Рішення № 106513707, 29.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Київ№640/4349/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року №00689610902, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки відповідачем було установлено наявність 262,79 літрів не облікованого скрапленого газу, у зв`язку з чим застосовано штрафні санкції. Водночас позивач зазначає про протиправність застосованих штрафний санкцій за порушення обліку запасів газу, оскільки висновки про фактичну кількість газу зроблені відповідачем на підставі даних рівнеміра Rochester Gauges International, Бельгія, який не є засобом вимірювальної техніки і не може використовуватися для точного обліку об`єму скрапленого газу у резервуарі, а тому сума штрафу розрахована не вірно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що представниками позивача під час проведення фактичної перевірки не надано доступ до показників лічильника, а також до блоку управління рівнемірів DELPHI 485/ALU/LPG/K, у зв`язку з чим сума штрафу розрахована на підставі співставлення даних Х-звіту РРО №16097 та інформації, отриманої після проведеної інвентаризації залишків газу з врахуванням даних рівнеміра Rochester Gauges International.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проводилась фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» за адресою: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія між вул. Першого Травня та вул. Автотранспортною.

Фактична перевірка позивача здійснена на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 10 червня 2021 року № 4765-п.

Перед початком перевірки представника ТОВ «Київ Інвест Груп» Пилипець Андрія Сергійовича ознайомлено з направленнями на перевірку, службовими посвідченнями та вручено копію наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 10 червня 2021 року №4765-п.

В ході перевірки, з метою зняття фактичних залишків пального, начальнику АГЗП Пилипець А.С. вручено запит від 19 липня 2021 року № б/н з вимогою провести 19 липня 2021 року інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та зняття залишків пального, яке знаходиться у власних та/або орендованих ТОВ «Київ Інвест Груп» місцях зберігання.

Водночас при проведенні інвентаризації залишків газу скрапленого на АГЗП, начальником ОСОБА_1 , як зауважив відповідач, відмовлено у доступі до показників блоку управління (консолі) рівнемірів DELPHI 485/ALU/DP/LPG/K, та запропоновано інформацію з рівномірів-лічильників у вигляді фото.

В подальшому, проведено 19 липня 2021 року о 17:00 зняття фактичних залишків газу скрапленого за допомогою показників відсоткомірів, а відповідно до надісланої представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» на VIBER фотографії, показники консолі містять інформацію станом на 17:51 від 19 липня 2021 року.

Начальник АГЗП Пилипець АС. від підпису в акті зняття залишків пального відмовився, про що складено відповідний акт.

Згідно даних Х-звіту РРО № 16097, станом на 17:00 19 липня 2021 року на АГЗП залишки газу скрапленого складають 5 335,08 л.

За результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей перевіркою встановлено, що різнипя між фактичними залишками газу скрапленого згідно даних Х-звіту РРО, складає (з урахуванням похибки вимірювання) - 262,79 л.

Тобто, на АГЗП за адресою: м. Київ, вул. Харченка Євгенія (колишня Леніна) між вул. Першого Травня та вул. Автотранспортною встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації 262,79 л. газу скрапленого (код УКТ ЗЕД -- 2711139700) загальною вартістю - 4 123,18 грн., що не підтверджено будь-якими документам, що посвідчують походження даного товару, та згідно яких здійснюється первинний облік.

В той же час, на виконання вимог запиту від 19 липня 2021 року позивачем 20 липня 2021 року надано відповідь на зазначений запит з відповідними підтверджуючими документами щодо належного обліку скрапленого газу на АГЗП за адресою: м. Київ, вул. Харченка Євгенія (колишня Леніна) між вул. Першого Травня та вул. Автотранспортною.

За результатами перевірки складено Акт від 29 липня 2021 року № 59310/Ж5/26-15-09- 02/38744775.

Позивачем подано заперечення на акт від 29 липня 2021 року № 59310/Ж5/26-15-09- 02/38744775.

Головним управлінням ДПС у м. Києві листом від 07 вересня 2021 року №25020/І/26-15-09-02-16 повідомило позивача про залишення заперечень без задоволення, а висновки акту без змін.

Позивачем 20 вересня 2021 року отримано податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року №006896109025, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 8246,36 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач 28 вересня 2021 року оскаржив податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року №006896109025 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 21 січня 2022 року №1202/6/99-00-06-03-01-06 залишено скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року №006896109025 - без змін.

Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Підпунктом 19-1.1.17 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як передбачено підпунктами 20.1.10, 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За змістом підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (стаття 9 Закону №996-XIV).

За змістом пунктів 12,13 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За приписами статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу зазначеного вбачається, що суб`єкти господарювання можуть здійснювати реалізацію лише тих товарів, запаси яких обліковуються ними за місцем зберігання або реалізації цих товарів. При цьому, у разі встановлення контролюючими органами факту реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку до таких суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами їхньої реалізації.

Як убачається з матеріалів справи, контролюючим органом в ході проведення перевірки за участі начальника АГЗП Пилипця А.С. складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті від 19 липня 2021 року (начальник АГЗП Пилипець А.С. від підписання акту відмовився), який є невід`ємним додатком до акту перевірки №59310/Ж5/26-15-09-02/38744775 від 29 липня 2021 року.

В акті зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті від 19 липня 2021 року зазначено ціну реалізації за 1 літр газу скрапленого 15 грн. 69 коп., а також наповненість двох резервуарів ємністю 4626 літрів та 4621 на 59% та 57%.

За результатами співставлення залишків, зазначених в Х-звіті від 16 год. 58 хв. 19 липня 2021 року та фактичних залишків газу скрапленого, згідно акту зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті від 19 липня 2021 року, з урахуванням допустимої похибки, згідно Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 року №332, перевіряючими зроблено висновок про наявність 262,79 літрів газу скрапленого, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного контролюючим органом розраховано вартість необлікованого скрапленого газу, яка склала 4123,18 грн та на підставі цієї суми штрафні санкції застосовані у подвійному її розмірі 8246,36 грн.

З даного приводу суд наголошує на наступному.

З положень статті 20 Закону № 265/95-ВР убачається, що розмір штрафних санкцій за реалізацію товару, який не облікований за місцем реалізації та зберігання у встановленому порядку напряму залежить від кількості цього товару та його ціни.

Отже, у такому разі, для надання оцінки правомірності визначення розміру застосованих до позивача штрафних санкції необхідно перевірити правильність розрахованого відповідачем обсягу залишку необлікованого скрапленого газу на торгівельному об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» та ціни його реалізації.

З матеріалів справи убачається, що при визначенні розміру штрафних санкцій відповідач виходив з того, що на торгівельному об`єкті позивача наявні 262,79 літрів необлікованого скрапленого газу загальною вартістю 4123,18 грн (262,79 літрів * ціну 1 літра - 15,69 грн).

Указані висновки посадових осіб ГУ ДПС в м. Києві були здійснені на підставі акта зняття залишків товарних запасів на торгівельному об`єкті, в якому зафіксовано наявність двох ємностей об`ємом 4626 літрів та 4621 на 59% та 57%.

Водночас у пункті 2.2.14. «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» Акта перевірки зазначено, що працівниками ГУ ДПС в м. Києві встановлено фактичний залишок скрапленого газу в об`ємі 5626 літр, при цьому залишок скрапленого газу згідно з Х-звітом повинен був складати 5335,08 літрів.

Таким чином, посадові особи контролюючого органу віднявши кількість літрів фактичного залишку скрапленого газу від залишку зазначеного в Х-звіті дійшли висновку, що об`єм необлікованого скрапленого газу на торгівельному об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» складає 262,79 літрів ((5626-5335,08)-28,13 (відносна похибка вимірювання)=262,79).

Як вбачається з матеріалів справи на торгівельному об`єкті позивача наявні дві ємності об`ємом 4626 літрів та 4621 літрів, тобто загальний об`єм цих ємностей складає 9247 літрів.

У акті зняття залишків товарних запасів на торгівельному об`єкті зафіксовано те, що ємності №1 та №2 заповнені скрапленим газом на 59% та 57%.

Отже, із зазначеного можна дійти висновку, що фактичний об`єм скрапленого газу складав: у ємності №1 2729,34 літри (59% від 4626), у ємності №2 2633,97 літрів (57% від 4621), загальний об`єм при цьому склав 5363,31 літрів.

Таким чином, посадові особи контролюючого органу, зазначивши про фактичне заповнення ємностей №1 і №2 на 59% та 57% неправильно визначили кількість літрів фактичного залишку скрапленого газу, вказавши його об`єм у розмірі 5626 літр.

Відповідно до пункту 230.1.4. статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Окрім цього, суд звертає увагу, що для правильного визначення розміру штрафних санкцій за одиницю вимірювання фактичного залишку скрапленого газу необхідно брати саме кількість такого газу у літрах, що також прямо вбачається з бланку акта зняття залишків товарних запасів на торгівельному об`єкті, в якому у відповідній колонці необхідно зазначати кількість товару у: штуках, кілограмах або літрах.

Проте, як установлено з матеріалів справи, під час проведення перевірки висновки про фактичну кількість залишку скрапленого газу на торгівельному об`єкті позивача здійснені відповідачем на підставі даних рівнеміра Rochester Gauges International, Бельгія, який є вбудованим у резервуар поплавковим пристроєм, що показує наповненість резервуара у відсотках по шкалі від 5% до 95% і призначений для відстеження наповнення резервуару при заправці з транспортної ємності.

Також у матеріалах справи наявний лист ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДРТ» від 21 липня 2020 року №400-20/15, згідно якого поплавковий пристрій типу Rochester вбудований в резервуар є індикатором, а не рівнеміром. Такий пристрій не виконує функції рівнеміра-лічильника та не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів». Поплавкові пристрої типу Rochester ніколи не проходили оцінку відповідності у зв`язку з чим не можуть бути піддані повірці. Крім того, вони не можуть бути піддані калібруванню тому, що не є засобами вимірювальної техніки.

Стосовно доводів представника відповідача про відмову в доступі до даних рівноміра-лічильника DELPHI 485/ALU/DP/LPG/K, який має дистанційний дисплей, суд наголошує на наступному.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

З аналізу зазначеного вбачається, що суб`єкти господарювання можуть здійснювати реалізацію лише тих товарів, запаси яких обліковуються ними за місцем зберігання або реалізації цих товарів. При цьому, у разі встановлення контролюючими органами факту реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку до таких суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами їхньої реалізації.

Однак, суд вказує, що для встановлення факту реалізації необлікованого товару має бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31 травня 2019 року по справі № 809/1253/16.

Як вказує представник відповідача, позивачем під час перевірки не було надано доступу до показань рівноміра-лічильника, DELPHI 485/ALU/DP/LPG/K, який має дистанційний дисплей, а лише надано фото, яке направлено на «Вайбер» вже після проведення перевірки.

Втім, суд не погоджується із такими висновками контролюючого органу, з огляду на приписи пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим орган витребовувались документи у позивача станом на 19 липня 2021 року та зауважено про можливість застосування до позивача заходів, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України.

Позивачем вимоги запиту від 19 липня 2021 року виконано, що підтверджується листом від 20 липня 2021 року, яким надано докази в підтвердження залишків, наявних станом на 19 липня 2021 року.

Доказів, які підтверджують здійснення податковим органом дій щодо встановлення товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об`єкті), а також витребування відповідних документів, саме на такий товар матеріали справи не містять.

Більше того, відсутні докази в підтвердження застосування до позивача заходів, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, а тому вбачається, що контролюючим органом були прийняті докази, надані позивачем з листом від 20 липня 2021 року.

Означене вказує на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів через ненадання останнім первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів.

При цьому, суд зауважує, що вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, які визначені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Суд додатково зазначає, що матеріали фактичної перевірки, зокрема акт перевірки не містить доказів того, що контролюючим органом були здійснені дії, направлені на встановлення залишків товарних запасів, що окремо вказує на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів

Враховуючи вказане суд зазначає, що без належного встановлення факту наявності у позивача не облікованого товару та його кількості на момент здійснення перевірки, застосування до позивача штрафних санкцій, розмір яких напряму залежить від кількості такого товару та його ціни, є неможливим.

Таким чином, суд доходить висновку, що акт перевірки не містить будь-яких доказів, які могли б свідчити про не ведення або неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів, а тому податкове повідомлення-рішення №00689610902 від 14 вересня 2021 року, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» штрафні санкції, є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року №00689610902, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 72, офіс 147, код ЄДРПОУ 38744775) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко