Рішення № 106509642, 15.09.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/1734/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Гавій Л.В.

за участі представників

позивач: Орос І.М., Йосипчук О.В.

відповідача: Олексій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 вересня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі виготовлено 28 вересня 2022 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі відповідач, ГУНП в Закарпатській області), яким просить:

1) Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Закарпатській області Я. Колесник від 16.04.2022 року № 652 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП" частково - в частині звільнення зі служби в поліції дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 ;

2) Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о начальника ГУНПв Закарпатській області І.Пеняк від 18.04.2022 року № 72 о/с частково - в частині звільнення зі служби в поліції дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 ;

3) Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з 19.04.2022 року;

4) Стягнути з ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за скоєння дисциплінарного проступку, грубого порушення вимог п.1 ч. 1 та п.2 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч. 1 ст.18, ч. 1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», ст.2, 9, 28, 40-1, 110, 284 КПК України, абзаців 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893. Позивач, вважає накази щодо його звільнення зі служби в поліції протиправними, такими, що грубо порушують його трудові права, а тому такі підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з Наказу № 652 від 16.04.2022 року, такий видано за результатами проведеного відносно позивача дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області в складі працівників УГІ ГУНП, УПД ГУНП та ВД ГУНП службового розслідування за недоліками виявлення мобільною групою під час перевірки службової діяльності відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП. Позивач стверджує, що не вчиняв жодного дисциплінарного проступку і безпідставно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а викладені у вищевказаному наказі обставини не є дисциплінарними проступками і такі не в повній мірі відповідають дійсності. Зазначає, що він є дисциплінованим і сумлінним працівником та жодного разу увесь час служби в поліції я не порушував Правил етичної поведінки та не притягався до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначає позивач, факт зберігання ним у сейфі подарунку від батька (алкогольного напою віскі «Джек Деніелс») не є дисциплінарним проступком і не тягне за собою жодної відповідальності, тому поставлено йому у вину безпідставно. Відповідачем в оскаржуваному наказі не обґрунтовано та не конкретизовано, яку ж норму чинного законодавства вказаним фактом позивач порушив, за що підлягав би дисциплінарній відповідальності. Навпаки, щоб не дискредитувати органи поліції, такий подарунок він тримав не у відкритому місці, а заховав у сейф. Вказана пляшка була запакованою.

Не є дисциплінарним проступком і факт виявлення у позивача в сейфі тютюнових виробів, а відповідачем в оскаржуваному наказі також жодним чином не обґрунтовано та не конкретизовано, яку ж норму чинного законодавства вказаним фактом позивач порушив. До того ж , звертає увагу суду на те, що ним було надано пояснення комісії з цього приводу, а саме вказано, що цигарки не його, а знаходилися вони в сейфі ще до отримання ним сейфу в користування.

Стосовно посилань у оскаржуваному наказі на закриття 12.04.2022 року ним, як дізнавачем, кримінальних проваджень № 42022072030000022, № 12022078170000008, № 12022078170000031 та № 12022078170000066 на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України, без проведення жодної слідчої дії з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, то це не відповідає дійсності. Прийняті ним (як дізнавачем) процесуальні рішення -вважає правильними, оскільки такі не скасовані.

Стосовно факту відсутності у матеріалах вказаних кримінальних проваджень постанов про закриття кримінального провадження, то що такі постанови були виготовлені ним в день прийняття процесуального рішення про закриття, однак в силу технічних моментів та великою завантаженістю, в тому числі і внаслідок введеного на території України воєнного стану, на момент перевірки не були долучені ним до вказаних матеріалів провадження. Після проведення перевірки такі одразу були підшиті до відповідних матеріалів кримінальних проваджень.

В даному випадку, в результаті вказаних фактів, не було порушено прав та інтересів жодних громадян та відповідно не заподіяно їм ніякої шкоди. Тому вказані факти не слід розцінювати як грубі дисциплінарні проступки, які б тягнули за собою найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції.

Крім цього, стверджує, що службове розслідування по фактам зазначеним в оскаржуваному наказі №652 від 16.04.2022 року проведено у порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарною комісією не було повідомлено позивача про час, дату та місце проведення засідання дисциплінарної комісії, а також не було ознайомлено ні з матеріалами дисциплінарної справи ні з висновком службового розслідування, чим порушено закріплене ст.18 Дисциплінарного статуту моє гарантоване право на захист.

Вказане підтверджує виключно упереджене ставлення до позивач дисциплінарної комісії та надуманість дисциплінарного проступку.

Ухвалою судді від 17.05.2022 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, в зв`язку з чим призначено підготовче судове засідання на 16.06.2022 року.

14.06.2022 року ГУНП в Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі з огляду на те, що виявлені під час перевірки недоліки під час розслідування кримінальних проваджень, допущені ОСОБА_1 , свідчать про грубе ігнорування ним норм кримінально-процесуального кодексу України, що регламентують дотримання вимог з питань розслідування та закриття кримінальних проваджень. Внаслідок легковажного відношення ОСОБА_1 до виконання своїх службових обов`язків під час розслідування кримінальних проваджень ним були допущені порушення конституційних прав громадян, визначених статтями 27, 41 Конституції України. Як з`ясовано у ході службового розслідування, незважаючи на введення воєнного стану в Україні (указ Президента України від 24.02.2022 року № 614/2022 «Про введення воєнного стану в Україні») та посиленого варіанту службової діяльності Національної поліції України (наказ Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», наказ ГУНП в Закарпатській області від 25.02.2022 року № 455 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру ГУНП в Закарпатській області в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності»), коли на поліцейського покладаються обов`язки із неухильного та чіткого виконання завдань, визначених частиною 1 статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» (забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги), ОСОБА_1 не проникнувшись серйозністю ситуації в державі, допустив грубі порушення службової та виконавської дисципліни, а також законності.

Ухвалою суду від 16.06.2022 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

В судовому засідання позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області.

Згідно наказу ГУНП в Закарпатській області від 16.04.2022 року № 652 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП», за скоєння дисциплінарного проступку та грубе порушення вимог п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІ, п. 1,2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 9, 28, 40-1, 110, 284 КПК України, абз. 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, що проявилося у зберіганні у службовому кабінеті алкогольних та тютюнових виробів, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, грубому порушені норм кримінального-процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян, неналежному виконанні службових обов`язків в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, перешкоджанні у проведенні службового розслідування, дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до п.7 ч. 3 ст. 13 розділу 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнено із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Закарпатській області від 18.04.2022 року № 72 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0116753), дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 18.04.2022 року.

Підставою для звільнення позивача слугував висновок від 16.04.2022 року службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області 16.04.2022 року.

У вказаному висновку зазначено, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що у діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що проявилося у зберіганні у службовому кабінеті алкогольних тютюнових виробів, порушення етичних норм поведінки поліцейського, грубому порушенні норм кримінального-процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян, неналежному виконанні службових обов`язків в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, перешкоджанні у проведенні службового розслідування.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).

В ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, як зазначено в ст. 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Отже, звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Адміністративний суд у силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен перевірити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Отже, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає дотримання порядку проведення службового розслідування та з`ясування наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Так, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції, як зазначено в наказі начальника ГУНП в Закарпатській області від 16.04.2022 № 652 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП», стали грубе порушення вимог п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІ, п. 1,2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 9, 28, 40-1, 110, 284 КПК України, абз. 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, що проявилося у зберіганні у службовому кабінеті алкогольних та тютюнових виробів, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, грубому порушенні норм кримінального-процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян, неналежному виконанні службових обов`язків в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, перешкоджанні у проведенні службового розслідування.

Як вбачається із висновку службового розслідування, 15.04.2022 року мобільною групою ГУНП в Закарпатській області із числа працівників УГІ ГУНП, відділу дізнання ГУНП та УПД ГУНП проведено перевірку службової діяльності відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП, у ході якої виявлено порушення службової та виконавської дисципліни, зокрема, дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , в службовому кабінеті якого у сейфі між кримінальними провадженнями було виявлено цигарки «Minsk capital» з акцизною маркою Республіки Білорусь в кількості 20 пачок, а також одну пляшку алкогольного напою віскі «Джек Деніелс» з акцизною маркою України, ємкістю 0,5 літра. Вказані речі були виявлені в службовому кабінету № 1, розташованого на третьому поверсі адмінбудівлі відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: АДРЕСА_1 (відомості внесено в ІТС ІПНП ЄО ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП від 15.04.2022 року № 2795). З даного приводу позивачем повідомлено, що віскі йому подарував на день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) його друг, дані якого назвати відмовився, а цигарки перебували у сейфі ще до моменту як він приступив до виконання службових обов`язків на займаній посаді.

Як зазначено у вказаному висновку, під час службового розслідування, з метою ухилення від відповідальності ОСОБА_1 у своєму поясненні по даному факту зазначив, що вищевказаний алкогольний напій він отримав від свого батька.

З огляду на викладене, наведені факти свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, а саме перешкоджання під час проведення службового розслідування, а також абзаців 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179. Разом з цим, поведінка ОСОБА_1 свідчить про можливий ризик порушення ним обмежень щодо отримання подарунків, визначених ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», що негативно впливає на стан дотримання антикорупційного законодавства, оскільки ОСОБА_1 подає колегам негативний приклад поведінки.

Суд критично оцінює викладені у висновку службового розслідування доводи відповідача з приводу перешкоджання позивачем проведенню службового розслідування в частині надання різних пояснень стосовно даного факту з огляду на те, що з наявних в матеріалах справи пояснень від 15.04.2022 року наданих ОСОБА_1 встановлено, що пляшку алкогольного напою в цей день йому привіз батько для святкування в сім`ї пасхальних свят, а зберігав її в кабінеті так як не має власного автомобіля, щоб там залишити.

Отже, висновок службового розслідування про порушення ОСОБА_1 п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, а саме перешкоджання під час проведення службового розслідування, а також абзаців 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 спростовано встановленими в ході розгляду справи доказами.

Що стосується викладених у висновку службового розслідування порушень ОСОБА_1 кримінально-процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Так, перевіркою стану досудового розслідування проваджень встановлено, що позивачем у кримінальному провадженні № 42022072030000022 від 22.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не проведено жодної слідчої дії з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та 12.04.2022 року, згідно відомостей ЄРДР, прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Аналогічні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а саме не проведення жодних слідчих дій, дізнавачем Орос І.М допущені у кримінальних провадженнях № 120220781700000р8 від 12.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, № 12022078170000031 від 27.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, № 12022078170000066 від 12.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Крім того встановлено, що 12.04.2022 року у кримінальних провадженнях № 42022072030000022, № 12022078170000008 та 24.03.2022 року у кримінальних провадженнях № 12022078170000031, № 12022078170000066, дізнавачем Орос І.М. прийняті рішення про їх закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. ст. 284 КПК України, однак під час перевірки виявлено відсутність таких постанов у матеріалах провадження, що вказує на грубі порушення дізнавачем вимог ч. 3 ст. 110 КПК України згідно якої рішення дізнавача приймається виключно у формі постанови. Відсутність постанов про закриття кримінальних проваджень порушує права потерпілих та заявників щодо можливості їх оскарження. Вивченням кримінального провадження № 12020070400000494 від 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України встановлено, що дізнавачем Орос І.М. не виконано вказівки Ужгородської окружної прокуратури від 26,03.2021 року, не проведено допит потерпілого та 24.09.2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження у відповідності п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У ході перевірки кримінального провадження №12021078170000388 від 06.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України встановлено, що 15.04.2022 року дізнавачем Орос І.М. прийнято повторно рішення про його закриття у відповідності п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України без проведення жодної слідчої дії, не зважаючи на скасування постанови про закриття попереднього передчасного рішення про закриття зазначеного провадження 31.03.2022 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури.

Відтак, виявлені під час перевірки недоліки під час розслідування кримінальних проваджень, допущені ОСОБА_1 , свідчать про грубе ігнорування ним норм кримінально-процесуального кодексу України, що регламентують дотримання вимог з питань розслідування та закриття кримінальних проваджень. Внаслідок легковажного відношення ОСОБА_1 до виконання своїх службових обов`язків під час розслідування кримінальних проваджень ним були допущені порушення конституційних прав громадян, визначених ст.ст. 27, 41 Конституції України.

Зі змісту наявних у матеріалах службового розслідування письмових пояснень позивача вбачається, що в матеріалах кримінального провадження № 42022072030000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) відомості про яке 22.02.2022 року внесено до ЄРДР за заявою громадянки ОСОБА_2 про спричинення їй тілесних ушкоджень, наявна заява останньої згідно якої вона від проходження судово-медичної експертизи відмовляється та учасником кримінального процесу бути не бажає. Тому, 12.04.2022 року позивачем було прийнято процесуальне рішення про закриття у відповідності п.2 ч. 1 ст.284 КПК України, за встановленням відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

В кримінальному провадженні за № 12022078170000008 від 12.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), 12.04.2022 року позивачем було прийнято процесуальне рішення про закриття у відповідності п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як всі можливі слідчо-розшукові дії по даному кримінальному провадженні проведено, зокрема, допитано в якості потерпілої гр. ОСОБА_3 , допитано в якості свідка гр. ОСОБА_4 , отримано висновок судово-медичної експертизи, проте достатніх доказів для складання повідомлення про підозру зібрано не було.

У кримінальному провадженні за №12022078170000031 від 27.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), 24.03.2022 року позивачем було прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як заявниця ОСОБА_5 , на виклики для проведення допиту в якості потерпілої та проходження судово-медичної експертизи неодноразово не з`являлась, про що в матеріалах наявний відповідний рапорт.

У кримінальному провадженні за №12022078170000066 від 12.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), 12.02.2022 року позивачем було прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження у відповідності п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як всі можливі слідчо-розшукові дії по даному кримінальному провадженні проведено зокрема: допитано в якості потерпілої гр. ОСОБА_6 , допитано в якості свідка гр. ОСОБА_7 та отримано висновок судово-медичної експертизи, проте достатніх доказів для складання повідомлення про підозру зібрано не було.

Стосовно факту відсутності у матеріалах вказаних кримінальних проваджень постанов про закриття кримінального провадження, такі постанови були виготовлені позивачем в день прийняття процесуального рішення про закриття, однак в силу технічних моментів та великою завантаженістю, в тому числі і внаслідок введеного на території України воєнного стану, на момент перевірки не були долучені останнім до вказаних матеріалів провадження. Після проведення перевірки, такі одразу були підшиті до відповідних матеріалів кримінальних проваджень.

У кримінальному провадженні № 12020070400000494 від 28.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, позивачем не було проведено допиту потерпілого ОСОБА_8 оскільки він є мешканцем міста Чернівці, а на виклики для проведення допиту в якості потерпілого до органу досудового розслідування останній не з`являвся. Тому, оскільки встановити особу причетну до вчинення кримінально правопорушення не надалось можливим, позивачем 24.09.2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження у відповідності п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У кримінальному провадженні № 12021078170000388 від 06.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, після проведення допиту в якості свідка гр. ОСОБА_9 , та у зв`язку з тим, що встановити особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення не надалось можливим, позивачем прийнято повторно рішення про його закриття у відповідно п.2 ч. 1 ст.284 КПК України. В подальшому копія постанови направлена до Ужгородської окружної прокуратури для перевірки правильності прийняття процесуального рішення. Вказана постанова не скасована.

Тому, твердження відповідача про те, що позивачем закрито кримінальне провадження без проведення жодної слідчої дії, не відповідає дійсності.

Відтак, висновки дисциплінарної комісії про порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІ, п. 1,2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 9, 28, 40-1, 110, 284 КПК України, абз. 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, є передчасними, необґрунтованими і не підтвердженими належними та достатніми доказами.

Тому суд погоджується з доводами позивача про відсутність в його діях дисциплінарного поступку та про безпідставне посилання відповідача на порушення позивачем п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІ, п. 1,2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 9, 28, 40-1, 110, 284 КПК України, абз. 1, 2, 8 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893.

Таким чином, накази ГУНП в Закарпатській області полковника поліції від 16.04.2022 року № 652 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП» від 18.04.2022 року № 72 о/с «По особовому складу» - є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із довідки ГУНП в Закарпатській області від 20.06.2022 року № 231/106/05/5 вбачається, що позивачу був нарахований дохід за лютий 2022 року 14161,96 грн. та березень 2022 року 13329,51 грн., тобто, загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становила 27491,47 грн., при цьому, середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 465,96 грн. (27491,47 грн. / 59 календарних днів).

Таким чином, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 69428,04 грн. (465,96 грн. х 149 календарних дні), який слід стягнути з відповідача ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

У відповідності до ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю судових витрат сторін, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд.13 код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 16 квітня 2022 року № 652 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП" частково - в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 квітня 2022 року № 72 о/с, частково - в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .

4. Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на займаній на час звільнення посаді дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 19 квітня 2022 року.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 69428,04 грн. (шістдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень чотири копійки).

6. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13745,73 грн. (тринадцять тисяч сімсот сорок п`ять гривень сімдесят три копійки) підлягає до негайного виконання.

7. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті