Постанова № 10652310, 01.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 6/559

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2009 року 08:52 № 2а-9281/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовом Заступник прокурора Дарницького району м. Києва

до Комунальне підприємство "Київське інвестиційне агенство"

про стягнення заборгованості у розмірі 138692,69грн.

за участю представників сторін:

позивач, Хмельницький С.Ю., довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка > прокуратура, Пахар Ю.С., довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка > відповідач, не прибув, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка > Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заступник прокурора Дарницького району м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство»про стягнення заборгованості в розмірі 138692,69 грн. та просив про забезпечення позову шляхом зупинення заборони вчиняти дії на банківському рахунку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2009 р. по справі № 2а-9281/09/2670 позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В ході судового розгляду позивач ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, подав уточнення до позовних вимог та просив стягнути з КП «Київське інвестиційне агентство»заборгованість у розмірі 233792,39 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача та прокуратури вказують на те, що відповідач має заборгованість по орендній платі з юридичних осіб згідно з даними декларації від 24.01.2009 р. № 750 на суму 147918,80 грн. та уточнюючого документу від 17.04.2008 р. № 24637 на суму 51360,70 грн. Суму, самостійно визначену, КП «Київське інвестиційне агентство»було погашено в розмірі 58700,00 грн., в т.ч. пені 504,74 грн. та з урахуванням переплати по особовому рахунку в розмірі 5691,60 грн. Тобто, вся сума самостійно визначена КП «Київське інвестиційне агентство», сплачено не в повному обсязі, в звязку з чим утворилася податкова заборгованість.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2009 р. просив закрити провадження у справі на підставі того, що даний спір не може розглядатися в суді адміністративної юрисдикції. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання в звязку з тим, що відповідно до п. 43 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках встановлених законом. При зверненні до суду позивач діяв у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Окрім того, представник відповідача проти наявності боргу не заперечував, однак вказував на те, що несплата виникла у звязку з не розрахунками з КП «Київське інвестиційне агентство» інших субєктів господарювання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «Київське інвестиційне агентство»(далі - відповідач) зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва, ЄДРПОУ 21655857 01.03.2006 р. за № 020445, внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, та взяте на податковий облік в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з 13.02.2008 р.

Позивачем було подано до суду позовну заяву відповідно до вимог якої, він просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 233 792,39 грн., яка виникла з наступних підстав.

На думку позивача, відповідно до пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., (надалі - Закон України №2181), платник податків зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання, визначеного ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації, встановленого законом.

Так, відповідачем було подано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності від 24.01.2009 р. за № 750 та уточнюючий розрахунок від 17.04.2008 р., в яких платник податків самостійно визначив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

В звязку з несплатою сум податкових зобовязань, у відповідача виник борг в розмірі 223792,39 грн. з орендної плати за землю, яка на день розгляду справи не погашені.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п.1.1. ст.1. Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань передбачено у п.п.4.1.1 статті 4 Закону України №2181, відповідно до якого, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Крім того, п.4.2.3. ст.4 Закону України №2181, передбачає обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності від 24.01.2009 р. за № 750 та уточнюючий розрахунок від 17.04.2008 р., в яких платник податків самостійно визначив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. Однак, відповідачем не сплачено заборгованість.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

На виконання вимог п.п.6.2. п.6.2. тс.6 Закону України №2181, відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/17 від 12.01.09 р. на суму 19988,75 грн. Податкова вимога була направлена поштою. У звязку з непогашенням боргу протягом місяця з дня направлення першої податкової вимоги на юридичну адресу відповідача, було направлено другу податкову вимогу №2/698 від 04.03.2009 р. на суму 75253,89 грн.

Податкові вимоги були направлені на адресу відповідача та отримані представником КП «Київське інвестиційне агентство».

Однак, після проведених позивачем дій сума боргу відповідачем не сплачена та складає 233792,39 грн.

Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним податкового зобовязання по податку на прибуток та комунального податку .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство» заборгованість в розмірі 233792,39 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство» (01004, м. Київ вул.. Терещенківська, 11-а, ЄДРПОУ 21655857, р/р 35443002004127 в Г УДК України у м. Києві) заборгованість в розмірі 233792,39 грн. (двісті тридцять три тисячі сімсот девяносто дві грн. 39 коп.) на р/р № 33213812700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 у банку ГУУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050200, стягувач Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (02068, м. Київ, вул.. О.Кошиця, 3).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.