Ухвала суду № 106528227, 28.09.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8387/22

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

28 вересня 2022 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондаренко Галина Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся із вказаною заявою до суду.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху із наступних причин.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 15.09.2021 по справі № 503/246/19, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник просить встановити факт його постійного проживання із сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити факт прийняття ним спадщини після смерті останнього, вказуючи на те, що він позбавлений можливості встановити такі юридичні факти у позасудовому порядку.

Разом із цим, до заяви ним не додано жодних доказів на підтвердження наведених ним обставин щодо неможливості встановлення вказаних юридичних фактів в позасудовому порядку, зокрема, доказів на підтвердження того, що до пред`явлення даної заяви до суду він зверталася до відповідних установ чи організацій (нотаріуса) за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому у цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови, як і не надано доказів, які б вказували на те, що права, свободи та законні інтересів заявника, за захистом яких він звернулася до суду, кимось порушені, не визнаються або оспорюються.

Таким чином, подана заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, згідно з якою позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, згідно із ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Розміри ставок судового збору визначені у ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу ч.1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, оскільки заявником заявлено дві вимоги, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження (про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про встановлення факту прийняття спадщини), при зверненні до суду із даною заявою йому слід було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. (по 496,20 грн. за кожну вимогу).

Разом із цим, як вбачається із додатків до заяви, заявником не додано документів про сплату ним судового збору у вказаному розмірі, як і не додано документів, які б вказували на наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондаренко Галина Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини.

Надати заявнику строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви відповідно до мотивувальної частини ухвали.

Роз`яснити заявникові, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Ковбасюк