Рішення № 106510245, 29.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року Київ№ 320/11966/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач), в якому позивачка просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 06.11.2020 за № Ф-141727-51 про сплату позивачкою недоїмки в сумі 19 769, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана вимога їй не надсилалась та не отримувалась. Дізналась про неї лише з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Проте вона не має статусу фізичної особи-підприємця та, відповідно, не зобов`язана сплачувати пов`язані із цим обов`язкові платежі, у тому числі єдиний соціальний внесок. Отримує компенсаційні виплати по догляду за інвалідом І групи, яка не може виплачуватись фізичним особам підприємцям, не має будь-яких підстав вважати та припускати про її реєстрацію фізичною особою - підприємцем.

Ухвалою суду від 15.11.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що правонаступником відповідача Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377) є Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Вирішуючи питання щодо заміни відповідача правонаступником, суд виходив із такого.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі Постанова № 893), ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

30.09.2020 Державною податковою службою України видано наказ № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до пункту 1 якого утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Разом із тим, згідно з наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією 30.09.2020 внесено запис в ЄДР № 1000741030008085321 про державну реєстрацію філії (відокремленого підрозділу) Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797).

Згідно з вимогами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, суд уважає за можливе замінити відповідача на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797).

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Управлінні соціального забезпечення Бориспільської районної державної адміністрації і отримувала компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює/не вчиться і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку.

У матеріалах справи наявні довідки за 2017-2021 роки.

З постанови про відкриття виконавчого провадженням від 13.01.2021 № ВП 64102091 позивачці стало відомо, що стягнення коштів відбувається у зв`язку з надходженням до Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого документа вимоги Головного управління ДПС у Київській області Ф № 11727-51 від 06.11.2020 (далі вимога про сплату боргу (недоїмки).

Після звернення до Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачка отримала копію вимоги про сплату боргу (недоїмки).

З вимоги про сплату боргу (недоїмки) вбачається, що за позивачкою станом на 04.12.2020 рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 19769, 20 грн., сформованої на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Не погоджуючись із правомірністю прийнятого відповідачем рішення (вимоги), позивачка звернулась до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Вимогами пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 4 Закону № 2464-VI визначено перелік платників єдиного внеску. Пунктом 4 частини першої цієї статті до таких осіб віднесено фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

З 01 січня 2017 року пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За визначеннями, наведеними у пунктах 4, 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Отже, Законом № 2464-VI встановлено обов`язок фізичної особи-підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, сплачувати єдиний внесок незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов`язкового платежу прямо визначено Законом № 2464-VI і не залежить від подання чи неподання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, мінімальний страховий внесок у 2017 році становив 704, 00 грн. на місяць (3200, 00 грн. х 22%, де 3200, 00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року); мінімальний страховий внесок у 2018 році становив 819,06 грн. на місяць (3723, 00 грн. х 22%, де 3723, 00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2018 року); мінімальний страховий внесок у в 2019 році становив 918, 06 грн. (4173, 00 х 22%, де 4173 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року); у 2020 році становив 1039, 06 грн. (4723, 00 х 22%, де 4723 грн. розмір мінімальної заробітної плати).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2464-VI взяття як платників єдиного внеску осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Закон № 755-IV).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 755-IV відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення є підставою для взяття їх на облік в органах державної статистики, державної фіскальної служби та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Таким чином, взяття на облік контролюючим органом фізичної особи-підприємця здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію такої особи.

З матеріалів справи, а також відкритих джерел інформації щодо пошуку позивачки як фізичної особи-підприємця вбачається, що така інформація відсутня.

Будь-яких доказів того, що позивачка є фізичною-особою підприємцем відповідно до Закону № 755-IV матеріали справи не містять і суду не надано, так само як і не встановлено на підставі яких саме даних з інформаційної системи органу доходів і зборів відповідач зробив висновок про наявність у позивачки недоїмки по сплаті єдиного внеску і за який саме період.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивачка не була та не є офіційно зареєстрованим суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем (в т.ч. роботодавцем відносно інших фізичних осіб) та/або самозайнятою особою тощо в розумінні Закону № 755-VI та Закону № 2464-VI.

За таких обставин суд уважає, що відповідач протиправно нарахував боргу позивачці зі сплати ЄСВ, а отже оскаржувана вимога підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Згідно приписів пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Згідно з пунктом 11 розділу VI зазначеної Інструкції, органи доходів і зборів проводять списання недоїмки з єдиного внеску на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу доходів і зборів, у якому перебуває на обліку платник єдиного внеску, про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску за формою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції щомісяця протягом 10 робочих днів, що настають за місяцем, у якому надійшли документи, зазначені в пункті 10 цього розділу.

Рішення про списання боргу (недоїмки) долучається до справи платника та вноситься до інформаційної системи органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Відповідно до пункту 2 графи 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, у разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Згідно з пунктом 2 графи 1 розділу VI вказаного Порядку, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску.

Пунктом 3 графи 1 розділу VI зазначеного Порядку встановлено, що відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, сум списання податкового боргу здійснюється відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідного порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, сум списання заборгованості зі сплати єдиного внеску здійснюється відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.

З огляду на положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з метою ефективного захисту порушених прав та недопущення подальшого порушення прав, свобод і інтересів позивачки, суд доходить висновку про вихід за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання боргу (недоїмки) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та внести відповідне рішення про списання боргу (недоїмки) до інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами правомірності прийнятих рішень.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходив із такого.

У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 908, 00 грн. згідно з квитанцією № 39716 від 07.09.2021.

Суд, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачці 908, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 06.11.2020 № Ф-141727-51 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 19796, 20 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти рішення про списання боргу (недоїмки) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та внести відповідне рішення про списання боргу (недоїмки) до інформаційної системи органу доходів і зборів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А»).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.