Постанова № 10652704, 15.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2010 року 14:17 № 2а-4211/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про Визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення про результати розгляду первинної скарги

Представники: від позивача Громніцький Ю.П. (довіреність № 14-61 від 19.03.2010 р.)

від відповідача Риженкова К.В. (довіреність № 923/9/10-010 від 23.06.2009 р.)

15.06.2010 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(надалі - позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31.08.2009 р. №0001064120/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.10.2009 р. №12843/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач невірно дійшов до висновку про порушення позивачем вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 р. із змінами та доповненнями (далі Закон України №185/94-ВР), та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України №185/94-ВР, п. 6.3 Інструкції про порядок застосування сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 р. №110 до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11979302,52 грн.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд визнати протиправним (недійсним) та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31.08.2009 р. №0001064120/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.10.2009 р. №12843/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2010 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним (недійсним) та скасування рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.10.2009 р. №12843/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що ним правомірно встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.2 Закону України № 185/94-ВР та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ч. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України №185/94-ВР, п. 6.3 Інструкції про порядок застосування сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 р. №110 застосовано до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11979302,52 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Актом перевірки від 19.08.2009р. № 337/4120/20077720 “Про результати позапланової виїзної перевірки Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код 20077720) з питання дотримання вимог валютного законодавства за контрактом №14/198/08 від 14.03.2008р. з Компанією A.G.» (Швейцарія) відповідно до листа ВАТ«Державний ощадний банк України»від 06.07.2009р. №16/5-23-4821 та листа ЗАТ«Промінвестбанк»від 09.02.2009р. №20/05-981 за період з 14.03.2008р. по 12.08.2009р.” (далі - Акт перевірки), Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків встановила порушення Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» ч.1 ст.2 Закону України № 185/94-ВР.

На підставі зазначеного Акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2009 р. №0001064120/0.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оскаржила рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2009 № 0001064120/0 до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

02.11.2009 позивач отримав рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.10.2009 № 12843/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги, яким рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2009 № 0001064120/0 залишено без змін, а скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення.

Позивач заперечує проти прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та зазначає про протиправність встановлення відповідачем порушення позивачем вимог ч.1 ст.2 Закону України № 185/94-ВР та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11979302,52 грн. на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ч. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України №185/94-ВР, п. 6.3 Інструкції про порядок застосування сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 р. №110.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню зважаючи на наступне.

В Акті перевірки визначено, що перевіркою встановлено порушення ч.1 ст. 2 Закону України № 185/94, а саме несвоєчасне розмитнення позивачем частини імпортного природного газу на суму 128482705,88 доларів США згідно оформлених ВМД ІМ-40, відповідно до вимог чинного валютного законодавства.

У відповідності з вимогами п.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки , в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, підставою для не нарахування пені за імпортним договором є здійснення поставки товарів на користь резидента протягом 180 днів з дати здійснення авансового платежу за ці товари.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Контракту від 14.03.2008р. №14/198/08 купівлі-продажу природного газу в 2008році, укладеного між Національною акціонерною компанією«Нафтогаз України»та Компанією A.G.»(далі - Контракт), продавець приймає на себе зобовязання передати, а покупець прийняти в період з 1 січня 2008р. по 31 грудня 2008року природний газ на умовах DAF кордон Російська Федерація / Україна та/або кордон Республіка Білорусь / Україна (»2000) в пунктах поставки в кількості 49,8млрд.куб.м та оплатити на умовах даного Контракту.

Поставка на умовах DAF (відповідно до oterms»2000) поставка товару у розпорядження покупця в зазначеному місці поставки на кордоні в дату або строк, передбачений у договорі купівлі-продажу.

Згідно з п.3.6 Контракту, уповноважені представники суміжних газотранспортних компаній щоденно підписують добові технічні акти і щомісячно не пізніше 5-х днів після закінчення місяця поставки місячні технічні акти здачі-приймання газу, в яких зафіксовані обсяги поставленого/прийнятого газу та параметри якості.

Пунктом 3.7 Контракту передбачено, що щомісячні комерційні акти здачі-приймання газу підписуються продавцем та покупцем не пізніше 12-го числа місяця, наступного за місяцем поставки, на підставі щомісячних технічних актів здачі-приймання газу, підписаних уповноваженими представниками суміжних газотранспортних компаній на всіх газовимірювальних станціях.

Таким чином, сторонами зазначеного Контракту узгоджено, що поставка товару (природного газу) підтверджується відповідними технічними та комерційними актами здачі-приймання газу.

На підтвердження визначеного вище, у 2008році та січні 2009року між НАК«Нафтогаз України»та Компанією A.G.»підписані відповідні щомісячні технічні та комерційні акти здачі-приймання газу:

№ Дата і номер рахунку (інвойсу) Період здійснення платежів згідно інвойсу Дата і номер комерційного акту приймання-передачі газу Зміст операції Сума, дол.США

1. Інвойс від 23.04.2008 р. № 21/08 23.04.2008-23.04.2008 Акт здачі-приймання від 23.04.2008 р. № 01/08-RUE-K Поставка природного газу в січні 2008року 126541106,39

2. Інвойс від 23.04.2008 р. № 22/08 23.04.2008-23.04.2008 Акт здачі-приймання від 23.04.2008 р. № 02/08-RUE-K Поставка природного газу в лютому 2008року 304180623,53

3. Інвойс від 23.04.2008 р. № 23/08 23.04.2008-29.04.2008 Акт здачі-приймання від 23.04.2008 р. № 03/08-RUE-K Поставка природного газу в березні 2008року 947885453,63

4. Інвойс від 16.04.2008 р. № 24/08 30.04.2008-27.05.2008 Акт здачі-приймання від 19.05.2008 р. № 04/08-К Поставка природного газу в квітні 2008року 747185320,72

5. Інвойс від 30.04.2008 р. № 29/08 27.05.2008-25.06.2008 Акт здачі-приймання від 17.06.2008 р. № 05/08-К Поставка природного газу в травні 2008року 872974901,72

6. Інвойс від 30.05.2008 р. № 40/08

Інвойс від 15.07.2008 р. № 54/08 25.06.2008-29.07.2008

29.07.2008-29.07.2008 Акт здачі-приймання від 15.07.2008 р. № 06/08-К Поставка природного газу в червні 2008року 888194895,73

7. Інвойс від 23.06.2008 р. № 50/08 25.07.2008-25.07.2008 Акт здачі-приймання від 31.07.2008 р. № 07/1/08-К Поставка природного газу в липні 2008року 247011411,67

8. Інвойс від 23.06.2008 р. № 50/2/08

Інвойс від 08.08.2008 р. № 50/3/08 29.07.2008-29.08.2008

29.08.2008-29.08.2008 Акт здачі-приймання від 08.08.2008 р. № 07/2/08-К Поставка природного газу в липні 2008року 638638071,39

9. Інвойс від 17.07.2008 р. № 58/08 29.08.2008-15.10.2008 Акт здачі-приймання від 12.09.2008 р. № 08/08-К. Поставка природного газу в серпні 2008року 801721252,69

10. Інвойс від 18.08.2008 р. № 70/08 15.10.2008-17.12.2008 Акт здачі-приймання від 10.10.2008 р. № 09/08-К. Поставка природного газу в вересні 2008року 711904617,62

11. Інвойс від 30.09.2008 р. № 90/08 17.12.2008-23.12.2008 Акт здачі-приймання від 10.11.2008р. №10/08-К Поставка природного газу в жовтні 2008року 798579572,43

12. Інвойс від 23.10.2008 р. № 97/08 23.12.2008-30.12.2008 Акт здачі-приймання від 12.12.2008р. №11/08-К Поставка природного газу в листопаді 2008року 806738830,91

13. Інвойс від 26.11.2008 р. № 110/08 30.12.2008-30.12.2008 Акт здачі-приймання від 26.01.2009р. №12/08-К Поставка природного газу в грудні 2008року 600405532,25

Детальне підтвердження проведення платежів згідно вказаних вище інвойсів, що виставлялися Компанією KRENERGO A.G.»на адресу НАК "Нафтогаз України", із зазначенням номеру і дати платіжного документу та призначення платежу надане позивачем та міститься в матеріалах справи.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, часовий проміжок між датами проведення платежів та датами підписання актів приймання-передачі газу у жодному з випадків не перевищував встановлений ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»180-денний строк.

Крім того, згідно з п.5.1 Контракту оплата за природний газ, що постачається продавцем покупцю, здійснюється щомісячно на суму вартості місячного обсягу поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, в наступному порядку:

5.1.1. Продавець не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює виставлення рахунку покупцю, виходячи з місячного обсягу поставки і контрактної ціни природного газу.

5.1.2. Покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості місячного обсягу поставки, вказаної в рахунку продавця, не пізніше останнього дня поточного місяця поставки на підставі виставленого продавцем оригінала рахунку.

5.1.3. Кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки, у відповідності із погодженим розрахунком вартості газу із врахуванням фактичних обсягів поставки газу на підставі комерційного акту приймання-передачі газу, рахунку-фактури, що виставляється одночасно з комерційним актом на поставлений газ, з врахуванням фактично проведених платежів згідно цього Контракту.

5.1.4. Надлишково перерахована покупцем сума зараховується в рахунок платежів наступного місяця поставки.

Згідно з п.3.8 Контракту кількість газу, вказана в комерційному акті здачі-приймання газу, є підставою для проведення розрахунків. Отже, оплата газу здійснювалась виключно після його поставки.

Таким чином, поставка природного газу за Контрактом від 14.03.2008р. №14/198/08 здійснювалась не на умовах відстрочення поставки з моменту здійснення авансового платежу та без порушення 180-денного строку, передбаченого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Також, у відповідності зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення імпорту, зокрема, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому право власності на газ, відповідно до п.3.9 Контракту, переходить від продавця до покупця на умовах DAF кордон Російська Федерація / Україна та/або кордон Республіка Білорусь / Україна в пунктах поставки.

Отже, перехід права власності на газ до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»також підтверджується відповідними щомісячними комерційними актами здачі-приймання газу, які підписані між позивачем та Компанією NERGO A.G.».

Таким чином, оскільки сторони Контракту не обумовили залежність переходу права власності на газ від митного оформлення цього газу, то перехід права власності від Компанії A.G.»до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відбувався при підписанні щомісячних комерційних актів здачі-приймання газу.

Щодо суті терміну «момент перетину митного кордону України», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Порядок ввезення природного газу на митну територію України врегульований спеціальним митним законодавством України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом».

Згідно з п.6 зазначеної Постанови, газ, що переміщується через митний кордон України, перебуває під митним контролем під час ввезення з моменту його фактичного ввезення на митну територію України до моменту здійснення в повному обсязі митного оформлення.

Таким чином, здійснення митного контролю можливе тільки відносно тих обсягів природного газу, які фактично ввезені на митну територію України .

Відповідно, перебування природного газу під митним контролем без його фактичного ввезення в Україну неможливе. При цьому первинним є переміщення природного газу через митний кордон України на підставі акту прийому-передачі.

Зважаючи на викладене, природний газ вважається таким, що поступив на митну територію України (є фактично ввезеним в Україну) з моменту початку перебування його під митним контролем.

Правомірність висновку про надходження товару на митну територію України в разі перебування такого товару під митним контролем підтверджується також Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2008 р. у справі №К-8861/06 (№ 28/41) та Постановою Верховного Суду України від 14.01.2009 р. у цій же справі.

На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Указу Президента України від 21.01.1998р. №41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі»та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2007р. №1409 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», Національний банк України визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

Згідно з п.3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій з поставки природного газу), банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України в інших випадках після предявлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

В зазначеній Інструкції уповноваженим державним органом (Національним банком України) не визначено єдиного документу, за допомогою якого можливе зняття операції з контролю та який є єдиною підставою для не нарахування пені.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 07.06.2005р. у справі №27/129 де встановлює, що наявність вантажно-митної декларації є обовязковим документом для зняття з контролю імпортної операції у випадку, якщо вантажно-митна декларація за умовами контракту є обовязковим документом, який підтверджує факт виконання імпортної операції.

Аналогічним є висновок Вищого господарського суду України в Постанові від 27.07.2005р. у справі №27/125.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони Контракту не обумовили залежність переходу права власності на газ від митного оформлення цього газу.

Відповідно до п.3.7, 3.8 Контракту, документом, що засвідчує надходження газу є щомісячний комерційний акт приймання-передачі газу, який підписується продавцем та покупцем, кількість газу, вказана в комерційному акті здачі-приймання є кінцевою і вважається підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, наявність належним чином оформлених щомісячних комерційних актів приймання-передачі газу є документами, які згідно з умовами договору засвідчують здійснення нерезидентом поставки продукції (газу).

Таким чином, висновок відповідача про несвоєчасне розмитнення позивачем частини імпортного природного газу, в порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та як наслідок висновок про наявність підстав для нарахування штрафних санкцій є необґрунтованим.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за контрактом №14/198/08 від 14.03.2008р. з Компанією SUKRENERGO A.G.»(Швейцарія) відповідно до листа Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ «Промінвестбанк) № 20/05-981 від 09.02.2009 р. за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р . була складена довідка від 07.04.2009 № 122/41-20/20077720, якою не було встановлено порушень чинного валютного законодавства за період з 14.03.2008 р. по 01.12.2008, по яким в акті перевірки від 19.08.2009р. № 337/4120/20077720 такі порушення встановлено.

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обовязкових платежів) може бути здійснена позапланова виїзна перевірка. Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Тобто, за відсутності вищевказаних обставин, контролюючий орган не має права на проведення повторної перевірки субєкта господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди, які перевірено та складено акт чи довідку.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить висновку щодо неправомірного встановлення відповідачем порушення позивачем вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 р. із змінами та доповненнями (далі Закон України №185/94-ВР), та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11979302,52 грн. на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ч. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України №185/94-ВР, п. 6.3 Інструкції про порядок застосування сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 р. №110.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятого рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11979302,52 грн.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2009 р. №0001064120/0.

3. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору, присудити на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6. Код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 21.06.2010 р.