Рішення № 106510991, 28.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Київ№ 320/16656/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідачки 4 091, 95 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачкою обліковується узгоджений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 3147, 65 грн. та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 944, 30 грн. З метою погашення заборгованості, боржнику направлялась податкова вимога проте, податковий борг добровільно сплачений не був, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом в порядку частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України до органу реєстрації місця перебування та місця проживання, а саме до Володарської селищної ради було скеровано запит від 20.12.2021 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки як фізичної особи, який отриманий 28.12.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак від Володарської селищної ради відповіді на запит до суду не надійшло.

Копію вказаної ухвали надіслано учасникам справи, зокрема, позивачу засобами електронної пошти, яка отримана ним 20.12.2021, відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що свідчать наявні письмові докази. Проте від відповідачки до суду повернувся конверт з позначкою відділу поштового зв`язку «за місцем обслуговування».

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду із цим позовом, відповідачка мала податковий борг із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 3147, 65 грн. та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 944, 30 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування виникла внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи № 2886 від 02.05.2019, якою визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2018 рік на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 3147, 65 грн. та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 944, 30 грн.

Докази сплати зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з несплатою відповідачкою грошових зобов`язань ГУ ДПС у Київській області 05.08.2018 винесено податкову вимогу форми «Ф» № 249813-50, яку надіслано платникові податків.

Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов`язання є узгодженими.

У добровільному порядку заборгованість відповідачкою не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду із цим позовом, відповідачка має податковий борг у розмірі 4091, 95 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункту 49.1 статті 49 Кодексу).

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, сума податкових зобов`язань самостійно визначених платником податків в поданих деклараціях набула статусу податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до зазначених норм, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. З метою погашення податкового боргу відповідачці направлялась податкова вимога форми «Ф» від 05.08.2018 № 249813-50. Зазначена вимога отримана відповідачкою 28.08.2018, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.

При цьому відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідачка не надала.

Також відповідачкою не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення (часткового погашення) суми боргу.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідачки в розмірі 4 091, 95 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду цієї справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд уважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідачки не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) 4 091, 95 грн. (чотири тисячі дев`яносто одну гривню 95 копійок) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.