Ухвала суду № 106528524, 30.09.2022, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/312/22

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф.,

розглянувши заявупро самовідвідсудді усправі заподанням головногодержавного виконавцяВінницького відділудержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Хмельницький)Невмержицької ЯрославиАнатоліївни провизначення часткиборжника успільній суміснійвласності,

УСТАНОВИВ:

На розгляді у Вінницькому районному суді Вінницької області перебуває подання головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи,подання головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власностіпередано в провадження судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінській Ю.Ф.

30.09.2022 суддею Карпінською Ю.Ф. подано заяву про самовідвід у зв`язку із неможливістю брати участь в розгляді даного подання, оскільки 29.09.2022 судді Карпінській Ю.Ф. стали відомі обставини, що можуть викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості судді.

Так, 29.09.2022 судді Карпінській Ю.Ф., як головуючому по справі № 128/312/22, стало відомо про наявність скарги ОСОБА_1 стягувача за поданням головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власності, яка обґрунтована тим, що шість місяців по справі 128/312/22 помічник судді Середа Ю. і секретар Сінельник В. відкрито вимагають у нього матеріальну винагороду за проведення судових засідань і кінцевий результат розгляду справи. При його відмові надавати матеріальну винагороду справа відкладається через різні видумані підстави. Також в скарзі зазначив, що все це беззаконня відбувається за мовчазної згоди судді Карпінської Ю.Ф., підтверджує це тим, що 30.06.2022 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вимагали від нього написати заяву про розгляд справи за його відсутності, він не погоджувався, в результаті справу було перенесено.

Вказані обставини стали відомі головуючому по справі № 128/312/22 на підставі повідомлення помічника судді Сінельник В., яка змушена була надавати пояснення працівнику поліції з приводу скарги ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву судді Карпінської Ю.Ф. про самовідвід, доходжу такого висновку.

Статтею 1 Конституції Українипередбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Статтею 124 Конституції Українивстановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч. 1ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою статті 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях36,37,38цьогоКодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно доч.3ст.39ЦПК України,відвід повиненбути вмотивованимі заявленимпротягом десятиднів здня отриманняучасником справиухвали провідкриття провадженняу справі,але непізніше початкупідготовчого засіданняабо першогосудового засідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження.Самовідвід можебути заявленийне пізнішепочатку підготовчогозасідання абопершого судовогозасідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Оскільки судді Карпінській Ю.Ф. про обставини, що можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, стали відомі лише 29.09.2022, тому заяву про самовідвід було подано лише 29.09.2022.

Згідно зі ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Положеннями пункту 5Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №8від 13червня 2007року «Пронезалежність судовоївлади» роз`яснено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Таким чином, на основі зазначеного вище можна зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не зявляються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу під час об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Суб`єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості, є, наприклад, висловлювання голови суду по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу («Сандер проти Сполученого Королівства»); нереагування судді на расистські висловлювання присяжних («Ремлі проти Франції») тощо. Так, у рішенні у справі «Бушемі проти Італії» було визнано порушення суб`єктивного критерію неупередженості суддів, адже голова суду, в якому мала розглядатися справа, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі. З огляду на це ЄСПЛ наголосив, що судді при виконанні ними службових обов`язків мають бути стриманими, щоб гарантувати репутацію безстороннього судочинства.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При вирішенні, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на вищезазначені обставини, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду подання головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власності, для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

При цьому, у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід права учасників не порушуються.

За таких обставин суд вважає за необхідне передати матеріали даного подання до канцелярії Вінницького районного суду Вінницької області для визначення іншого судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,124 Конституції України, ст.ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.36, 39, 40, 41, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Юлії Федорівни про самовідвід задовольнити.

Відвести головуючого суддю Карпінську Юлію Федорівну по розгляду подання головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власності (справа № 128/312/22).

Матеріали подання головного державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Невмержицької Ярослави Анатоліївни про визначення частки боржника у спільній сумісній власності (справа № 128/312/22) передати до канцелярії Вінницького районного суду Вінницької області для визначення іншого судді Вінницького районного суду Вінницької області у порядку, встановленомустаттею 33ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА