Постанова № 106524760, 29.09.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/462/22

№ провадження 3/624/202/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2022 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД № 1 ВП №1 Красноградського РВПГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого оператором ТОВ «Оператор ГТС України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 04.12.2003

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, роз`яснено

в с т а н о в и в:

До Кегичівського районного суду Харківської області з СПД № 1 ВП №1 Красноградського РВПГУ НП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №034522 від 22 липня 2022 року, за яким 22 липня 2022 року о 09-30 годині ОСОБА_1 керував скутером марки Йомаха без д/н/з по автодорозі вул. 1 Травня, смт. Кегичівка у стані алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, чим порушено вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Ці дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколу також вбачається, що документи у водія не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти протоколу заперечив, своєї вини не визнав, наполягав на тому, що скутером не керував. Пояснив, що того ранку побачив ОСОБА_2 яка стояла біля скутера, підійшов до неї. Скутером керував ОСОБА_3 , але його тоді поруч не було, ходив в магазин. Приїхали працівники поліції та склали протокол саме на нього.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що скутером керував саме він, пасажиром була ОСОБА_4 . Спочатку пояснював, що скутер зламався, наступного разу пояснив, що закінчилось пальне, зупинились по вул. 1 Травня, біля магазину «Колосок», що поруч з хлібзаводом. Пішов до магазину, що біля залізничного вокзалу та на заправку. Коли повертався, по дорозі його підібрав на автомобілі ОСОБА_5 . Біля скутера та Соні вже стояв ОСОБА_1 та працівники поліції. Спитав які в них проблеми. Отримав відповідь, що все гаразд, тому сів на скутер та поїхав.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є старшим дільничний ОП СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області, того ранку він на власному автомобілі рухався по вул. 1 Травня по напрямку залізничної станції. Попереду нього рухався скутер на якому за кермом був чоловік, яким потім виявився ОСОБА_1 пасажиром була жінка, потім з`ясувалось, що ця жінка є ОСОБА_4 . Під час руху пасажирка не втрималась та впала на проїжджу частину, що змусило його різко зупинити автомобіль. Коли підійшов до жінки, вона вже піднялася та сказала, що травм не отримала. Водій скутера також зупинився, мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому хотів їхати далі, а тому він забрав ключі у ОСОБА_1 та викликав працівників поліції. Сам повноважень на складання протоколів не має.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що власником скутера є ОСОБА_4 . Того ранку йому подзвонив працівник поліції ОСОБА_7 та сказав, щоб той приїхав забрав скутер. Тоді він зателефонував ОСОБА_3 , підібрав його по дорозі. Коли приїхали на місце разом з ОСОБА_8 стояла ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . На скутері поїхав ОСОБА_11 , а він забрав ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що на скутері їхала з ОСОБА_14 . По дорозі скутер зламався. ОСОБА_11 пішов в магазин, а вона залишилась біля скутера, пила пиво. До неї підійшов ОСОБА_15 , стояли разом біля скутера. Потім до них під`їхали працівники поліції. ОСОБА_15 скутером не керував. Повідомила, що зі скутера вона не падала.

Інспектор Парамонов С. у судовому засіданні пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_16 та повідомив про подію керування транспортним засобом в нетверезому стані. Ним відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, а ОСОБА_17 винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом без посвідчення водія.

Інспектор Бережний О.М. у судовому засіданні повідомив, що виїхали за повідомленням ОСОБА_18 . Ним була винесена постанова щодо ОСОБА_1 про керування скутером без водійського посвідчення, штраф сплачено.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків, суддя приходить до наступних висновків.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР України), передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наданими матеріалами адміністративного правопорушення.

Згідно роздруківки тесту газоаналізатору Alcotest 6810, прилад №ARBL-0853, результат тесту становить 3,38 проміле. ОСОБА_1 його не оспорював, поставив свій підпис.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які були записані з його слів інспектором поліції, вірність яких ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом, він повідомив, що 22.07.2022 близько 09-30 години рухався на своєму мопеді марки «Ямаха» по вул. 1 Травня в стані алкогольного сп`яніння не маючи при собі посвідчення водія.

Також в матеріалах справи містяться рапорти ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про подію керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та без водійського посвідчення у зв`язку з чим відносно водія складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до копії постанови серії БАБ 3495681 від 22.07.2022 ОСОБА_1 22.07.2022 о 09-30 години в смт. Кегичівка по вул. 1 Травня керував власним мопедом марки «Ямаха» не маючи при собі посвідчення водія. У зв`язку з чим на нього накладеного адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді 425 грн штрафу.

Згідно копії постанови ВП №69600001 про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2022 з ОСОБА_1 стягнуто штраф в сумі 850 грн на підставі постанови БАБ №495681 від 22.07.2022.

Щодо наданих свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 показань, суд зазначає, що свідки постійно плутались в показаннях намагаючись, викласти свої пояснення на користь невинуватості ОСОБА_1 . В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та свідки є між собою товаришами, мають кумівські стосунки, разом працюють, а тому в силу відносин, які між ними існують, суд має сумніви у їх об`єктивності, в тому числі враховуючи той факт, що їх пояснення не знаходять підтвердження в інших доказах справи, а тому вважає, що вони не можуть бути прийняті як достовірні та покладені в основу висновків суду щодо доведення винуватості особи щодо якої складено протокол.

Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, підтверджується результатом огляду на місці за допомогою технічного приладу, та самим ОСОБА_1 не заперечувався.

Керування скутером, крім протоколу, підтверджується рапортами, письмовим поясненням та постановою про накладення адміністративного стягнення за керування 27.07.2022 о 09-30 годині скутером без посвідчення водія, яку ОСОБА_1 не оскаржив, погодився з нею та сплатив штраф. А тому пояснення ОСОБА_1 щодо заперечення факту керування ним скутером, які спростовуються матеріалами справи та показаннями свідка ОСОБА_6 , суд трактує як бажання уникнути адміністративної відповідальності.

Отже в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Суд, враховуючи особу правопорушника, який офіційно працевлаштований, вперше притягується до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, вважає за необхідне піддати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності до адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд покладає на ОСОБА_1 сплату судового збору у відповідності до ст.40-1 КУпАП у розмірі 496,20 гривень.

Керуючись п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 24, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч 1 ст. 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківської обл/Харківська обл/21081300, Код класифікації доходів бюджету 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня вилучення водійського посвідчення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Крапівка