Постанова № 10651857, 27.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 р. ,15 год. 40 хв. м. Львів № 2а-3388/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Руй Р.О.,

розглянувши справу за позовом

Державна податкова інспекція у Миколаївському районі Львівської області

до ПП "Ювірс"

про про стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Миколаївському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до ПП «Ювірс»про стягнення податкового боргу в сумі 5364,51 грн.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідачем подав податкові декларації в якій самостійно визначив податкове зобовязання з ПДВ, з податку на прибуток, що підлягає сплаті, а також подав податковий розрахунок по комунальному податку, має заборгованість зі сплати єдиного податку, що підлягають сплаті до бюджету. Узгоджені суми податкового зобовязання в граничний термін платником не сплачені, а тому є податковим боргом, що відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” підлягають стягненню за рахунок активів платника податків.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити, а справу розглядати буз участі уповноваженого представника.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надав, причини неявки суду не повідомив. Оскільки процесуальні права відповідача на участь у судовому засіданні були забезпечені, Суд розцінює його неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ПП «Ювірс»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, єдиного податку, комунального податку.

За несплату узгодженої суми податкових зобовязань відносно платника винесено податкові повідомлення-рішення форми, якими визначено суми податкового боргу, що підлягають сплаті, а саме:

-по податку на прибуток узгоджена сума становить 154,91 грн.- основний платіж визначений згідно поданої декларації на прибуток;

-по податку на додану вартість всього 5204,49 грн (4872,99 грн. основний платіж, який підлягає сплаті згідно податкових декларацій з ПДВ, штрафні санкції 331,10 грн. штрафні санкції визначені податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2009 р. № 0000651650/0, від 09.07.2009 р. № 0000851650/0, № 0000861650/0; пеня 0,40 грн. згідно довідки ДПІ у Миколаївському районі від 15.03.2010 р.);

-узгоджена сума податкового зобовязання по комунальному податку 1,22 грн.., визначений згідно податкового розрахунку комунального податку;

-узгоджена сума податкового зобовязання по сплаті єдиного податку 3,89 грн., в т.ч. штрафна санкція 3,89 грн, згідно корінця податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009 р. № 0000771511/0

Всього сума заборгованості платника податків перед бюджетом становить 5364,51 грн.

Винесені податкові повідомлення рішення по податкових зобовязаннях відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались, доказів зворотнього суду не надано. А тому нараховані суми є узгодженими, проте несплаченими в граничний термін, встановлений п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) та Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 1251-XII).

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.1.2 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковим боргом (недоїмкою)у відповідності до п.1.3 ст.1 згадуваного Закону вважається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно положень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп.4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

Відповідно до п.5.3.1 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податкови (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платників податків і підлягає сплаті. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутностіпротягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а"“в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до 5.4.1. Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

На виконанння п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, якою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ДПІ у Миколаївському районі було направлено на адресу ПП «Ювірс», що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення:

-першу податкову вимогу від 04.03.2009 р. № 1/120 ;

-другу податкову вимогу від 21.05.2009 р. № 2/235.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкового зобовязанння в розмірі 5364,51 грн. оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадане податкове зобовязання дійсно є податковим боргом.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Ювірс» (ідентифікаційний код 35968415, м. Новий Розділ, проспект Шевченка, буд. 28, кв. 58) на користь Державного бюджету України 5364 (пять тисяч триста шістдесят чотири) гривень 51 (пятдесят одну) копійку.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02 серпня 2010 року

Суддя Кравчук В.М.