Рішення № 106509698, 29.09.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/2387/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 , має РНОКПП НОМЕР_1 , із місцезнаходженням АДРЕСА_2 ., податковий борг у розмірі 122161,82 грн. по платежах: 50 18010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 94996,70 грн. 50 18010700 "земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 27165,12грн.".

У відповідності до статті 171 частин 3 та 4 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Зважаючи на те, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, а саме ОСОБА_1 , суд у відповідності до вимог статті 171 КАС України звернувся до відповідного органу реєстрації місця проживання вказаної особи із запитом від 05 липня 2022 року про надання Закарпатському окружному адміністративному суду протягом трьох днів з дня отримання звернення суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

25 липня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом було інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 липня 2022 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Зазначену ухвалу надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, у тому числі й відповідачеві на адресу вказану позивачем у позовній заяві.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке 29 липня 2022 року повернулося на адресу суду, відповідачем ухвалу про відкриття провадження було отримано 03 серпня 2022 року (а.с. 32).

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вимоги статті 162 частини 6 КАС України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

23 серпня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення. В даній заяві представник просить суд розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення у справі №260/2387/22 строком на дванадцять місяців зі сплатою суми податкового боргу рівними частинами (платежами), починаючи з першого числа місяця наступного після набрання рішенням законної сили. Дана заява аргументована тим, що позивач є пенсіонером та єдиним доходом відповідача на даний час є тільки пенсія у річному розмірі 56 101,10 грн, сума податкового боргу становить 122 161,82 грн, що більш як у 2 рази перевищує дохід відповідачки за останній рік. При цьому, неможливість негайного виконання рішення у добровільному порядку може призвести до звернення його до примусового виконання, що своєю чергою призведе до накопичення та збільшення заборгованості відповідача. Водночас, за умови розстрочення виконання такого рішення, відповідач зможе розподілити надмірний фінансовий тягар від погашення податкового боргу та забезпечити його своєчасне виконання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 122161,82 грн по платежах: 5018010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" та 5018010700 "Земельний податок з фізичних осіб". Вказаний боргу відповідачем не сплачений.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки встановлені Податковим кодексом України грошового зобов`язання по платежах 5018010200 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" та 5018010700 "Земельний податок з фізичних осіб" по податковим повідомленням-рішенням.

Позивачем було прийняті: податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року № 15640-5013-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 9055,04 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 18); податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2020 року № 15379-5033-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 9055,04 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 17 (на звороті)); повідомлення-рішення від 06 квітня 2021 року № 1605259-2403-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 9055,04 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 19 (на звороті)); податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року № 0017701-5013-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 27697,47 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 18 (на звороті)); податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року № 0017702-5013-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 169,99 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 18 (на звороті)); податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2020 року № 0022853-5033-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 32558,78 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 17); податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2020 року № 0022854-5033-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 476,33 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 17 (на звороті)); податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2021 року № 0217928-2403-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 539,11 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 19); податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2021 року № 0217929-2403-0701, яким нараховано суму грошового зобов`язання по платежу "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" у розмірі 335555,02 грн. Проте, сума грошового зобов`язання залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с. 19).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку і залишаються ним не сплаченими в повному обсязі, відтак, є узгодженими.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із статтею 266 пунктом 266.7 підпунктом 266.7.2 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до статті 266.10.1 ПКУ, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно зі статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.162 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу було надіслано відповідачу податкову вимогу від 15 лютого 2016 року № 468-23, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 8800016846711, яке повернуто без вручення органами поштового зв`язку (а.с. 20).

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 7, 9-16).

Згідно зі статтею 95 пунктом 95.2 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні докази сплати відповідачем даного податкового боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, такі відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Щодо питання про розстрочення виконання рішення суду, слід зазначити таке.

Відповідно до статті 246 частини 6 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні (стаття 372 частина 1 КАС України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями статті 378 частини 4 КАС України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

Суд враховує, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Представник відповідача подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення, оскільки сума боргу є великою та такою, що не може бути погашена через важкий фінансовий стан та мінімальні доходи відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 40).

У відповідності до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 7823198866831880 від 19 серпня 2022 року розмір пенсії позивач у період з серпня 2021 року по листопада 2021 року складав 4393,40 грн, з грудня 2021 року по лютий 2022 року 4561,40 грн, з березня 2022 року по квітнень 2022 року 4631,40 грн, за травень 2022 року 6122,40 грн, за червень 2022 року 4631,40, за липень 2022 року 4826,70 грн, всього пенсія позивача у річному розмірі складає 56 01,10 грн (а.с. 44 (на звороті)).

Сума податкового боргу становить 122161,82 грн, що більш як у 2 рази перевищує дохід відповідачки за останній рік.

Суд вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, в тому числі, запровадження на території України воєнного стану, що зумовлює неможливість виконання судового рішення у визначений держаним виконавцем строк.

При цьому, суд враховує, що боржник не ухиляється та не уникає виконання судового рішення, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати боргу.

Відтак, наведені відповідачем обставини, які свідчать про його скрутне фінансове становище, об`єктивно впливають на можливість виконання судового рішення, істотно ускладнюють його виконання.

Згідно положень статті 378 частини 5 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання цього рішення суду.

Застосоване судом законодавство використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у розмірі 122161,82 (сто двадцять дві тисячі сто шістдесят одна гривня 82 копійок) грн.

Розстрочити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) виконання рішення від 29 вересня 2022 року, що ухвалене у справі № 260/2387/22 строком на дванадцять місяців зі сплатою суми податкового боргу рівними частинами (платежами), починаючи з першого числа місяця наступного після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко