Рішення № 106511705, 26.09.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4040/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного правління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 163950017325 від 05.04.2022 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_1 , з 22 лютого 2022 року, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 2013-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. Однак, рішенням № 163950017325 від 05.04.2022 року відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв`язку з недосягненням 50 років. Позивач вважає, що вказане рішення відповідача є незаконним, порушує її права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4040/22; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

10.05.2022 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не досягла пенсійного віку. Також у відзиві представник відповідача заявив клопотання про заміну первісного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки рішення від 05.04.2022 №163950017325 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах прийнято саме ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалося, у визначений судом строк відзив до суду не подано.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

22 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась із відповідною заявою до ГУПФУ в Полтавській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, із додатком переліку необхідних документів.

Зауважень стосовно форми звернення, обсягу матеріалів звернення пенсійним органом не висловлено, наявності явних та очевидних дефектів у поданих документах не виявлено.

Враховуючи екстериторіальний принцип розгляду документів заяву позивача згідно даних ІКІС Пенсійного фонду України було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та відповідно прийнято рішення від 05.04.2022 №163950017325 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку із недосягненням позивачем необхідного віку, передбаченого п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки вік заявника 45 років, призначення пенсії можливе після досягнення віку 50 років. Цим рішенням встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років, 03 місяці 25 днів, у тому числі на пільгових умовах по списку №1 становить - 8 років 0 місяців 24 дні.

Не погодившись із рішенням ГУПФУ Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.а) ст.13 Закону №1788-XII (в редакції Закону станом на 16.10.2012 року) а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII до Закону №1788-XII внесено зміни та статтю 13 та деякі інші норми викладено в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 (справа №1-5/2018 (746/15)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В рішенні вказано, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

В рішенні Конституційного Суду вказано, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а саме 22.02.2022 , позивачу виповнилося 45 років.

Позивач мала стаж 27 років 03 місяців 25 днів, в тому числі робота за списком №1 08 років 0 місяців 24 дні, що відповідачем підтверджено в своєму відзиві та не заперечувалось в оскаржуваному рішенні.

Позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заяву про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення від 05.04.2022 №163950017325, яким відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах через те, що вік заявниці 45 років, а призначення такої пенсії, на думку відповідача, можливе з 50-ти років.

Судом встановлено, що позивач разом із заявою подала наявні в неї документи та довідки, що підтверджують стаж за Списком №1. Дані документи відповідачем прийняті, стаж за Списком №1 (08 років 0 місяців 124 дні) визнаний.

В ході розгляду справи судом встановлено, що спір між сторонами полягає лише в досягненні віку з якого наступає право на отримання вказаної пенсії на пільгових умовах.

На разі, як встановлено судом та описано вище, діє редакція п.а) ст.13 Закону №1788-XII (в редакції Закону станом на 16.10.2012 року), відповідно до якого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідач у відзиві на позов посилався на те, що Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено інші норми регулювання даних правовідносин.

Так, згідно пп.1 п.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Дана редакція набрала чинності 11.10.2017 року.

Враховуючи викладене, на разі існують два нормативно-правові акти що визначають різні умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та припускають множинне тлумачення прав особи, яка претендує на призначення такої пенсії, а тому з огляду на практику Європейського Суду з прав людини, в такому випадку належить застосувати найбільш сприятливий для такої особи підхід (Рішення "Щокін проти України", "Серков проти України").

В частині легітимних очікувань висловився і Конституційний Суд України (рішення від 23 січня 2020 року №1-р/2020 (справа №1-5/2018 (746/15)), який вказав, що зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

З огляду на вищенаведене, правова норма, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана Конституційним Судом України неконституційною, або дублює таку правову норму (незалежно від періоду її прийняття та виду нормативного акту, в якому вона втілена), не підлягає застосуванню. У такому разі суд застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Водночас у контексті предмету спору юридична позиція, викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, застосовується також при оцінці змін до Закону № 1058-IV, які регламентують спірні правовідносини та рішення відповідача.

Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в рішенні від 21 квітня 2021 року (справа №360/3611/20, адміністративне провадження №Пз/9901/32/20).

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку належить до застосування саме п.а) ст.13 Закону №1788-XII (в редакції Закону станом на 16.10.2012 року), в тому числі, прийнятий в часі раніше, а не пп.1 п.2 ст.114 Закону №1058-IV редакції 11.10.2017 року.

Судом встановлено, що на момент звернення до відповідача за заявою про призначення пенсії, позивач досягла віку 45 років, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав недосягнення заявницею відповідного віку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи в позовній заяві позивачем ставиться питання, зокрема, щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 22 лютого 2022 року.

Проте, як було встановлено судом під час розгляду справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.04.2022 №163950017325 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.04.2022 року №163950017325 щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, визнати протиправним та скасувати.

Що стосується дати, з якої позивачу має бути призначена пенсія, то суд зауважує, що за приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІVвбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що 45-річного віку, який є достатнім для призначення даного виду пенсії, позивач набула 09.11.2021 року. Із заявою про призначення пенсії звернулася 22.02.2022 року, тобто після сплину трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

Отже, враховуючи норми пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія повинна бути призначена позивачу з дня звернення до пенсійного органу, тобто з 22.02.2022.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдань суду як державної правозахисної інституції, а також зважаючи на відсутність будь-яких заперечень пенсійного органу з приводу наявності у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу за Списком №1, суд дійшов висновку, що необхідним є зобов`язати ГУПФУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" саме з 22.02.2022, тобто з дня звернення за пенсією.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, буд.1, м. Суми, Сумська область, 40030, ідентифікаційний код 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05 квітня 2022 року №163950017325.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 22 лютого 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя С.С. Бойко