Постанова № 10652696, 04.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2010 року           17:14           № 2а-15642/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Предіум-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ТзОВ «Предіум-Інвест»»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки податковий орган дійшов до необґрунтованого висновку про безпідставність не віднесення відсотків по договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги до складу скоригованого валового доходу та відповідно його заниження, оскільки згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці і відповідно податковим органом невірно визначено об’єкт оподаткування. За отриману фінансову допомогу товариство придбало земельні ділянки, які передбачались для використання у господарській діяльності. Враховуючи, що згідно п.п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати, пов'язані з придбанням земельної ділянки, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації, а тому на думку позивача, витрати по сплаті відсотків за використання кредиту для придбання земельних ділянок повинні обліковуватись, як витрати з виплати відсотків за борговими зобов’язаннями, пов’язані з веденням господарської діяльності.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки в порушення положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товариство не включило до валового доходу умовно нараховані відсотки по договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Перевіркою встановлено, що за отримані кредитні кошти товариством було придбано земельні ділянки. Проте, товариство не визначилось яким чином вони будуть використовуватись. В перевіряємому періоді земельні ділянки фактично не використовувались товариством в господарській діяльності. Згідно пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті. А тому відповідач вважає, що підстав для віднесення сум сплачених відсотків за кредитом на покупку земельних ділянок до валових витрат у позивача не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 31.03.2009р. по 21.04.2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Предіум-інвест»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено Акт №242/23-7/34729397 від 24.04.2009 р.

На підставі отриманих даних податковим органом зроблено висновки про порушення ТзОВ «Предіум-інвест»пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107 355 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року 107 355 грн. Встановлено, що товариством у IV кварталі 2008 року до складу скоригованого валового доходу не включено умовно нараховані відсотки по договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 429420 грн., відповідно укладеного договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги укладеного між ТзОВ «Предіум-інвест»(позичальник) та ТзОВ «Іммобілен-груп»(займодавець) від 19.09.2008р. Відповідно до журналу-ордеру і відомостей по рахунку 6857 «Фінансова допомога»за IV квартал 2008 року станом на 31.12.2008 р. обліковується заборгованість по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги від 19.09.2008р. перед ТзОВ «Іммобілен-груп»на суму 14 415 450 грн. Розрахунок умовно нарахованих відсотків на суму неповерненої на кінець звітного періоду: 14 415 450 * 92 (дні фактичного користування такою фінансовою допомогою) * 12% (облікова ставка НБУ) / 365 = 436 018 грн.

За даними товариства в складі валового доходу по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги перед ТОВ «Іммобілен-груп»відображено 6 598 грн. За даними перевірки повинно бути відображено 436 018 грн.

29.04.2009р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003692307/0 яким ТзОВ «Предіум-Інвест»визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 107 355,0 грн., 21 471,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 128 826,0 грн.

Зазначене рішення оскаржувалось товариством до ДПІ у Печерському районі в адміністративному порядку, яка рішенням №32170/10/25-011 від 10.07.2009р. скаргу залишила без задоволення.

Також, зазначене рішення оскаржувалось до ДПА у м. Києві, яка рішенням №3872/10/25-114 від 17.09.2009р. ДПА у м. Києві залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В результаті цього, ТзОВ «Предіум-Інвест»звернулось зі скаргою до ДПА України, яка рішенням №12131/6/25-0115 від 25.11.2009р. залишила скаргу без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 32170/10/25-011 від 10.07.2009р. та рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві № 3872/10/25-114 від 17.09.2009р. залишені без змін.

Рішення мотивовані тим, що фактично понесені витрати ТОВ «Предіум-інвест»з виплати відсотків по банківському кредиту у сумі 10 403 592 грн. не пов'язані із господарською діяльністю скаржника, у зв'язку з чим немає підстав для віднесення їх до валових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що 01.03.2007р. між ТзОВ «Комерційний банк «Актив банк»та ТзОВ «Предіум-Інвест»укладено кредитний договір №0301/05, згідно якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 45 718 000,0 грн. для придбання земельних ділянок і на поточні потреби.

Позивачем було придбано земельні ділянки, які розташовані на території Бузівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 99,717 га. на суму 71576009,89 грн., які обліковуються в бухгалтерському обліку, як «капітальні інвестиції».

19.09.2008р. між ТзОВ «Предіум-Інвест»(позичальник) та ТзОВ «Іммобілен-груп»(позикодавець) укладено договір №ФД07/0908 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно якого позичальник отримав 14 415 450 грн.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими

Згідно п. 4.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) п.п. 4.1.1 Закону.

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Як зазначалось вище, за даними товариства, в складі валового доходу по договору про повернення безвідсоткової фінансової допомоги перед ТОВ «Іммобілен-груп»відображено 6 598 грн. За даними перевірки повинно бути відображено 436 018 грн.

Крім цього, встановлено, що ТзОВ „Предіум-інвест" здійснювало виплату відсотків, відповідно до кредитного договору від 01.03.2007р. для придбання земельних ділянок. В додатку №2.3 до довідки про загальну інформацію до акту перевірки визначено загальну суму сплачених відсотків в розмірі 14977,07 тис. грн. за використання кредитних коштів на придбання земельних ділянок, яка відображена товариством в бухгалтерському обліку та з яких товариством віднесено до складу валових витрат суму 4573,7 тис. грн.

Відповідно до пп. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Позивач зазначає те, що намірами товариства щодо придбаних земельних ділянок була їх здача в оренду та реалізація, що не суперечить статутній діяльності товариства, проте, пошук ймовірних орендарів та покупців потребував великого обсягу часу і в кінцевому результаті ці ділянки були відчужені товариством, а тому вважає, що весь час з моменту придбання земельних ділянок до моменту їх відчуження товариство здійснювало свою основну діяльність, намагалось отримати прибуток.

Згідно наданих пояснень в.о. директора позивача ОСОБА_1 від 21.04.2009р. №21/04 товариство не визначилось яким чином будуть використовуватись земельні ділянки, які були придбані за отримані кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді земельні ділянки фактично не використовувались в господарській діяльності, перевіркою було підтверджено фактично задекларовану суму витрат по нарахованим відсоткам, а не суму фактично нарахованих відсотків у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 4, 8 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість»затвердженого наказом Міністерства фінансів України №779 від 02.07.2007р. інвестиційна нерухомість —власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Операційна нерухомість —власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.

Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена.

Як зазначалось вище, позивач використав кредитні кошти на придбання земельних ділянок, які обліковуються на бухгалтерському рахунку «капітальні інвестиції». При ведені податкового обліку та складанні податкової звітності товариство самостійно визначає, які земельні ділянки будуть використовувати у господарський діяльності, а які ні. Виходячи з цього, товариство зобов'язано визначити суму відсотків за кредит, який фактично використано на придбання земельних ділянок, що у майбутньому приведе до отримання доходів у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Пунктами 4, 5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610/12484 від 26.04.2006р., фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу.

Відповідно до пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

Таким чином на підставі вищевикладеного, підстави для віднесення сум сплачених відсотків за кредитом на покупку земельних ділянок до валових витрат у позивача відсутні.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Д.О. Баранов