Рішення № 106523858, 30.09.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1567/22

Провадження № 2/484/741/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Первомайську Миколаївської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - виконавчий комітет Первомайської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , третя особа - Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 . Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, згодом цей шлюб був розірваний згідно рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.12.2011 (справа №2-2009, 2011), а дитина після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю ( ОСОБА_4 ) та знаходилася повністю на їх утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 після тривалої хвороби ОСОБА_4 померла, а дитина стала проживати однією сім`єю з бабусею, по лінії матері, - ОСОБА_3 . Відповідач участі у вихованні доньки не бере, не цікавиться її життям, матеріально не утримує, взагалі не приймає участі у житті дитини.

09.06.2022 ухвалою судді вищевказану позовну заву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача: виконавчого комітету Первомайської міської ради, як органу опіки та піклування, Костенко В.В. не з`явився, Надав через канцелярію суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, а також вказав, що підтримує позов у повному обсязі та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив до суду не наданий.

Представник третьої особи: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області Радзілевич С.А. у судове засідання не з`явилася.Надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.

Третя особа: ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. Надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у шлюбі, що був зареєстрований 25.11.2006 року у відділі РАЦСу по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №568.

Від даного шлюбу в них народилася донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.03.2007 відділом РАЦСу по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (а.с.9).

Згодом шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був розірваний згідно заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.12.2011 (справа №2-2009, 2011) (а.с.10), а дитина після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю - ОСОБА_4 та знаходилася повністю на їх утриманні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (мати дитини) померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09.11.2013 відділом ДРАЦСу по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області (а.с.11).

Після смерті матері дитина ( ОСОБА_1 ) стала проживати однією сім`єю з бабусею, по лінії матері, - ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 25.03.2021 (а.с.14).

Відповідач участі у вихованні доньки не бере, не цікавиться її життям, навчанням, станом здоров`я, матеріально не утримує та взагалі не приймає участі у житті дитини.

Дане підтверджується наступними документами: довідкою закладу дошкільної освіти ясла-садок №12 «Струмочок» від 26.03.2021 за №43 (а.с.15), довідкою-інформацією Первомайської ЗОШ №4 від 17.03.2021 (а.с.16); довідкою Первомайської гімназії № 2 від 22.12.2021 за №742 (а.с.17); характеристикою Первомайської гімназії №2 (а.с.18);

ОСОБА_3 (бабуся дитини) та неповнолітня ОСОБА_1 за місцем проживання характеризуються позитивно.

Згідно рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.05.2014 (справа №484/1524/14-ц, провадження №2/484/723/14) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки з усіх видів його доходу , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12-13).

За період з 01.07.2020 по 28.02.2021 ОСОБА_3 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 . Дане вбачається з довідки Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.03.2021 (а.с.23).

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно ч.3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Згідно висновку від 25.05.2022 за №1986/03-01-26 (а.с.6-7) орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до пунктів 1-3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідач залишив свою доньку ОСОБА_1 на утримання бабусі ОСОБА_3 , не забезпечує їй належних умов для проживання, не дбає про неї, отже ставиться до своїх батьківських обов`язків безвідповідально, належним чином не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини.

Суд вважає, що наведені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав в інтересах дитини з метою охорони її фізичного та психічного здоров`я, забезпечення нормального розвитку.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Крім того, в силу п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 263, 265, 272-273, 280, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчому комітету Первомайської міської ради Миколаївської області як органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 к.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повне найменування учасників справи та їх місце реєстрації:

Позивач: Виконавчий комітет Первомайської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ - 35926170, адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Управління у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, код ЄДРПОУ - 35926170, адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30.09.2022.

Суддя О.В.Мельничук