що умовою переміщення через митний кордон України дизельного палива трубопровідним транспортом є оформлення тимчасової декларації (далі - ТД) митним органом. Оформленню ТД передує подання підприємством листа-зобов'язання до митного органу.

Для оформлення ТД позивачу необхідно було подати документи визначені згідно п.9 Порядку № 1958.

Крім того, 28.10.09 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо надання дозволу на випуск товару у вільний обіг у спрощеному режимі, із застосуванням тимчасової декларації, відповідно до ст. 82 МКУ та наказу Державної митної служби України від 30.12.03 №932 "Про затвердження Порядку застосування тимчасової та неповної декларації відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у обіг)" (далі - Порядок №932), (лист позивача від 28.10.09 №1338, РМ від 28.10.09 №22130/6-ЕП).

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Правил заповнення заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Державної митної служби від 09.08.05 №735, зазначено, що «у заяві наводяться: посилання на положення (статті, пункти, абзаци тощо) нормативно-правових актів, які є підставою розміщення товарів в обраний підприємством митний режим (продовження строку перебування товарів у режимі), або для застосування періодичної, тимчасової, неповної митної декларації, або для митного оформлення товарів у спрощеному порядку тощо». Проте, пункти, абзаци нормативно-правових актів позивачем не були визначені.

Порядком №932 чітко визначено порядок застосування тимчасової та неповної декларації відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), так :

-тимчасова та неповна декларація оформлюється на партію або частину партії товарів (якщо інша частина цієї партії товарів може бути оформлена у відповідний митний режим у повному обсязі (п.1.4 розділ 1);

-декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта (п.2.1 розділ 2);

-товари разом з оригіналами документів на них подаються до оформлення в підрозділ митного оформлення, у якому зберігається заява (п.4.1. розділ 4);

При оформленні ВМД застосовуються умови сплати податків та зборів розмір (ставок обовязкових платежів, курсу валют, встановленого Національним банком України) та нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митним органом тимчасової чи неповної декларації, за якою товари були випущені у вільний обіг (п.4.6 розділ 4).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.10.09 до відділу митного оформлення у м. Новограді-Волинському декларант ТОВ "ТекБрокСервіс" Опанасюк С.В для проведення митного оформлення товару «ДП Л-0,2-62»у кількості 4 985 100 кг., надав ВМД типу «ІМ-40 ТД" №124000017/9/170497 від 29.10.09 з наступним пакетом документів (дані графи 44):

- облікова картка Підприємства від 23.07.09 №12400/19/05/4224;

- маршрутна телеграма від 27.10.09 №09-4/5791-Т;

- рахунок - фактура (інвойс) від 05.10.09 №РС 051009/1;

- зовнішньоекономічний контракт від 05.10.09 №РС 051009;

- договір доручення від 01.01.09 №25/ДД-09;

- довіреність, додаток від 01.01.09 №1 до договору доручення від 01.01.09 № 25/ДД-09;

- додаткова угода від 11.09.09 №1 до договору доручення від 01.01.09 ВД-09;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей від 15.10.09 №184;

- декларація митної вартості (Форма ДМВ-2);

- паспорт якості від 10.10.09 №2882;

- заява на подання ТД від 28.10.09 №1338 (вх. ЕРМ від 28.10.09 №22130/6-ЕП).

Згідно з Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 із доповненнями, в ВМД типу «ІМ-40 ТД»№ 124000017/9/170497 від 09 у графі D/G відмітки митного органу відправлення/призначення строк доставки (дата) було визначено 28.11.09.

Пункт 2.1 розділу 2 Порядку №932 передбачає, що «декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта». А відповідно п. 4.1 розділу 4 «товар разом з оригіналами документів на них подаються до митного оформлення в підрозділ митного оформлення, у якому зберігається заява».

Отже, під час митного оформлення ВМД типу "ІМ-40 ТД" № 124000017/9/170497 від 29.10.09 до відділу митного оформлення у м. Новограді-Волинському товар «ДП Л-0,2-62»у кількості 4 985 100 кг. позивачем не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.96 №484 затверджено «Перелік шляхів та напрямків транзиту підакцизних товарів через територію та пункти пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України». Одним із таких пунктів для трубопровідного транспорту визначена лінійно-виробнича диспетчерська станція (ЛВСД) у Новограді-Волинському Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс»Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (код за ЄДРПОУ 13990932, далі - ДП «ПрикарпатЗахідтранс»), який дозволяє приймати нафтопродукти з трубопроводу і зберігати їх в резервуарах. Крім того, ЛВДС «Новоград-Волинський» є перший приймально-здавальний пункт на магістральному нафтопроводі на території України.

З метою підтвердження відомостей щодо фактичного переміщення товару «ДП Л-0,2-62»у кількості 4 985 100 кг. відповідачем направлено запит до Рівненської митниці для отримання належним чином завірених копій документів від ДП «ПрикарпатЗахідтранс»та отримано наступні документи:

-маршрутні телеграми (телетайпограми) про переміщення нафтопродуктів «ДП Л Л-0,2-62»), зареєстрованих перевізником 27.10.09 № 09-4/5791-Т з доповненнями 02.11.09 №09-4/5921-Т та 13.11.09 № 09-4/6128-Т;

-акти приймання нафтопродукту «ДП Л-0,2-62», підписані українським та іноземним перевізником в пункті приймання-передачі нафтопродукту ЛВДС «Новоград-Волинський»від 30.10.09 № 90-ПН (в обсязі 246 558 кг), від 01.11.09 №91-ПН (в обсязі 2 905 544 кг), від 11.11.09 № 92-ПН (в обсязі 1491 014 кг), від 11.11.09 № 92-ПН (в обсязі 20 000 кг) та від 26.11.09 № 97- ПН (в обсязі 321 984 кг).

Всього, згідно вказаних маршрутних телеграм було прийнято в резервуари ЛВДС «Новоград-Волинський»«ДП Л-0,2-62»у кількості 4 985 100 кг.

Крім того, перевіркою встановлено, що 30.10.09 почалось переміщення товару «ДП Л-0,2-62», а саме в обсязі 246 558 кг, що підтверджується маршрутною телеграмою про переміщення нафтопродукту від 27.10.09 № 09-4/5791-Т, актом приймання від 30.10.09 № 90-ПН та актом приймання-передання нафтопродукту в резервуари від 30.10.09 № 90/2). Отже заявлений позивачем в митному режимі імпорту при випуску товару у вільний обіг із застосуванням тимчасової декларації № 124000017/9/170497 від 29.10.09 обсяг товару 4 985 100 кг не знаходився в зоні митного контролю та митного оформлення, а взагалі був відсутній на митній території України.

Разом з тим, перевірка первинної бухгалтерської звітності (документації) позивача показала, що оприбуткування на баланс підприємства товару «ДП Л-0,2-62" у кількості 4 985 100 кг., відбувалось по рахунку 281 згідно прибуткової накладної від 29.10.09 № ПН-0001724. Крім того, згідно з видатковими накладними № РН-0000076 від 09.11.09 (об'єм - 3 152 102 кг), № РН-0000077 від 13.11.09 (об'єм - 321 984 кг.), № РН-0000071 від 23.11.09 (об'єм. 1 511 014 кг) встановлено реалізацію товару, загальний обсяг якого відповідає обсягу оприбуткування. Проте, виконання даних операцій здійснювалось без наявності товару.

Станом на 22.02.10, взаєморозрахунки між позивачем та компанією «OP Eximenergo Limited» за зовнішньоекономічним контрактом від 05.10.09 № FC 051009 становить: дебет 2075 005,61 USD та кредит - 950 867,71 USD.

Таким чином, на момент оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»від 29.10.09 №124000017/2009/170497 товар у кількості 4 985 100 кг. був відсутній. У зв'язку з тим, що з 01.11.09 у відповідності до Закону України від 11.07.96 № 313/96-ВР „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" збільшувались ставки акцизного збору, позивач здійснив митне оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»№ 124000017/9/170497 від 29.10.09, без дотримання законодавства України з питань митної справи.

Щодо строків подачі ВМД після подання тимчасової ВМД при транспортуванні трубопровідним транспортом.

25.11.09 позивач звернувся до відповідача з листом №1488 (вх. ЕРМ від 26.11.09 №24672/6), де вказує на те, що «відповідно п. 2.3 абзац 5 Наказу ДМСУ від 30.12.2003 року № 932.

Застосування тимчасової декларації для декларування товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, не потребує переднього дозволу митного органу на випуск товарів у вільний обіг, за тимчасовою декларацією та здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відповідного виду товару».

Також, відповідно до п. 9 «Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом», затвердженого ПКМУ від 17.12.2003 року №1958 митному органу подається «Лист-зобов'язання про подання вантажної декларації і необхідних для митного оформлення нафтопродуктів документів у визначений цим Порядком строк», тобто зазначеними нормативними документами не передбачено попередньої подачі заяви на дозвіл на випуск товарів у вільний обіг, потребується лист-зобов'язання на момент подання тимчасової ВМД».

Однак, позивач самостійно визнав, те що «не передбачено попередньої подачі заяви на дозвіл на випуск товарів у вільний обіг, потребується лист - зобов'язання на момент подання тимчасової ВМД», чим підтвердив не дотримання вимоги ч.2 ст. 148 Митного кодексу України та п.9 Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17.12.03 № 1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом».

Таким чином, на момент митного оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»від 29.10.09 № 124000017/2009/170497 дії позивача не відповідали вимогам ст.82 та ч.2. ст.148 Митного кодексу України, п.4.1. Порядку № 932, п.9 Порядку № 1958 і як наслідок безпідставне застосування ставки акцизного збору (в розмірі 35 EUR/1000кг при декларуванні товару «ДП Л-0,2-62», що є порушенням cт.1 (в частині коду виробу за УКТЗЕД - 2710194500) Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»від 11.07.96 № 313/96-ВР .

Щодо правомірності податкових повідомлень рішень від 23.04.10 №13 та 14.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановлені законами терміни.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України №2181-111 та на підставі Акту перевірки від 30.03.10 №001/10/124000000/0031871186 позивачу надіслані податкові повідомлення від 23.04.10 №13 та №14 (далі - податкові повідомлення).

Зазначені повідомлення отримані позивачем 26.04.10, про що в матеріалах справи є відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Штрафні санкції у податкових повідомленнях розраховані у відповідності до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України №2181, а саме: у разі коли контролюючий самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти і такої суми.

Оскільки, з періоду на який припадає недоплата минуло п'ять та більше періодів (у відповідності до роз'яснення наданого листом ДМСУ від 23.02.07 №11/4-15/1877-ЕП під податковим періодом для цілей нарахування даних штрафних санкцій необхідно розуміти один календарний місяць) розмір штрафних санкцій зазначених у податкових повідомленнях становить 50 відсотків від сум недоплати визначених у Акті.

Визначена в податкових повідомленнях сума податкового зобов'язання (адміністративне оскарження податкових повідомлень не проводилось) не сплачена позивачем у встановлений законодавством строк.

14.05.10р. відповідно до п.3 Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 24.10.2001 р. N 1387, до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва регіональною митницею надіслано подання про здійснення заходів погашення податкового боргу через несплату платника (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни від 14.05.10 №11, №12 (лист ЕРМ від 14.05.10 №22/2-3731).

Абзацом 5 п.п. 5.2.4. п. 5.2 ст.5 Закону №2181-111 передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, у даному випадку податкові зобов'язання визначені у податкових повідомленнях вважаються неузгодженими у зв'язку з чим відповідачем відкликано подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни від 14.05.10 №11, №12 (лист із 03.06.10 №22/3-4579).

Таким чином, доводи позивача не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень форми „Р" від 23.04.10 №13, №14.

Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обгрунтування заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур