Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/10282/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції;
-зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з 25.11.2021 по час виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він з 27.11.1997 по 07.05.1999 та з 20.09.1999 по 09.08.2006 проходив військову службу в Збройних силах України, з 08.04.2008 по 13.09.2021 (13років 05місяців 05днів) - в органах податкової міліції Державної фіскальної служби та на момент звільнення спеціальний стаж роботи (вислуга років) в органах податкової поліції становив у пільговому обчисленні- 23 роки 1місяць 11днів, в календарному обчисленні - 21рік 09місяців 5днів, з яких 13років 05місяців 05днів (з 08.04.2008 по 13.09.2021) - вислуга років в підрозділах податкової міліції Державної фіскальної служби. Наказом ГУНП у Львівській області №19/56 о/с дск від 25.11.2021 позивача прийнято на службу до органів Національної поліції, де зазначено усі належні розрахунки щодо виплати надбавки за стаж служби в поліції. 29.04.2022 позивач звернувся із запитом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про отримання публічної інформації про його стаж служби (вислугу років) в поліції, проте, листом №343/19/01-2022 від 06.05.2022 позивача було повідомлено, що його стаж служби в поліції станом на 25.11.2021 становить 08років 03місяці 05днів. Вважаючи, що йому протиправно не враховано до стажу період роботи у податковій поліції 13років 05 місяців 05днів звернувся із заявою від 28.05.2022 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зарахування стажу служби в органах державної податкової служби до стажу служби в поліції, оскільки стаж служби в поліції надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Однак, листом за вих.№497/19/01-2022 від 11.06.2022 позивача повідомлено, що відповідно до ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в органах податкової міліції не зараховується до стажу служби в поліції. На думку позивача, оскільки служба в податковій міліції здійснювалася у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватися до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, провадження №К/9901/6149/20. Таким чином, не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу його служби в поліції періоду служби в податковій міліції з 08.04.2008 по 13.09.2021, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.08.2022 відкрито провадження у справі за даним позовом, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
На виконання ухвали суду представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзиви обґрунтований тим, що позиція позивача щодо віднесення часу його безпосередньої служби в податковій міліції до стажу служби в Національній поліції України, з посиланням на те, що вона прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ, є безпідставною, не обґрунтованою і такою, що не відповідає законодавству, оскільки в переліку періодів служби, які включаються до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» податкова міліція не включається. Відповідач наголошує, що жодний нормативно-правовий акт не відносить органи державної податкової служби до органів внутрішніх справ, а навпаки, зважаючи на завдання та функції вказаних державних органів чітко їх розділяє, а поняття «вислуга років», яке застосовується в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - є тотожним поняттю «вислуга років у поліції», яке згадується у частині 4 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та відмінним від поняття «стаж служби в поліції» (частина 1 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»), яке має значення для права на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, але безпосередньо не впливає на пенсійні виплати. Таким чином, відповідачем з дотриманням вимог законодавства не зараховано стаж роботи позивача у податковій міліції до стажу роботи у поліції. Зазначає, що подібний висновок відповідає правовій позиці Верховного Суду, викладених в постановах від 19.11.2019 у справі №520/903/19 та від 31.03.2020 у справі №520/2067/19. У зв`язку з вищенаведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 з 08.04.2008 по 13.09.2021 (13років 05місяців 05днів) працював в органах податкової міліції Державної фіскальної служби.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №19/56 о/с дск від 25.11.2021 ОСОБА_1 з 25.11.2021 було призначено на посаду оперупововаженого 7-го відділу управління оперативної служби ГУНП, закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером (0183426) та присвоївши первинне спеціальне звання «старший сержант поліції», встановивши посадовий оклад у розмірі 2500,00грн., надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків та вислугу років для виплати надбавки за стаж служби в поліції, станом на 25.11.2021 08років 03місяці 05днів.
Позивач стверджує, що при обрахуванні трудового стажу в поліції, відповідачем не ураховано стаж роботи його в органах податкової поліції ДФС України у Львівській області з 08.04.2008 по 13.09.2021.
29.04.2022 позивач звернувся із запитом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про отримання публічної інформації про його стаж служби (вислугу років) в поліції.
Листом №343/19/01-2022 від 06.05.2022 позивача було повідомлено, що його стаж служби в поліції станом на 25.11.2021 становить 08років 03місяці 05днів.
Позивач звернувся із заявою від 28.05.2022 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зарахування стажу служби в органах державної податкової служби до стажу служби в поліції, оскільки стаж служби в поліції надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Листом за вих.№497/19/01-2022 від 11.06.2022 позивача повідомлено, що відповідно до ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в органах податкової міліції не зараховується до стажу служби в поліції.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу його служби в поліції періоду служби в податковій міліції з 08.04.2008 по 13.09.2021, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі за текстом - Закон №580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст.2 Закону №580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
За приписами частин 1, 2 статті 59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 78 Закону №580 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною 2 статті 78 Закону №580 встановлено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною 4 статті 78 Закону №580 передбачено, що Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 N 900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 доповнено абзацами 2 і 3 такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»».
З огляду на приписи п. 348.1 ст. 348 Податкового кодексу України, у редакції, чинній з 12.08.2012, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Згідно з п. 348.2 ст. 348 Податкового кодексу України, у редакції, чинній з 12.08.2012, завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
Відповідно до п. 353.1 ст. 353 Податкового кодексу України, у редакції, чинній з 12.08.2012, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
З огляду на п. 356.1 ст. 356 Податкового кодексу України, у редакції, чинній з 12.08.2012, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Згідно з статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-XII, який був чинний у період служби позивача у податковій міліції, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
У статті 21 вищезазначеного Закону вказано, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням.
Частина 1 статті 24 даного Закону визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та відповідно статті 26 Закону Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Крім того, Верховний Суд в своїй постанові зазначив, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 07 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.
У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Також, Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20 дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
За наведеного правового регулювання, ураховуючи правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18 та від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, суд зазначає, що стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 по справі №280/1546/21.
З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 08.04.2008 по 13.09.2021 позивач проходив службу в органах податкової міліції, що підтверджується записами №11-12 дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 , а також відповідними записами послужного списку ОСОБА_1 (особистий номер -2868106074).
Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 31.08.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » №134-о майора податкової міліції ОСОБА_1 (2868106071), старшого слідчого з особливо важливих справ контрольно-методичного відділу слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області, звільнено з 13 вересня 2021 року, виплативши йому компенсацію за невикористану відпустку за 2013рік у кількості 03 доби, за 2021рік у кількості 30діб, за додаткові оплачувані відпустки за 2018рік у кількості 14діб, за 2020рік у кількості 14діб, за 2021рік у кількості 14діб та одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», із змінами та доповненнями та статті 9 Закону України від 09 квітня 1992року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,.ja деяких інших осіб» по вислузі років 13 років 05 місяців 05днів.
Крім того, пунктом 2 вищезазначеного наказу, зокрема встановлено, що вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні - 21рік 09місяців 05днів, у пільговому обчисленні - 23роки 01місяць 11днів.
Згідно із пунктами 1, 2 та 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15.05.2008 №313 (надалі - Інструкція №313), ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.
Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які, зокрема, перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції.
Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» (надалі - Постанова №1716) визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.
Пунктом 2 Постанови №1716 встановлено поширити, зокрема, на осіб начальницького складу податкової міліції чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі по тексту - Постанова №393) та постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань» (надалі - Постанова №426).
Пунктом 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Отже, служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18.
Відповідно до частини 4 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У відповідності до пунктів 3-6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію» доповнено абзацами 2 та 3, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявну на момент прийняття позивача на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, є неправомірним.
Також, аналізуючи повноваження, завдання та функції податкової міліції, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 826/16143/18 дійшов висновку про те, що і податкова міліція і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Оскільки служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20 (провадження №К/9901/32459/20), від 11.11.2021 у справі №280/1546/21 (провадження № К/9901/29097/21).
Суд враховує, що законодавством, чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції, статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону №580 до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №520/903/19 та від 31.03.2020 у справі №520/2067/19 є необґрунтованим, оскільки не стосуються подібних правовідносин, так як предметом спору у цих справах було неврахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно відмінності понять «стаж служби в поліції» та «вислуга років» у поліції, позаяк спірним в справі є виключно питання зарахування відповідного періоду (стажу служби в податковій міліції) до стажу служби в поліції, а питання визначення вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років, не є предметом доказування у цій справі.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Суд встановив, що права позивача порушені не бездіяльністю відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу служби позивача, а саме діями щодо відмови у зарахуванні відповідного стажу, оформлені листом №343/19/01-2022 від 06.05.2022.
Відтак, суд з метою повного захисту прав позивача у відповідності до положень частини 2 статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати дії відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції, як протиправні.
Щодо позовних вимог в частині покладення на відповідача обов`язку зарахувати ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з 25.11.2021 по час виконання рішення суду, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд не захищає права та інтереси на майбутнє, а здійснює розгляд справи на підставі та в межах адміністративного позову, та захищає порушені права та інтереси, що відповідає ч. 2 ст. 9 КАС України.
З урахуванням п. п. 3,4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Для покладення на відповідача обов`язку вчинити певні дії, необхідним є встановлення під час розгляду справи протиправними дій, в даному випадку дії в частині не проведення перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з 25.11.2021 по час виконання рішення суду.
Як встановлено судом, відповідач взагалі відмовив у зарахуванні стажу служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції.
Тобто, перерахунок і виплата грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з 25.11.2021 (його правильність або неправильність) ще не впливають на права та інтереси позивача, невідомий їх розмір, через відсутність самого факту перерахунку.
За викладених обставин позовні вимоги в цій частині (встановлення порядку перерахунку) задоволенню не підлягають через їх передчасність.
В той же час, після проведення відповідних перерахунків та нарахування/ненарахування відповідних компенсацій позивач не позбавлений права оскаржити їх розмір до суду.
Для ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції та з урахуванням цієї вислуги провести перерахунок і виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 25.11.2021.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набула чинності для України 11.09.1997) «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява №27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж служби в податковій міліції за період з 08.04.2008 по 13.09.2021 до стажу служби в поліції та з урахуванням цієї вислуги провести перерахунок і виплатити грошове забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 25.11.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.
Судове рішення № 106511331, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/10282/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: